Середа, 18 Травня 2022 р.
25 Лютого 2022

НА ХЕРСОНЩИНІ ЗАГИНУЛО ДВОЄ ЗЕМЛЯКІВ

На жаль, перший день повномасштабного вторгнення приніс сумні звістки до Кам’янця-Подільського. У бою за Україну загинули 28-річний сержант Олександр ЗВЕРЕВ та 22-річний старший солдат Богдан ОЛЕКСІЙЧУК. Відомо, що хлопці служили у складі підрозділів однієї з військових частин, що дислокуються в Кам’янці-Подільському.

За інформацією Командування Сил підтримки ЗСУ, військові загинули під час вторгнення російських військ, на території Херсонської області:

«Командування Сил підтримки Збройних сил України висловлює щирі співчуття рідним та близьким.
Велика та важка втрата для сімей наших побратимів, рідних, друзів та кожного з нас.
Ви назавжди залишитеся в наших серцях.
Вічна пам’ять ГЕРОЯМ!».

Відомо, що Богдан Олексійчук родом із Тарасівки.
Зворушливий допис на своїй сторінці у соцмережах залишила мати Героя:

«Бодя, вчора ти вислав відео, де питався в мене, чи ти вже сивий, чи так здається. Так от, відштовхуючись від твого запитання я вночі написала вірш.
«Никто не может быть таким безумным, чтобы хотеть войны, вместо мира, ибо, когда мир, то дети хоронят отцов, а когда война, то отцы хоронят детей» (Геродот).
Мне двадцать два, а я седой…
Нет, мама, мне не показалось.
Здесь «обзавелся» бородой…
Мне разве о таком мечталось?!

Ты знаешь, я и сам не рад –
Из жизни вырвана страница.
Ты понимаешь?! Там ведь брат!
Руки подать нельзя – граница.

Учили в школе смелым быть.
Ну, что там учат в кабинетах?!
Здесь чаще хочется курить,
Но в ночь нельзя – меня заметят.

Мне очень часто снится дом,
Где пахнет сад цветущей вишней…
Ты знаешь, мама, я о чём? –
Я здесь узнал, что есть Всевышний.

А помнишь Димку со двора?
Он русский, мама, ты ведь знаешь.
Его здесь встретил, во дела!
Но с ним, увы, не поболтаешь.

Ему вчера в глаза смотрел…
И вспоминал, как мы играли,
А он в мои смотреть не смел…
Его глаза в меня стреляли.

Скажи мне, мама, почему
Пошел войною брат на брата?
Мне надоело жить в дыму!
Я спать хочу без автомата!!!

Мне двадцать два, а я седой…
Нет, мама, мне не показалось.
Душа пропитана войной,
А мне ведь о другом мечталось…

Мне двадцать два…