БАБКИ НЕ ВИННІ?
Цікаво у місті воюють зі стихійними ринками. Поки різні служби говорять про порушення й антисанітарію, кам’янецька торгівля з асфальту набирає обертів. Тепер купити харчі можна не просто на тротуарі. Молочні продукти продають прямо під сміттєвими контейнерами, городину – на проїжджій частині, а товари з Італії – на пішохідній «зебрі».
Та, очевидно, вуличний шопінг місцевим подобається. Спека, пил, вихлопи, сміттєві баки, цигани, собаки… А покупців на «тротуарному ринку» аж кишить: хтось куштує молоко із пробки, хтось злизує сметану із руки, а хтось, подаючи продавчині гроші, ненавмисне стоїть черевиком на торбині із сиром…
Розгорілася дискусія і в соціальних мережах: комусь шкода бабусь, хтось нарікає на перекупок у молочному павільйоні, інші – на «ментів», котрі «краще б розганяли контрабанду ніж жіночок із тротуару». Разом із тим, ніхто не говорить про такі «переваги» покупок із землі, як глисти, інфекції, хвороби шлунково-кишкового тракту. Про це волає лише санепідемстанція та працівники ветслужб. Самі ж жіночки, яких комусь жаль, зовсім не шкодують про те, що хтось разом з їхнім домашнім сиром «наїсться» сальмонели.
– Продукція зі стихійних ринків не обстежується у лабораторії ветеринарної служби, тому існує велика вірогідність, що вона може бути інфікована різними збудниками, – каже начальник міськрайонного управління Держсанепідслужби Олег КЕРНИЧНИЙ. – Торгувати «молочкою» під сміттєвими урнами – це, м’яко кажучи, взагалі ненормально. Це загрожує дизентерією, сальмонельозом, гастроентероколітами. Проблема в тому, що сьогодні служба не контролює цієї ситуації, ми просто не маємо права провести перевірки і притягнути до адмінвідповідальності недобросовісних торговців.
Більшість із цих «недобросовісних продавців» – бабусі, котрі приїжджають із села, щоби реалізувати продукти зі свого господарства. Не посперечаєшся із тим, що домашні городина, сир, сметана – і смачніші, й якісніші. Насправді ж, ніхто не забороняє торгувати вказаними товарами. Тільки для цього є спеціальне місце – ринок із прилавками і лабораторією. Як запевняє директор Центрального ринку Сергій ЧЕРНЯВСЬКИЙ, на базарі є декілька сотень вільних місць для мешканців сіл, проте вони надають перевагу тротуару.
– Кожного дня ми можемо розмістити додатково 700 осіб. А їх на вулиці – близько сотні, – каже директор. – Ринок напівпорожній! Вартість місця для сільгоспвиробників – 3 гривні, для всіх інших – 5. Тариф затверджено саме такий, однак я дав розпорядження контролерам підходити до цього диференційовано. Якщо, до прикладу, старенька привезла продати пару буряків, то нехай платить гривню-дві. Ми готові йти на всі поступки, тільки щоби люди не торгували при дорозі. Продуктовий ринок, до речі, відкритий і в понеділок.
– Подивіться, скільки тут вільних місць, – показує на прилавки контролер Людмила. – Якби продавці з вулиці прийшли сюди, то й цим людям краще б торгувалося, адже тоді мешканці все ж заходитимуть на базар. Ми вже й сумки бабцям допомагаємо заносити сюди, але вони не хочуть і все, бо на тротуарі більше потенційних покупців. Самі ж кажуть, що їм на критому ринку голуби заважають. Зате ні пил, ні собаки, які бігають по клунках, ні спекотне сонце їх не хвилюють. Хоча не раз доводилося викликати «швидку», бо люди зомлівали.
Не справляються з бабусями і міліціонери, котрі намагаються «переселити» їх із тротуару на територію ринку.
– Доки не настав сезон ягід, овочів і фруктів, ми знаходили з ними спільну мову. Бабці таки заходили на базар. А тепер, у розпал торгівлі городиною, говорити до цих продавців немає сенсу, – каже один із правоохоронців. – До того ж, приїжджають без документів, тому протоколу не складеш. Можемо, звичайно, затримати для встановлення особи, але… Подивіться на цих жіночок із тридцятого року: вони починають нервуватися і кричати: «Нам за щось треба жити, якось заробляти!..».
Та чи заробили би продавці, якби тих ковбас, помідорів чи сметани із асфальту в них ніхто не купував? Напевно, не готові ще кам’янчани відмовитися від такого «сервісу».