ШКІЛЬНИЙ АВТОБУС: 10-РІЧЧЯ З НОВИМ ОБЛИЧЧЯМ

2002 року, якраз у рік виборчих перегонів, після закінчення зимових канікул школярі міста вперше добиралися на навчання спеціальним транспортом, так званим шкільним автобусом. Тоді, без­умовно, не обійшлося без критиків, які говорили, що новий проект провладної команди не що інше, як передвиборчий піар. Але минув час, а шкільний автобус досі не збавляє обертів, незважаючи на всі очікування скептиків. 

Щоправда, в 10-літній ювілей він має всі перед­умови вийти на новий рівень розвитку. Під час останнього брифінгу для ЗМІ заступник міського голови з гуманітарних питань Василь СУКАЧ озвучив наміри міської влади вдатися нового 2012 р. до деяких суттєвих змін щодо проекту «Шкільний автобус». Зокрема, планується не лише перекласти ці функції на плечі комунального транспорту, а й змінити вартість проїзду та, відповідно, підкорегувати деякі маршрути й зорієнтувати, особливо ранкові рейси, в «шкільному» напрямку.

Проект «Шкільний автобус» був перший в Укра­їні та розроблений саме в Кам’янці. Свого часу колишній міністр освіти України Василь КРЕМЕНЬ, ознайомившись із цією програмою, сказав: «Нічого не шукайте і не придумуйте! В Кам’янці-По­дільському діє чудовий проект «Шкільний автобус». Поїдьте туди, ознайомтесь із його програмою і впровадьте таку ж у своєму місті!».

Автобуси для ранкових рейсів орендували у ВАТ «АТП-16808», фінансування проекту відбу-валося за кошти з міського бюджету (близько 

100 тис.грн. на рік) і щомісячні внески батьків за кожну дитину (20 грн.).

Тоді влада ретельно розробила маршрути для таких автобусів. Особливо принциповими були декілька моментів: автобуси зупинялись чітко перед навчальним закладом, щоб дітям не доводилося переходити вулицю чи навіть перехрестя, водії відзначалися пунктуальністю, адже запізнення транспорту – це автоматичне запізнення дитини в школу. І останнє: шкільний автобус призначався тільки для перевезення учнів.

З появою в місті комунального транспорту цілком закономірно постало запитання: навіщо витрачати гроші на оренду приватних транспортних засобів, якщо ці ж гроші можна спрямувати на розвиток комунального підприємства?

– Ми промоніторили ситуацію і вияснили, що нині добиратися до навчальних закладів зранку шкільним автобусом бажає всього-на-всього 450 учнів, а фактично ним користується близько 260 дітей. Фінансування проекту на сьогодні складає близько 154 тисяч гривень плюс щомісячна плата батьків у розмірі 20 гривень, – зазначив Василь СУКАЧ. – І це при тому, що діти користуються цим транспортом лише зранку. Діставатися зі школи додому вони мають самостійно та за власні кошти. Сьогодні ми пропонуємо деякі зміни в проекті «Шкільний автобус», які будуть корисними для всіх його учасників.

Під «Шкільний автобус» буде задіяно п’ять маршрутів, у тому числі Підзамче. Нині два маршрути вже накладено на карту руху комунального транспорту, враховано всі особливості та узго­джено між управлінням освіти і транспортною службою міськвиконкому. На черговій сесії міської ради буде затверджено вартість проїзних квитків для школярів. Планується, що вони коштуватимуть 25 грн. на місяць. За таким квитком діти зможуть їздити комунальним транспортом щоденно, крім вихідних, стільки разів, скільки їм потрібно.

Отож, до початку 2012 р. буде повністю розроблено схеми руху, розклад і встановлено від­повідні знаки зупинки шкільного автобуса біля всіх навчальних закладів міста. 

Єдиною, на наше переконання, значною проблемою залишиться процес соціальної адаптації. Той, хто намагався зранку доїхати до роботи комунальним транспортом, мене зрозуміє: протиснутись поміж пенсіонерів чи знайти в автобусі вільне місце практично неможливо. Пільговики свято переконані, що комунальні автобуси міська влада закупила виключно для їхніх потреб і поява там «чужинців», які хоч і платять власні кошти за проїзд, сприймається занадто вороже. Що ж тоді казати про дітей?! Чи буде знайдено консенсус між такими різновіковими категоріями?

Чиновники сподіваються, що процес такої адаптації не затягнеться більш ніж на місяць-півтора. Зрештою, у міській раді планують не зупинятися на нинішніх п’яти одиницях транспорту і надалі розширювати комунальний автопарк. Відповідно, зі збільшенням автобусів буде краще і школярам, і пенсіонерам.