У КАНЬЙОНІ ПЕРЕОБЛІК

Депутати міської ради минулого тижня обговорили подальшу долю Смотрицького каньйону, впорядкувавши нарешті послідовність своїх дій. За благоустрій території геологічної пам’ятки чиновники планують взятися лише після виконання проекту «Чотири межі».

– Смотрицький каньйон, котрому попередньо понад 25 мільйонів років, – це, мабуть, єдиний у світі об’єкт, що має силурійські породи на поверхні, і котрий влада сховала в кущах через бездіяльність, – відверто заявив заступник міського голови Сергій БАБІЙ, який підготував інформацію про каньйон для засідання депутатського клубу. – Можна було б підготувати муніципальне замовлення для отримання наукового висновку про вік каньйону. Офіційна цифра стала б для міста туристичном бонусом. Утім найбільша проблема – у визначенні меж геологічної пам’ятки та охоронної зони, яких також досі не існує. Не визначені й межі річки Смотрич, прибережних захисних смуг, пам’яток та об’єктів культурної спадщини. Без цієї інформації ми не можемо робити жодних кроків щодо благоустрою каньйону, загальна площа якого 49 гектарів. Тому першим пунктом плану наших дій має бути проект «Чотири межі». За його виконання не хотіла братися жодна кам’янецька спеціалізована організація. Вдалося домовитися із хмельницьким ТОВ «НК Земексперт». Вартість робіт – 300 тисяч гривень. Наше завдання – перестати дивитися на каньйон із Новопланівського мосту, а перейти до професійного обслуговування цієї території.

Зі слів Сергія Віталійовича, сьогодні в Смотрицькому каньйоні розташовано 368 приватних будинків і проживають 1250 людей. На його території є 59 пам’яток і об’єктів культурної спадщини, зокрема мури, башти, мости, сходи, шлюзи тощо. В самих скелях нараховується 20 печер, які під час військових дій використовувалися для зберігання пороху. Також у каньйоні є 25 свердловин, дві з яких мають мінералізовану воду. Зі ста криниць, з яких колись населення брало воду, сьогодні чинних залишилося 5. А з 10 тис. дерев кількість аварійних лише на п’яти гектарах – 800 штук. Йшла мова і про критичну кількість лисів у каньйоні, які можуть бути хворими на сказ.

Окрім визначення меж, у каньйоні планують забезпечити комунальну інфраструктуру. Що ж до проекту «КаньйонПарк», запропонованого місцевим підприємцем, – поки що цього слова чиновники уникають, зазначаючи, що жодного атракціону, проти якого виступали кам’янецькі активісти (скажімо, автопаркінги чи траси для квадроциклів), у каньйоні влаштовано не буде.