П'ятница, 29 Березня 2024 р.
10 Червня 2022

ОСКОЛОК ВЛУЧИВ У СЕРЦЕ ПАТРІОТА

Не так давно житель села Княж­піль Микола ЛОСЬ разом із дружиною і двійня­тами будували плани, як і де відзначатимуть випуск­ний своїх 16-річних одинадцятикласників – доньки і сина. Але жахлива війна розтрощила цю світлу мрію. Наш Герой, захищаючи Україну та найдорожчих лю­дей, загинув 23 трав­ня. 5 червня йому мало виповнитися лише 39.

– Коля був дуже чуйною і доброю людиною, позитивним, душею компанії, – розповідає дружина Наталія. – Високий, гарний, фізично загартований, бо займався спортом. Словом, справжній козак. Мав декілька спеціальностей. Працював у поліції, на цемзаводі, а з 2014 року брав участь в АТО. Вісім разів їздив у відрядження в гарячі точки сходу України. За успішно виконані завдання та героїзм відзначений високими державними нагородами.
І цього разу добровільно пішов захищати Україну. Спочатку його відправили на Львівщину, де був заступником командира взводу на Яворівському полігоні. А потім їхній взвод відправили в райони, де й досі ведуться активні бойові дії. Коли Коля декілька днів не виходив на зв’язок, ми всі не знаходили місця. Важко говорити про те, якими довгими і страшними були дні чекання. Звістка ж про його загибель вибила землю з-під ніг. Нам сказали, що Коля загинув на Донеччині, в Бахмуті. Їх там два дні бомбила російська авіація. Аби врятувати товариша, він впав на нього і закрив власним тілом. А сам загинув від осколка, що потрапив прямісінько в серце. Про це мені розповів його побратим, якого він і врятував. На жаль, тіло мого чоловіка перебуває на підконтрольній росіянами території. Його й досі не можуть звідти забрати.

У нашого захисника залишилося троє дітей (29 і 16 років), дружина та мати.