РАДА, ДЕ І ПРАЦЮЮТЬ, І ТАНЦЮЮТЬ

Спортивні чемпіонати, літературні конкурси, фестивалі, вечорниці, екскурсії, волонтерство та відвідування навчальних лекцій в університеті. Як не дивно, все це встигають робити люди, котрим далеко за шістдесят. Колись вони будували наше місто, працювали на його підприємствах і в різних закладах, виховували тут своїх дітей, досягали немалих успіхів. А тепер, незважаючи на поважний вік, просто мають бажання бути корисними, брати участь у житті Кам’янця та не залишитися забутими. Понад 25 тисяч кам’янчан-пенсіонерів сьогодні перебувають під опікою міської організації ветеранів війни і праці, яка живе їхніми проблемами та справами. І саме це дає людям похилого віку можливість залишатися активними.

ДО РАДИ ПО ПОРАДИ

– Коли до міськради приходить людина літнього віку, працівник охорони, ніби регулювальник, одразу направляє її до кабінету ветеранської організації, – жартує голова ради ветеранів міста 81-річний Леонтій РОГАЛЬ. – Для багатьох пенсіонерів ми стаємо першою інстанцією, куди вони звертаються з проханням про допомогу та різними скаргами: не працюють телефон чи радіо, не отримали газети, потрібен терміновий ремонт труб у будинку, зламалася газова плита. От нещодавно до нас приходила Галина Поліщук. Пенсіонерці понад дев’яносто років, у її помешканні тече дах, а ЖЕК не хоче допомогти з ремонтом, бо квартира приватизована. Нам вдалося знайти благодійників: один підприємець виділив шифер, а другий виконав роботу. В іншого старенького ветерана зламалася газова плита. Я домовився з міською владою, проблему вирішили. В нас навіть є спеціальний журнал, де реєструються всі звернення, і ми задоволені, що можемо хоча б чимось допомогти. Часто пенсіонеру потрібне звичайне спілкування, тому відвідуємо літніх людей удома. Велику роботу в цьому напрямку проводить Галина ГРІНІШИНА, яка надає ветеранам психологічну допомогу.

На столі в Леонтія Інокентійовича цілий список кам’янчан, які входять до організації. Серед них декілька учасників та інвалідів війни, також учасники бойових дій, ветерани праці, діти війни, ветерани й інваліди військової служби й інші. Рада ретельно стежить за тим, аби ці люди не залишилися напризволяще, бо немало з них важкохворі та одинокі.

– Ми вдячні, що нам виділили приміщення, де маємо можливість організувати свою роботу, – додає відповідальний секретар ради Зоя ФТЕМОВА. – У нас є президія, до якої входять 17 осіб, працює виконавчий апарат, що складається з п’яти людей. Крім того, створили чотири комісії з різних питань, маємо два комітети, три центри. Згідно зі статутом, рада один раз на півроку повинна збирати пленум, але від початку року провела їх уже п’ять, бо є багато питань, які треба вирішувати. Ми намагаємося брати активну участь у житті нашого міста. Дуже стурбовані ситуацією в країні, тому пишемо листи до різних міністерств із приводу, скажімо, шалених тарифів на комунальні послуги, невідповідних пенсій, перейменування вулиць, яке може лягти фінансовим тягарем на плечі населення. У відповідях нам чомусь постійно роз’яснюють законодавство. Тому ми тепер одразу повідомляємо, що закони читаємо і хочемо отримати не їхнє тлумачення, а конкретну відповідь.

ВЕТЕРАНСЬКА ДОПОМОГА ДЛЯ ПЕРЕМОГИ

Важливе місце в діяльності ради ветеранів займають волонтерство і благодійність. У зібраних пакунках, що стоять біля шафи, складені продукти, одяг, взуття. Ці речі пенсіонери принесли для ветеранів, які перебувають у центрі «Турбота». На одному із пленумів ветерани також вирішили взятися за надання допомоги переселенцям, біженцям зі Східної України та Криму. І одразу ж почали збирати кошти. Не залишаються байдужими і до подій на сході країни, де сьогодні воюють їхні діти та внуки.

– У нас при раді працює Центр сприяння розвитку волонтерського руху в місті, – каже заступник голови ради ветеранів Микола ЯЩУК, який курирує рух. – Голову кожної із 30 первинних організацій ради ми призначили керівником групи волонтерів і навіть виготовили спеціальні посвідчення. Пенсіонери самі приходять, приносять для учасників АТО горіхи, чай, теплі речі. Вдалося зібрати кошти й закупити 28 комплектів польового спорядження для Нацгвардії. Великих сил до збирання допомоги для АТО доклала голова первинної ветеранської організації Центрального мікрорайону Тетяна СМОЛЕНСЬКА, син якої, майор СБУ, також сьогодні воює. У квітні ми навіть провели семінар на базі коледжу культури і мистецтв із приводу саме волонтерської роботи.

СТАРІСТЬ УДОМА ЇХ НЕ ЗАСТАЛА

Та найбільше дивуватися можна активності ветеранів у творчій діяльності та дозвіллі. Виявляється, після пенсії їхнє життя просто вирує. Скажімо, сьогодні члени ради активно готуються до Дня Незалежності – у Старому місті планують зробити виставку власних виробів ручної роботи. Долучаються ветерани не лише до всіх загальноміських патріотичних заходів із нагоди, скажімо, Дня Перемоги, Міжнародного дня визволення в’язнів концтаборів, Дня пам’яті та примирення, річниць перемоги над нацизмом у Другій світовій війні, Дня Конституції. Вистачає пенсіонерам й інших творчих клопотів. До обласного фестивалю готується один із найкращих на Хмельниччині народний хор ветеранів «Квітка на камені», культурно-мистецькі заходи постійно організовує ветеранський клуб поетів і аматорів пісні «Джерела душі», вже чотири роки поспіль рада проводить фестиваль творчості ветеранів міста «Слава», переможцям якого вручають грамоти і грошові винагороди. А в одній із вистав під час фестивалю взяли участь військові, які прибули із зони АТО.

