ОДНІ ЗАХИЩАЮТЬ БАТЬКІВЩИНУ, ІНШІ СВЯТКУЮТЬ ДЕНЬ ЗАХИСНИКА «ОТЄЧЄСТВА»
Чи варто піднімати келих 23 лютого? Цього року чимало українців здійснили переворот у своїй свідомості й трохи інакше подивилися на дату, яку колись називали Днем Радянської армії, а за Кучми перекваліфікували на День захисника Вітчизни. Разом із тим, ще не зовсім міцно закарбувалося в календарі нове свято – День захисника України. Воно відзначається 14 жовтня, саме в день святої Покрови Пречистої Богородиці, що співпадає із Днем українського козацтва.
Що ж до кам’янчан, то вони виявилися не настільки патріотично-категоричними, аби зовсім відкинути старе «чоловіче» свято. Втім багато містян таки відмовилися відзначати 23 лютого. Цього ж дня ми й запитали, чим аргументують свою позицію.
Олег Тадейович, 52 роки, водій, автослюсар:
– Все життя святкував 23 лютого, бо служив у Радянській армії, але цьогоріч принципово не буду відзначати цього кацапського свята. Краще вип’ю сто грамів за нашу перемогу. Це тепер російський День захисника, а я святкуватиму 14 жовтня.
Віктор Миколайович, 67 років, пенсіонер:
– Цього дня мали святкувати, але вже не будемо, бо якраз настав Великий піст, а моя сім’я постить. Друзі дзвонять, аби зустрітися, але я відмовився, пообіцяв дружині сім тижнів дотримуватися посту.
Андрій Германович, 54 роки, програміст:
– Святкувати не буду у зв’язку з подіями в країні. Але, думаю, не можна так просто відміняти свята, бо це зневага до чоловіків, які служили ще за часів СРСР. Це все одно, що поділити країну на тих, хто жив до і після розпаду Союзу. Історію не перепишеш.
Юрій, 29 років, підприємець:
– Ні, цього «совкового» свята відзначати не буду. Не святкував його і торік, бо не служив у Радянській армії. З друзями відзначаємо 6 грудня. А от дружина сьогодні побігла купувати батькові подарунок.
Олександр Миколайович, 60 років, механік:
– Знайомі вже привітали. Всі святкують, і я святкуватиму. Застілля влаштовувати не будемо, але з друзями зустрінемося.
Віктор Іванович, 54 роки, підприємець:
– Думаю, це свято вже відійшло в минуле. Давно немає тієї країни і тієї армії, немає чим пишатися. Тепер 23 лютого відзначає армія і країна з імперськими амбіціями, яка стала для нас ворогом. Сьогодні російська армія вбиває наших дітей, і цілком можливо, що ті, з ким я служив ще за радянських часів, нині воюють проти нас. І взагалі, які можуть бути святкування під час війни?! Найбільше свято буде тоді, коли настане мир.
Спілкувалася Тетяна ДИКА.