КАМ’ЯНЕЦЬ ПОХОВАЄ ТРОТУАРНА ПЛИТКА…

От і дійшли у міської влади руки до «Алеї закоханих». 18 квітня із самого ранку на оглядових майданчиках біля «Укрсоцбанку» вже трудилися робітники із ломами, знімаючи старе кам’яне мощення. Випереджаючи запитання від преси, міський голова Михайло СІМАШКЕВИЧ цього ж дня провів виїзний брифінг на місці майбутньої алеї.

Проект реконструкції цієї невеличкої, але «центрової» ділянки було оприлюднено місяць тому. На міських інтернет-форумах і в газетах він викликав шквал критики. 

Основні претензії – несмак та від­сутність профе­сійного підходу. Найбільше дісталось колонаді та статуї, що мали б з’явитися на одному з оглядових майданчиків, а також викладеним плиткою білим рушникам із червоно-чорним орна­ментом.

По-різному висловились про цей проект архітектори та художники.

– Мені подобається ідея впорядкувати цю ділянку, бо ж це – головний вхід у Старе місто, і воно вічно захаращене, – ви­словлює свою думку художник Борис НЕГОДА. – Подобається ідея з колонами, вони гарно впишуться по стилю. Добре, що почистили озера, і коли ще й тут упорядкують і поставлять лавочки, люди будуть тут відпочивати і милуватися чудовим виглядом на Старе місто.

– Я утримаюсь від критичних зауважень з приводу самого проекту, він мав би бути розглянутий на містобудівельній раді, де зауваження і пропозиції вносять фахівці, – зазначає голова міського осередку Національної спілки архітекторів України Віктор РУДЮК. – Першочерговим завданням тут є технічне забезпечення: дренаж, водовідведення, реставрація мурів. Добре, що зберігається загальний стиль цього місця, продиктований спорудою банку. Однак запроектована колонада вже набила оскомину, тому що аналогічні є і в Полтаві, і в Одесі, і в Севастополі.

Місце, де має з’явитись «Алея закоханих», особливе тим, що хоча й знаходиться на Новому плані, однак входить до охоронних зон історико-архітектурного заповідника та пам’ятки – будівлі «Укр­соцбанку». Тож нас зацікавила і думка директора НІАЗу «Кам’янець» Василя ФЕНЦУРА.

– Стиль цієї ділянки було закладено в 50-х роках ХХ ст. архітектором МЕДВЕДОВСЬКИМ, – коментує Василь Володимирович. – Усі ці балюстради гармонують із будівлею банку. Створюючи алею, слід зважати, щоб усі нові елементи добре сприймалися при погляді зі Старого міста на Новий план, а колонада буде сприйматися зайвою і нав’язаною, диктуватиме дещо інший стиль.

З приводу колонади, на яку нападів було найбільше, Михайло СІМАШКЕВИЧ одразу заспокоїв журналістів: її споруджувати не будуть. При загальній вартості проекту 700 тис. грн. міська влада постарається вкластися у 300 тис. грн. (70 тис. з яких на закупівлю тротуарної плитки надав депутат облради Володимир МЕЛЬНИЧЕНКО). За словами міського голови, до Дня міста належить виконати лише головні завдання: влаштувати водовідведення та дренаж, вимостити алею та оглядові майданчики плиткою (без рушників таки не обі­й­деться, чорно-біло-червону плитку для них взялась виготовити чемеровецька фірма) та встановити ліхтарі. У планах також лавочки, озеленення та «дерево кохання», на яке молодята (замість мосту) мають чіпляти свої замки. Також мають продовжити благоустрій Лебединого озера: небезпечні крутосхили навколо нього обгородити балюстрадами. З приводу критики проекту, Михайло Євстафійович зазначив: 

– Критикувати легше за все, а при теперішньому фінансуванні місто може собі дозволити не так багато. Щодо смаків – то вони у всіх різні. Люди критикують те, що ми робимо, але ні від кого нема конкретних пропозицій. 

Суперечливим моментом проекту залишаються рушники – як їхня стилістична доречність, так і практичність, адже у нас поки що немає звичаю мити тротуари шампунем, а без цього біла плитка швидко втратить парадний вигляд. І відверто обурює заміна старого кам’яного мощення на оглядових майданчиках тротуарною плиткою, яка невблаганно витісняє традиційні для нашого міста кам’яні тротуари навіть у Старому місті. Що ж тоді залишиться у Кам’янці автентичного – кам’яного?

Міський голова пояснив, що старе мощення просіло, оскільки під ним не було зроблено водовідведення та дренаж. Однак що заважає після проведення необхідних процедур повернути ка­м’яні плитки на їхнє місце? 

Прагнення зробити наше місто кращим, поза сумнівом, варте поваги. Однак, втручаючись у його вигляд (чи з великим фінансуванням, чи зі скромним), недопустимо діяти «на хлопський розум». Тут необхідний зважений, фаховий підхід і смак, якого нашим «зодчим» явно бракує.