ДОРОГИ – ДОГОРИ НОГАМИ
Приблизно з такою ж періодичністю, як тріщать диски на авто кам’янчан, лунають і дзвінки до редакції «ПОДОЛЯНИНА» з наріканнями автовласників. Не встигають водії на рідних дорогах потішитися підлатаними ямами і новими перехрестями, як обов’язково доводиться «перемикатися» якщо не в режим «різкий геп», то в режим «яма на ямі».
– На проспекті перерито, розгромлено й так залишено, перед новими перехрестями недолатано, шматок Пушкінської вже відколи розколупаний! – чуємо від водіїв. – Чому немає ладу на міських дорогах?
З твердженням про дорожній безлад погоджується й голова наглядової ради з контролю за якістю ремонтних робіт на дорогах Микола РОЗБАМ.
– Сьогодні багато із запланованого зроблено, – каже Микола Миколайович. – Але, скажімо, поруч з тими ж «директорськими» перехрестями недоасфальтовано, вулиця Лесі Українки, здавалося б, практично на 90% готова, та проїхати нею від початку до кінця, не втрапивши в яму, неможливо. Я вже не кажу про дворові проїзди та майданчики – там завал повний. У комунальників відповідь одна – немає грошей. Та було б добре хоча б визначитися, хто ким керує і хто за що відповідає.
А поки шукають чи коштів, чи відповідальних, дороги вкриваються не тільки ямами, але й «шрамами» після перекопів. Ніщо так не «прикрашає» той же пр.Грушевського, як залишені напризволяще свіжонакопані кам’яні брили, розгромлені бордюри і роздертий асфальт. Якось воно зовсім не по-хазяйськи.
– Наша справа – копати, а впорядковувати перекопи повинні комунальники, – коротко довів до відома директор КП «Міськтепловоденергія» Валерій ГОРДІЙЧУК…
Та найбільше дратує водіїв ситуація «Тисяча і одна ямка» на одному кварталі Пушкінської. Зрозуміло, що набиті фрезою ями – це один з етапів ремонту. Не второпають тільки автовласники, чому ям «наштопали» сотню і жодної вже протягом довгого часу не зробили. Поки водії губляться в здогадках, заступник місьгого голови Сергій БАБІЙ пояснює, що зимувати відкритими ями не будуть.
– На Пушкінській ями вибиті фрезою лише п’ять днів тому (за станом на 24 вересня), – каже Сергій Віталійович. – Я розумію людей, які там їздять, але ми якраз робимо ремонт цієї вулиці, що була розбита вщент. Від перехрестя з Привокзальною вже дійшли до перехрестя із вул.Лесі Українки, навіть до лікарні заїзд зробили. Наразі залишився один квартал – шматочок до Будинку культури. Попереду йде група працівників, яка розробляє ямки під заливку, за ними – асфальтують. Але якраз пішли дощі, а кидати асфальт у болото ми, зрозуміло, не можемо. Трохи підсохне – і зробимо. Для цього є все: і асфальт, куплений на кошти благодійного фонду «Кам’янецькі дороги», і люди, і техніка.
Якщо дорога переживає етап ремонту, і її зробили просто вбивчою для авто, то чому ж водіїв забули про це попередити?.. Перед кварталом немає жодного відповідного дорожнього знаку, хоча, зі слів інспекторів ДАІ, мав би бути обов’язково.
А нещодавно ми отримали листа з приводу ремонту вул.Жукова. Кам’янчанин Микола КОТИК своє обурення навіть підкріпив наглядними ілюстраціями (на фото).
– Ось таким чином у нас роблять дороги. По цих шматках асфальту проїхати неможливо, навіть якщо їх розсунуть грейдером. Наступного дня трактором купи трохи розгорнули, але брили так і залишились. Ми що, скоти, щоб так із нами поводитися? – пише чоловік.
Р.S. Кажуть, господаря видно по подвір’ю. Справді, саме хазяйновитість могла б трохи покращити ситуацію на кам’янецькому подвір’ї навіть при тих обставинах, коли, зі слів комунальників, у бюджеті пусто, а проблем загусто.