ДІДУСЬ «МАРАДОНА» ВЖЕ НЕ ПОДЗВОНИТЬ…
21 серпня громада Кам’янеччини навколішки зустріла і провела в останню путь ще одного Героя – 52-річного солдата Олега ВОЙЦЕХОВСЬКОГО.
Відомо, що 13 серпня Олег Анатолійович зазнав смертельного поранення під час артилерійського обстрілу в районі селища Піски на Донеччині. А захищати рідну землю пішов добровольцем у квітні. Як рідні не відмовляли його від цього кроку, нікого не послухав. Лише сказав: «Я вже трохи життя побачив. Піду, щоб молоді не гинули». Сказав – зробив. Бо ж розумів, що має захистити рідних, дітей та внуків, й мужньо це робив у складі військової частини А4058 на посаді «водій кулеметного відділення окремого взводу».
– Олег народився 1 липня 1970 року в Шутнівцях. Після закінчення школи навчався в Кам’янець-Подільському профтехучилищі, де здобув фах токаря. Служив в армії. Працював на приладобудівному заводі, тривалий час – на цукрозаводі, а в останні роки – на приватному підприємстві водієм. Був веселим і любив життя, – ледь стримуючи сльози, розповідає рідна сестра захисника Ольга ТУПЕНКО. – Олег любив грати у футбол, за своє захоплення його назвали «Марадона». Навіть маленькі внуки, коли він дзвонив, завжди гукали: «Дідусь «Марадона» дзвонить!». З юних літ займався спортом, тягав гирі й виконував усю важку роботу по господарству, допомагаючи рідним.
Пам’ятаю, як брат перший довірив мені свою машину, бо хотів, аби я навчилася водійському ремеслу. Він був для мене опорою, ми завжди підтримували один одного.
Деякий час він виконував завдання в Сумській області, розповідав, що возить побратимів. А за три дні до його загибелі їх перевели на Донеччину. Під час телефонної розмови відверто сказав: «Олю, тут пекло! Але ми переможемо». Я попросила його молитися.
І ми всі молилися за нього. На жаль, у Бога були інші плани, і він забрав нашого Олега в небесне військо.
У Героя залишилися мама, сестра, син, донька, двоє внуків, зять.
ЩЕ ТРОЄ ЗАГИБЛИХ
На жаль, це не єдина втрата на Кам’янеччині. Чи не щодня найкращі сини і доньки України поповнюють небесне військо. У скорботі Новоушиччина з приводу трагічної загибелі Героя Ігоря ГЛУГОВСЬКОГО.
Ігор Олександрович народився 12 липня 1974 р. в с.Березівка. Навчався в Березівській ЗОШ І-ІІ ступенів, закінчив Хмельницьке ПТУ. Останні 17 років життя проживав і працював у Києві. Загинув 21 серпня при виконанні військового обов’язку в населеному пункті Дача Донецької області.
Новодунаєвецька громада отримала цього тижня аж дві страшні звістки про втрату земляків. Захищаючи Україну, загинув житель с.Ставище Роман ГОРБАТЮК, 1980 р.н. Під час виконання бойового завдання загинув 24-річний житель с.Тинна Сергій СУЛУК.
