ВТРАТИ

ОНУКА ТАК І НЕ ПОБАЧИВ

Учора Маківська громада провела в останню путь Героя, жителя с.Слобідка-­Балинська Віктора ДЕМ­ЧУКА. До 42-річчя, яке мав відзначати 24 серпня, в День Незалежності, захис­ник, на жаль, не дожив.

– Віктор був гарною людиною, компанійським і зі щирою душею. Після школи навчався в Балинському ВПУ, де здобув фах тракториста. Працював на тракторному стані, на Вербецькому заводі, на автонавантажувачі на станції Нігинська, їздив на заробітки в Казахстан і Туреччину, де встановлював сонячні батареї, працював у Польщі. І з технікою був на «ти», і руки мав золоті.
Коли росія нахабно вторг­лася на територію України, в перші ж дні Віктор записався добровольцем. Через де­який час його викликали до військ­комату, а потім – на на­вчання. Потрапив на передову на Донеччину. Був водієм КамАЗу. 17 червня їхав забирати хлоп­ців із вогневих точок і потрапив під обстріл. Тривалий час із ним не було зв’язку. А 20 червня повідомили про загибель, – розповів «Подолянину» депутат Маківської ТГ Валерій ДРАНУС.

У Героя залишилися дружина і троє дітей: 17-річна донька і два сини, 14 і 8 років. Він навіть встиг стати дідусем, але внука так і не побачив, бо був на війні. Заради його мирного майбутнього та всіх українців Віктор Демчук пожертвував найціннішим – життям.

НЕ МІГ СПОКІЙНО СИДІТИ ВДОМА

На жаль, Дунаєвеччина цього тижня оплакувала ще одного Героя, чоловіка землячки. Олександр УРУП загинув 10 черв­ня під час виконання бойового завдання в с.Богородичне, що на Донеччині. Його життя обі­рвалося на 63-му році. Жителі зустріли воїна «живим коридором» та провели в останню путь. Поховали захисника 22 червня в с.Залісці.

– Олександр Костянтинович родом із Херсонщини. Свого часу про­ходив службу в наших краях, де й познайомився з майбутньою дружиною Валентиною, нашою зем­лячкою, – розповідає голова Дунаєвецької міської ради Веліна ЗАЯЦЬ. – 30 років вони жили на Херсонщині. Ос­кільки нині цей регіон під окупацією, поховати Героя вирішили на батьківщині дружини.
Олександр Уруп 1959 року народження. Закінчив військову академію. Проходив підготовку за спеціальністю «Літаки та двигуни» у Васильківському військовому авіаційно-технічному училищі. Працював авіаційним механіком літаків у Керчі. Не стояв осторонь від подій на Євромайдані 2013 року, учасник Революції Гідності. До повномасштабного вторгнення перебував на пенсії та займався підприємницькою діяльністю. Але після 24 лютого не міг спокійно сидіти вдома і пішов на війну доб­ровольцем. Був командиром гранатометного взводу десантно-­штурмового батальйону.
В Олександра залишилися дружина, донька і син.