МІЖНАРОДНА СПІВПРАЦЯ ДАЄ РЕЗУЛЬТАТИ

Про те, що на Кам’янеччині важко дістати інвалідний візок чи багатопрофільне ліжко, люди знають не з чуток. Неодноразово писав про це і «Подолянин». Саме тому новина, що надійшла від голови Кам’янець-Подільської райради Михайла СІМАШКЕВИЧА, про значний гуманітарний вантаж із Польщі неабияк зацікавила мешканців краю. Адже корисного і не­обхідного партнери надали нам багато. Детальніше про те, кому надійде допомога, а хто вже її отримав, запитуємо в голови райради, який 3-5 лютого перебував у Польщі.

– Три місяці тому на Кам’янеччину приїжджали Почесний консул України в м.Ополе (Польща) Ірена ПОРДЗІК разом із польськими бізнесменами, представниками вищих навчальних закладів, – розповідає Михайло Євстафійович. – Мета візиту – ознайомитися з нашим бізнесом, налагодити зв’язки. Навчальні заклади хочуть, аби наші студенти їхали до них навчатися. Дають студентам міжнародні сертифікати, дипломи. А їхня Школа виробнича, це як наші ПТУ, набирає дітей після 9 класу на безкоштовній основі. Бо Євросоюз їм платить 500 євро на кожну дитину. Туди входить і навчання, і проживання, і харчування. Договори про відпрацювання не укладаються – після навчання наша молодь не зобов’язана залишатися в Польщі. Я вже спілкувався з 4 українцями, які там навчаються. Один із них має Карту поляка і хоче залишитися, а троє вирішили, що повернуться на Батьківщину, бо той запас теоретичних і практичних знань дасть їм можливість знайти гідну роботу тут. Із державницької позиції така спів­праця в навчанні студентів – хороший варіант.

Через півтора місяця вже наша делегація на чолі з головою райради поїхала до Польщі, відвідала місцеві підприємства. Під час тодішньої поїздки і заговорили про допомогу. Сподівалися хоча б на декілька візків для лікарні. Але Почесний консул зв’язалася з організацією «Карітас» та низкою місцевих під­приємств, організацій – і всьо­го за тиждень зібрали фуру допомоги.

– Вага – тонни, – продовжує Ми­хайло Сімашкевич. – Два десятки багатофункціональних ліжок, сертифікована лікувальна ванна з гідромасажем, 30 візків і, найголовніше, кисневі концентратори. При розмитненні та транспортуванні фінансову допомогу надали пані Ірена Пордзік, мер міста Ополе Аркадіуш Вішневскі та президент ре­місничої палати Тадеуш Старух, за що їм дуже вдячні. Після того, як люди дізналися, скільки веземо допомоги, мій телефон розривався. Зрозумів, що необхідність у візках та обладнанні колосальна. Все, що дали, в хорошому стані. Розподілятимемо за необхідністю. Насамперед – у районну, міську, Дунаєвецьку лікарні. Кардіоцентру в Хмельницькому хочемо допомогти. А з візками справжній ажіотаж. Багато людей звернулися з великого Ка­м’янець-Поділь­ського району: Дунаєвеччини, Чемеровеччини. Їх видаватимемо на певний період: дитина виросла, старий візок повертає, натомість бере новий. Але для цього потрібна подальша співпраця з міжнародними партнерами.
У нас є задум: якщо продовжимо роботу з «Карітасом», то хочемо кожне село, де є фельдшерський пункт, забезпечити і багатофунк­ціональним ліжком, і візком, і кисневим концентратором. До речі, один із тих, що ми привезли, вже врятував людське життя.

Із непідробною щирістю Михайло Сімашкевич розповідає і про відвідини Голенищенської школи-інтернату, куди завозив подарунки з Польщі (на фото), – розвивальні іграшки. Перебуваючи з візитом у Польщі, наша делегація зустрілася з давніми друзями – Міжнародною добровільною пожежною службою під керівництвом Павела Гебалскі, які також нас не обділили.

– Ще влітку підписали з ними договір про співпрацю, – продовжує голова райради. – Вони проводять акцію – «Допоможи дітям». Ми взяли участь у їхньому заході й такий же провели в себе. 10 лютого поїхали на Чемеровеччину, в Голенищенську школу-інтернат. Передали їм цікаві розвивальні іграшки з Польщі. До нашої поїздки долучилися депутат облради Петро Лабазюк, координаторка Хмельницького центру допомоги учасникам АТО Наталія Дзекар, надзвичайники, представники ГО «Подільський клуб Фортеця-Екстрім». Як зав­жди, допоміг наш «Український крис­тал». Бачили б ви очі діток, яким до­зволили сісти за кермо пожежної машини, посигналити, як вони тішилися дронами і подарунками. В такі моменти розумієш, що робиш свою справу недаремно.

Напередодні такі ж презенти отримали і дошкільнята Дов­жоцького дитсадочка. На черзі візит до Китайгорода. На досягнутому в райраді не зупиняються. Наступна поїздка до Польщі запланована на 17 березня знову до пожежників. Делегація складатиметься з надзвичай­ників і представників громадськості, щоб домовитися про подальше співробітництво. Правда, на сесії райради мають ухвалити Положення про створення добровільних пожежних дружин.

– Польські партнери не лише роз­кажуть, як впровадити цю корисну ініціативу, але й допоможуть у придбанні пожежних машин. На Тернопільщині таким чином залучили спецавтомобілі, – каже Михайло Сімашкевич.
А ще він переконаний, що між­народна співпраця вкрай необхідна. Адже наші тергромади не настільки багаті, як хотілося б, а допомога ніколи не буває зай­вою:

– Першим, із ким ми уклали угоду про міжрайонну співпрацю, став Глогувський повіт. На черзі – підписання відповідних угод між польськими гмінами та нашими тергромадами. В нашому районі це започаткувала Чемеровецька громада з гміною Дзвола. Разом вони мають можливість брати участь у європейських грантах.