КУЛЬГАЄМО НА ВСІ ЧОТИРИ КОЛЕСА

Реформа, яка, за словами її втілювачів, загрозливо дихає в спину недолікам міських пасажирських перевезень, уже взяла низький старт. Умови конкурсу на право здійснення пасажирських перевезень уже обговорили на комісії, а 30 липня відбудуться громадські слухання з цього приводу. Та поки дійде до «благородного» діла на користь пасажирів, останні не припиняють сипати найрізноманітнішими наріканнями довкола багатьох питань однієї болючої теми. Глянемо на переїзд у маршрутках очима пересічного пасажира, бо хто, як не він, на собі відчуває, які зміни потрібні нашому міському транспорту.

 ПОБАЧИТИ ЦИВІЛІЗАЦІЮ...

Напевно, ніколи в очі так не впадає проблема, як після того, коли з’являється можливість щось із чимось порівняти. За два роки проживання в польському місті Люблін я досхочу накатався в тамтешньому міському транспорті, і, повірте, змусити себе після того сісти в «ГАЗельку», як це щодня роб­лять тисячі кам’янчан, було рівноцінно каторзі. Пропоную порівняти міські перевезення в польському місті Люблін і туристичному Кам’янці. А чого б і ні – до Європи ж тягнемося!

Отже, йдемо на зупинку біля парку «Ogrod Saski» і сідаємо в першу маршрутку, яка надходить. Чудово – три хвилини і великий просторий автобус польської фірми «Solaris Bus» плавно під’їжджає до переповненої зупинки. До речі, всі водії польських маршруток одягнені, як один, – у сині теніски й краватки. Курсуючи містом, автобус обов’язково зупиняється на кожній зупинці, тому кричати водію, аби зупинився, немає потреби. Біля зупинки «Li­po­wa», як завжди, інтенсивний пасажиропотік, втім для міського транспорту взяти «стоячих» не проблема. В автобусі багато місця, є кондиціонери, люки та вікна, котрі відчиняються. Має пасажирський транспорт і спеціально обладнані місця для інвалідів на візках і пасажирів з маленькими дітьми. І такі зручності не обмежуються, як у нас, однією лише наклейкою, що оті два сидіння – для інвалідів. 

На кожній зупинці розміщена спеціальна табличка із розкладом руху транспорту. Пасажир «озброєний» і не розгублений, бо має можливість спокійно дізнатися, за скільки часу приїде той чи інший автобус. Як не дивно для нас, але приїзд маршруток співпадає із вказаними в розкладі годинами й хвилинами. До того ж подивитися графік руху міських автобусів можна й на веб-сто­рінці, сидячи вдо­ма на дивані.

Кожен автобус, який перевозить пасажирів, обладнаний GPS-навігатором, тому точність прибуття відточена до хвилини. Без жодних затримок автобуси курсують до 22-ї години, а то й пізніше. А після 23.00 й до 5.00 ранку щопівгодини їздять нічні автобуси.

…І ПОВЕРНУТИСЯ В ЗАТИСНУТУ РЕАЛЬНІСТЬ

«Тут вікна відчиняються чи ні, врешті-решт? Задушитися можна!». «Ой, підкажіть, де ми перебуваємо, бо я у тисняві нічого не бачу!». «Водію, я ж казав зупинитися, Ви що, не почули?!».

Неважко, мабуть, здогадатися, що ми вже не в Любліні, а в рідному Кам’янці. Пропустивши в селищі Смирнова в час пік декілька переповнених маршруток, які навіть не зупинялися, я таки сів у «ГАЗельку» з номером 3. Хоча, сказати «сів» – значить, обманути самого себе. Точніше – став, втиснувся, заліз чи ледве проштовхався, підпираючи головою дах маршрутки, стегном – живіт габаритної тітки, а коліном – чиюсь важку торбину. Можна не триматися, а заразом і не дихати, тільки стояти і молити Бога, щоб благополучно доїхати до ринку. Причому виходити доводиться мало не на кожній зупинці – щоб випустити когось із пасажирів і ковтнути свіжого повітря. Якщо ж доля закинула вас у самий кінець маршрутки, то, перш ніж вийти, доведеться попереобійматися з усіма пасажирами, які стоять. І зовсім не через вашу привітність, а через надто вузький прохід.

Дуже часто кам’янчани коментують «принади» міського перевезення у листах до редакції «ПОДОЛЯНИНА».

«По улице Суворова ходят №№ 2, 10, 4а. Это, в основном, малые маршрутки, – пише мешканка Польських фільварків. – Во многих нет верхних люков, окна не открываются, их называют «душегубками». И это так: только до­едешь от рынка к остановке пищевого техникума, выходишь как из сауны. А тем, кто едет на микрорайон? Пустите социальные авто­бусы! Дайте за продуктами съез-дить в человеческих условиях!».

