УРЯДОВІ ІГРИ В «ТЕПЛО-ХОЛОДНО»
Про те, що на носі зима, а місцеві жителі й досі не можуть зігрітися у власних квартирах, чуємо за останній тиждень ледь не щодня. Численні дзвінки до редакції зі скаргами, наріканнями та проханнями допомогти виправити ситуацію підтверджують гостроту проблеми. Відчай кам’янчан цілком зрозумілий, адже ледь теплі батареї та «прохолода» гарячої води в середині листопада навряд чи свідчать про зміни на краще, які обіцяють нам згори. Винуватцями такого масового загартування кам’янчани вважають КП «Міськтепловоденергія» та міську владу. Проте, виявляється, собака зарита значно глибше.
Як повідомляє прес-служба «Міськ¬тепловоденергії», для того, щоб всіх споживачів міста забезпечити якісним опаленням і гарячою водою, під-приємству потрібно щодоби спалювати
180 тис.куб.м газу, а НАК «Нафтогаз України» встановив ліміт 80 тис.куб.м газу. Така ситуація склалася не лише в Кам’янці-Подільському, а й в усій країні. За словами заступника голови Хмельницької ОДА Леоніда Гураля, у першій декаді листопада Хмельниччина отримала ліміти природного газу, що задовольняють лише 55% від потреби.
Причиною такої ди¬кої економії є заборгованість за блакитне паливо, що виникла через непогашену різницю в тарифах, та борги споживачів, які сьогодні ста¬новлять майже 3 млн.грн. Саме тому підприємство змушене працювати у форс-мажорних обставинах, щоб хоч якось вкладатися у виділені ліміти та не допустити повного відключення міста від тепла.
Не відхрещується від людської біди й мер міста Михайло СІШАШКЕВИЧ.
– Я особисто надіслав 5 телеграм до прем’єр-міністра, різних міністерств і відомств щодо виділення нам лімітів на газ для повноцінного опалення міста. Це не тільки наша проблема. Якщо мені починають говорити, що в Чернівцях чи Хмельницькому опалюють по-іншому, я не вірю – бо також маю там знайомих, – каже Михайло Євстафійович. – Зрозумійте, не все залежить від міської влади. Але декілька днів тому я був на засіданні Асоціації міст України, де повідомили, що уряд виділив 1 млрд.грн. на погашення різниці в тарифах, яку заборгувала держава. Скіль¬ки перепаде області та місту – наразі не знаю.
А поки владні мужі у високих кабінетах на кавовій гущі гадатимуть, наскіль¬ки теплішим варто зробити життя «простим смертним», кам’янчанам залишається лише надіятись на подальшу милість матінки природи, котра цього року не поспішає лякати заморозками.