ЩОБ ДОКОПАТИСЯ ДО СУТІ

15 листопада у Ратуші відбулася Всеукраїнська науково-практична конференція «Археологія та фортифікація Середнього Подністров’я», приурочена 10-річчю створення відділу старожитностей  Кам’янець-Подільського державного історичного музею-заповідника.

Окрім науковців і музейних працівників з Кам’янця, Києва, Львова, Чернівців, Керчі, Меджибожа та Чигирина, у роботі конференції взяли участь також члени громадських організацій і військово-історичних товариств, які займаються дослідженнями в галузях археології та фортифікації. Активною була участь науковців К-ПНУ ім.І.Огієнка.

Звісно, маленький ювілей не обійшовся без подарунків: і від університету, і від гостей-науковців музей отримав чималий стосик наукових праць, а співробітники відділу старожитностей були відзначені грамотами-подяками від міського голови.

Директор державного історичного музею-заповідника Віктор ТРАВІНСЬКИЙ нагадав присутнім про історію створення відділу старожитностей, зазначивши при цьому, що сьогодні історія Кам’янця має багато прогалин і давно назріла потреба у постійно діючій археологічній експедиції для планомірних і грунтовних досліджень. 

Цю ж думку підтримала і старший науковий співробітник Інституту археології НАН України кандидат історичних наук Лариса ВИНОГРОДСЬКА, яка проводила розкопки на території Старої фортеці. Зокрема, під час розкопок 2008 р. було виявлено цілий пласт трипільської культури, а також велику кількість давньоруської кераміки ХІІ-ХІІІ ст., що до­водить існування на території нашого міста давньору­ського городища і дитинця на місці фортеці. На сьогодні іс­нує чотири концепції датування віку Кам’янця, і лише археологічні розкопки (доки не відновлено втраченої забудови), можуть пролити світло на давню історію Кам’янця.

Як зазначає директор ДП ОАСУ ««Подільська археологія на Хмельниччині» Богдан СТРОЦЕНЬ, упродовж 2,5 року діяльності підприємства на території області виявлено понад 50 нових археологічних об’єктів, зокрема унікальне поселення культури кулястих амфор у м.Неті­шин. На жаль, Кам’янець не входить до сфери діяльності «Подільської археології», але на території Старого міста є декілька ділянок із втраченою забудовою, на яких зафіксовано трипільський культурний шар та інші важливі археологічні знахідки. Згідно з Законом України «Про охорону культурної спадщини» та Закону України «Про охорону археологічної спадщини», ці ділянки в жодному разі не можуть бути забудованими, доки не буде проведено археологічних розкопок. Закон передбачає, що їх має оплачувати власник ділянки. Проте у Кам’янці, попри наявність історичного факультету, двох заповідників і практикуючих археологів, упродовж останніх майже 30 років на території Старого міста грунтовних археологічних досліджень не проводилось, а тим часом ділянки досить швидко забудовуються.

Перший заступник міського голови Георгій ГОРШУНОВ закликав кам’янецьких археологів, котрі щоліта ви­їздять на розкопки у села, звернути, нарешті, увагу на рідне місто. Втім лише від волі міського самоврядування залежить, чи будуть забудовники зобов’язані проводити археологічні дослідження своїх ділянок і чи виділить міський бюджет бодай символічні кошти на створення постійної археологічної експедиції.

Після пленарного засідання відбулися семінари за секціями, також учасники конференції ознайомилися з об’єктами нашого музею.