СІМ РАЗІВ НЕ ЗМІРЯЛИ…
На початку лютого в урочистій обстановці журналістам представили новий консерваційний дах на Новій Західній вежі. Зсередини башти ми на власні очі переконалися в надійності конструкцій, встановлених підприємством «Гермес-С» (директор Микола СОСУЛА). Побачити дах ззовні завадив товстий шар снігу.
Але з настанням весни він почав танути і відкрив очам не надто привабливу картину. Якщо зруйнована південна стіна ретельно накрита дахом, то на північну накриття явно не вистачило. Тала вода водоспадом лилась просто по стіні. І якщо на естетичний вигляд даху можна заплющити очі (адже тимчасовий – після реставрації буде просто викинутий), то замокання цілої (поки що) стіни викликає занепокоєння, адже саме через надмір вологи рухнула влітку південна стіна башти. Тим паче, що вартість цього даху – ні багато ні мало – 180 тис.грн. з міського бюджету, не рахуючи проекту.
На що ж пішли ці гроші? Згідно з кошторисом, вартість будівельних матеріалів – понад 90 тис.грн. за деревину (32 куби), 4,5 тис.грн. – рубе
ройд (близько 400 кв.м), 3 тис.грн. – металеві вироби та конструкції. В 15 тис.грн. обійшлася робота автомашин і механізмів, 35 тис.грн. – заробітна плата, 2,5 тис.грн. – утримання служби єдиного замовника, 29 тис.грн. – ПДВ.
Директор історичного музею-заповідника Віктор ТРАВІНСЬКИЙ, на балансі якого знаходиться фортеця, а отже, й Нова Західна башта, після нашого зауваження особисто оглянув башту і погодився, що дах, м’яко кажучи, неідеальний.
– Але жодних претензій до виконавців робіт бути не може, – зауважив Віктор Степанович, – оскільки їм довелося виконувати надзвичайно складні монтажні роботи на висоті в дуже стислі терміни і в умовах сильних морозів. При цьому вони нас дуже виручили, вклавши власні кошти (місто поки перерахувало їм лише 48 тис.грн. на матеріали), оскільки башту треба було кров з носа якомога швидше накрити.
Директор музею запевнив, що вже поспілкувався з Миколою СОСУЛОЮ, і вони домовились, що з настанням тепла недоліки даху буде усунуто, а також буде складено розсипане каміння з розваленої стіни.
Насправді найбільше запитань виникає до проектантів, які надали виконавцям креслення і розміри. А виготовляв проект Львівський інститут «Укрзахідпроектреставрація».
– В проекті дійсно виникла похибка, – погоджується директор НІАЗ «Кам’янець» Василь ФЕНЦУР. – Львів’яни взяли розміри з проекту попередньої реставрації башти, і вони виявились неточними. Помилка з’ясувалась під час монтажу, коли заготовки вже були порізані. На той момент не було можливості це виправити, але коли потеплішає, майстри зроблять «кобилки» і наростять дах.
Перший заступник міського голови Григорій ГОРШУНОВ вважає, що жодних проблем, крім суто естетичного вигляду, із дахом немає.
– Те, що по стіні тече вода, – не страшно, – запевняє Григорій Іванович. – Ці стіни розраховані на атмосферні опади. Звичайно, такого бути не повинно, але головне, щоб вода не потрапляла всередину між стінами.
Нагадаємо, стіни цієї башти являють собою такий собі «сендвіч»: внутрішня стіна, яка є несучою, зовнішня – оборонна, а між ними – бут із землі та каміння. Власне розмокання буту і викликало руйнування частини південної стіни башти влітку.
Підприємство «Гермес-С» поки що не отримало своїх коштів – міська влада обіцяє перерахувати їх після усунення недоліків та складення акту виконаних робіт.