ГЕРОЇ В ЛАВАХ НЕБЕСНОЇ АРМІЇ

Клята війна продовжує відбирати в нас найцінніше – життя захисників. Цього тижня Кам’янеччина попрощалася із трьома Героями. Зустрічали хлопців усіма громадами, навколішках, із болем у серці та ненавистю до рашистів.

ПЕКУЧИЙ БІЛЬ ВІД ВТРАТИ ДВОХ ЗЕМЛЯКІВ

Аж двох Героїв оплакує Новоушиччина. 16 квітня в рідному селі Песець поховали Олександра КОВАЛЬЧУКА.
Його призвали в першу хвилю мобілізації. Декілька днів він пробув в одній із військових частин, а вже звідти його відправили на передову.
– Олександр Вікторович народився 7 грудня 1978 року, – розповідає староста с.Песець Валентина КРУК. – Навчався у Песецькій 8-річній школі та Отроківській загальноосвітній школі. Рано втратив батьків. Грав за місцеву футбольну команду, яка неодноразово перемагала у чемпіонатах різного рівня. Служив в армії, в танкових військах, а повернувшись до рідного дому, працював трактористом на агропідприємствах. В останні роки – у фермерському господарстві «Астра Плюс», де зарекомендував себе як гарний працівник і надійний колега. Наш земляк був доброю людиною, справжнім господарем, усе любив робити власноруч, у нього завжди був порядок і біля хати, і на городі. А ще був люблячим чоловіком і найкращим батьком для двох донечок – старшої Ірини та молодшої Вікторії.
Востаннє зателефонував до дружини в неділю, 10 квітня. Наступного дня зв’язку вже не було.
А за декілька днів родина отримала трагічну звістку. Загинув Герой на полі бою внаслідок осколкового поранення в голову в с.Новозлатопіль Запорізької області.
20 квітня стало чорним днем для жителів с.Зелені Курилівці, які попрощалися із Борисом БОРЕЙКОМ. Герою 11 квітня виповнилося 50, а 15-го його життя обірвалося на війні. Навчався в Зеленокуриловецькій загальноосвітній школі. Закінчив Балинське профтех­училище. Служив у армії.
Загинув захисник під час бойових дій у районі міста Авдіївка.

ГЕРОЙ НЕ ПОБАЧИТЬ НАРОДЖЕННЯ СИНА

В останню путь 15 квітня жителі Жванецької громади провели 21-річного Олександра КИРИЧЕНКА. 24 лютого він востаннє зателефонував матері, потім – бабусі, заспокоїв і пообіцяв знову подзвонити. На жаль, 26 лютого захисник загинув неподалік від Нової Каховки на Херсонщині.
– Сашко народився в селі Терешівці, з 2007 року родина оселилася в Жванці, – розповіла «Подолянину» голова Жванецької тергромади Тетяна КРИВОРУЧКО. – Разом зі старшим братом і сестрою навчалися в Жванецькій школі. Паралельно відвідував школу мистецтв – разом із братом грали на трубі.
2009 року в нього трагічно загинув тато. Діти проживали разом із мамою, бабусею і дідусем. Саша був працьовитим, дружелюбним, завжди з усмішкою на вустах. Його вихованням більше займалася бабуся, яка зізналася, що для неї він був правою рукою, допомагав у всьому. 27 червня 2019 року підписав контракт із ЗСУ (десантно-штурмові війська, м.Львів). Двічі виконував завдання в зоні ООС. Цьогоріч у червні контракт закінчувався, але Олександр планував підписати новий і залишитися в частині. З трепетом чекав на народження сина, планував одружитися, мати сім’ю, виховувати дітей справжніми українцями. У загиблого залишилася цивільна дружина Наталія, яка у червні має народити сина.

Наш Олександр надіявся на краще. Він був життєлюбом, веселим і добрим хлопцем. І навіть у бою показав свої найкращі риси.
Старший брат Владислав – військово­службовець за контрактом, наразі захищає Україну.