Якось дивно, що водієві обов’язково наперед треба горлати про зупинку, інакше він може й не зупинитися. Не надто переживають більшість шоферів і за свій зовнішній вигляд – мовляв, хто там буде дивитися на ті ненакремовані туфлі, що виглядають з-під спортивних штанів?! Та, заплющуючи очі, щоб цього не бачити, не забудьте затулити й вуха, що мало не в’януть від нав’язливого шансону.

Не дуже віриться і в існування графіка руху маршруток. Багато водіїв не рушать із кінцевої, поки автомобіль не перетвориться на тісну «рукавичку». А що вже казати про курсування маршруток у вечірній час? Наприклад, минулої неділі колезі, котра поверталася з «Епіцентру» близько 20.00, «трійку» з боку селища Першотравневого довелося чекати понад півгодини! Неозброєним оком видно, що маршрутники керуються не графіком, а лише власною вигодою, й регулярно курсують лише у години пік.

Та найкумеднішою, певно, я б назвав ситуацію, коли про безпеку пасажирських перевезень у місті починають дбати працівники ДАІ. У таких випадках водії маршруток взагалі не зупиняються на зупинках, бо сидячі місця зайняті, а для перевезення «стояків» транспортний засіб не пристосований.

Виправити вищевказані недоліки міських перевезень обіцяють запланованими змінами й конкретними умовами перед перевізниками, які хочуть возити кам’янчан. При проведенні нового конкурсу згадали і про пасажиромісткість транс­порту, що автоматично відкидає «ГАЗельки», і про рік ви­пуску автомобілів, і про навігатори, і про відповідний графік руху.

РЕЙС 9а: НЕРЕНТАБЕЛЬНИЙ ЧИ ДУЖЕ НЕОБХІДНИЙ?

Та часто мова заходить не тільки про комфорт і зручність маршруток, а й про саму схему їх курсування. Пам’ятаємо баталії довкола «одинички». «Свіжі» скарги до редакції надходять і щодо рейсу 9а, що курсує з мікрорайону Жовтневого до мікрорайону Сонячного в с.Жовтневе.

– Маршрутки №9а останнім часом фактично припинили курсування, – каже мешканка мікрорайону Сонячного Ніна Урсуляк. – Кілька днів тому мешканці нашого мікрорайону не могли потрапити до міста аж до 10.30, бо маршруток не було з самого ранку.

Єдине, чим аргументують свою відмову їхати на Сонячний перевізники, – це збитковість. Кількість пасажирів на маршруті «мікрорайон Жовтневий – мікрорайон Сонячний» різко зменшилась у зв’язку зі скороченням працівників ВАТ «Адамс». Втім число мешканців самого мікрорайону від того не скоротилося. Людям і далі потрібно вчасно діставатися до місця роботи, а їхнім дітям – до школи чи дитячого садочка. Адже власних навчальних закладів невеликий мікрорайон не має.

– Влада і перевізники повернулись до нас не просто спиною, а задом. Вони, мабуть, хочуть, аби 1 вересня ми разом з дітьми пішли не до школи, а під стіни адміністрацій з транспарантами, – продовжує обурюватися Ніна Феодосіївна. 

А поки люди скаржаться у всі можливі інстанції, перевізники без зайвих вагань знімають свій транспорт з маршруту 9а. Подумують про відміну цього рейсу і в управлінні доріг та інфраструктури департаменту ЖПДІ міськради. Адже наразі тут саме формують нову мережу пасажирських перевезень.

– Питання цього маршруту ми можемо вирішувати лише після того, як до нас надійде конкретне звернення райдержадміністрації щодо обслуговування їхніх пасажирів, – каже заступник начальника управління Сергій Дергунов. – Обговорити це питання ми плануємо і на громадських слуханнях: запитаємо район, послухаємо перевізників і лише тоді будемо думати, що робити.

Як запевнив нас головний спеціаліст відділу інфраструктури і туризму РДА Богдан Байдецький, лист-звернення до міської ради вони вже підготували. Адже однозначно зацікавлені, аби цю частину території району обслуговували саме міські маршрутки.

Дату громадських слухань з обговорення нового проекту автобусної мережі міста міськрада призначила. Нагадуємо, що відбудуться вони 30 липня, о 15.00, в сесійній залі міської ради. Якщо і вам не байдуже, якими будуть пасажирські перевезення в нашому місті, і за якими саме маршрутами вони здійснюватимуться, – не будьте пасивними, а приходьте й висловіть свою думку на громадських слуханнях.

Назар КИРИЧИНСЬКИЙ, спец. для «ПОДОЛЯНИНА».