Неділя, 29 Травня 2022 р.
4 Лютого 2022

АФГАНЦІ МІСТА І РАЙОНУ ОБ’ЄДНАЛИСЯ

29 січня 2022 року утворилася Ка­м’янець-Подільська спілка ветеранів Афганістану, а 3 лютого відбулося перше засідання нового правління організації, на якому розподілили обов’язки, затвердили річний план роботи. Ця спілка об’єднала дві ветеранські організації афганців, які успішно діяли раніше, – міську і районну. Але вирішили не ділитися, і причин цьому декілька.

– У місті та колишніх межах Кам’я­нець-­Подільського району проживають приблизно 280 ветеранів Афганістану. Через міграцію точну цифру не назвемо. Із них 112 осіб входили до міської спілки, яка була заснована 6 липня 2013 року, а 28 – до районної. Коли змінився територіальний розподіл краю, назріло питання об’єднання. До нової спілки можуть вступати всі афганці Кам’янця-Поділь­сь­кого і району в нових його межах. Крім того, членами можуть бути не лише ветерани, які мають територіальну прописку, а й ті, хто тимчасово тут мешкає, має економічні зв’язки, працює тощо, а також всі учасники бойових дій на території інших держав і учасники АТО/ООС, які розділяють наші погляди. Поштовхом до змін стало й те, що досі всі заходи ми проводили разом, і якщо зверталися до влади із проблемами, то ставили під лис­том дві печатки.
До нового правління ввійшли шість осіб із колишньої міської спілки і три – з районної. Є почесний член правління Володимир ПАНЧЕХА, – розповідає голова правління спілки Володимир ДУДКО. – Проблеми і пріоритети в нас залишаються теж однаковими. Один із них – допомога членам сімей загиблих. Залишилися живими лише три матері, сини яких загинули в Афганістані. Але є брати, сестри, з якими підтримуємо зв’язок. Меморіальні дошки встанов­люємо на закладах, де вчилися бойові побратими. В пріоритеті – догляд за могилами не лише 18 земляків, які загинули в Афганістані, але й 53, котрі померли вже після 1983 року. Правда, щороку це все важче робити через брак коштів. Раніше мали фінансування як ветеранська організація, але на 2021 рік отримали лише 20% з того, що мали раніше. А цьогоріч і того не передбачено. Існуємо за рахунок членських внесків. За них можемо допомагати місцевому шаховому клубу, який взяли під опіку ще 2015 року. Виступаємо на їхніх змаганнях спонсорами, а також оплачуємо за водопостачання, водовідведення, елект­роенергію. Але роками приміщення не обігрівається, бо централізоване опалення відключили, а щоб перейти на альтернативне електроопалення, як це зробили сусіди по приміщенню, немає фінансової можливості. Афганці самостійно переобладнання не потягнуть, тому просимо міську владу посприяти у цьому, але поки що питання не вирішується.
Серед головних проблем – будівництво Зали бойової слави в сквері Молодіжному, поряд із пам’ятником воїнам-інтернаціоналістам. Але, на жаль, через безгрошів’я, пандемію і дивну позицію окремих земляків навіть боїмося загадувати, коли наша мрія втілиться в життя. Попри все, розуміємо, що живемо в дуже важкі часи, тому маємо бути більш згуртованими та відповідальними. Ми, як ніхто інший, знаємо, що таке підставити плече, прикрити вогнем чи поділитися сухпайком. Тільки в єдності можна досягти гідного ставлення до себе з боку влади різних рівнів і суспільства загалом.