– Ветерани прекрасно демонструють вокал, художнє читання власних віршів, танцювальні номери. Такий досвід хочуть перейняти у Хмельницькому. А щосуботи в «Розмаї» працює і наш розважальний клуб «Кам’янецькі зустрічі» для тих, кому за сорок. Але приходять туди й ті, кому за вісімдесят, – сміється Леонтій Рогаль. – Очолює цей клуб Тетяна СМОЛЕНСЬКА. А якось на наші заходи зазирнула екс-очільниця управління культури Ольга ЧОРНОБИЛЬ і каже: «Бачу, ветерани ще краще відпочивають, ніж молодь».

Не відстають пенсіонери від молоді і в спортивних забавах. На базі ветеранської організації планується спортивна олімпіада з дев’яти видів сторту: стрільби, городків, шашок, шахів, баскетболу тощо. Ветерани праці беруть участь і в обласних змаганнях та займають призові місця. Крім того, для спільного дозвілля організовують тематичні вечорниці.

Не залишаються осторонь від діяльності організації й ветерани війни, котрим виповнилося понад 90 років. При раді працює лекторська група ветеранів, які спілкуються з молоддю в школах та університетах. У цьому рада співпрацює з управлінням освіти, директорами шкіл, бібліотеками міста.

Про війну з її першого до останнього дня може розповісти 97-річний учасник штурму Берліна полковник у відставці Олександр ШЕХ, котрий нещодавно взяв участь у зустрічі із канадськими офіцерами. У свої 92 знімає відеофільми, пише вірші та видав уже 7 книг інвалід війни Іван КОШЕЛЄВ. Цілу енциклопедію села Слобідка-Підлісноолексинецька написав голова первинної ветеранської організації при ПДАТУ Анатолій РУДЬ. Активістами ради залишаються в’язень Бухенвальда Василь АНДРЕЄВ, бойовий льотчик морської авіації Петро ДРУЖБІЦЬКИЙ, полковники у відставці Олександр НОСОВ, Онисим ЖУК, Валерій ПЕРЕВОЗНЮК та інші. Працює при раді й прес-центр, очолюваний Анатолієм БЕРНАДІНИМ. Він співпрацює зі ЗМІ, інформуючи про діяльність організації, відкопуючи цікаві факти з історії міста й біографій визначних ветеранів.

– Приємно, що нашу ветеранську організацію вважають найкращою в області, про це було сказано під час обласного з’їзду в березні, – каже Леонтій Інокентійович. – Крім того, по досвід до нас приїжджали із Чернівецької міської ветеранської організації та з Дунаївців. Мені довелося стати делегатом 7-го з’їзду ветеранів України в Києві.

ПІСЛЯ ПЕНСІЇ – НА НАВЧАННЯ!

Але найбільше вражає те, що на схилі літ наші ветерани мають бажання вчитися. Спеціально для пенсіонерів-активістів у місті було створено Університет третього покоління, фундатором і ректором якого є активний діяч ради ветеранів Надія ПІДСКОЦЬКА. А при соціальному центрі «Турбота» працює й Університет третього віку, очолюваний директором цього центру Валентиною СОЛОДКОВСЬКОЮ.

– Життя свідчить, що в людей, які після виходу на пенсію продовжують активний спосіб життя, зберігається добре здоров’я, гарна фізична форма й розумова діяльність, – каже Надія Костянтинівна. – При університеті працюють факультети краєзнавства, здорового способу життя, прикладного мистецтва, інформаційних технологій, психології і права та шахово-шашковий клуб «Гросмейстер».

Незважаючи на поважний вік учнів, в Університеті третього віку особливим попитом користується факультет комп’ютерної грамотності. Тут безкоштовно навчаються оператори комп’ютерного набору. Університет укладає договір співпраці із вишами міста, працівниками музею, лікарні, фахівцями різних галузей, які проводять лекції. Навчальний рік триває з середини вересня до 1 травня, а в період канікул на учнів-пенсіонерів чекають екскурсії та походи: по місту, в Бакотський скельний монастир, по Дністрі тощо…

НЕ РАХУЙТЕ ВЕТЕРАНАМ КОПІЙОК

Написати про діяльність ради ветеранів міста ми вирішили після того, як депутати міськради від окремих політсил взялися сипати на адресу організації, котра згуртувала стількох кам’янецьких пенсіонерів, різноманітні закиди. Від намагання переламати ставлення ветеранів до певних історичних подій, сформоване десятиліттями, до образливих слів про доцільність функціонування ради, на яку виділяються кошти з міського бюджету.

Як пояснили у міськраді, ветеранська організація фінансується через головного розпорядника коштів – департамент соцзахисту населення, сума фінансування – у межах 55 тис.грн. на рік. Причому про використання кожної копійки рада звітує. Розповіли про основні витрати й нам: організація заходів до пам’ятних дат, проведення спортивних спартакіад і фестивалів, переможцям яких дають невеликі грошові нагороди, матеріальна допомога важкохворим пенсіонерам та інвалідам, допомога при потребі на організацію поховань, квіти й символічні подарунки на ювілеї ветеранам, канцелярські товари, придбали й фотоапарат для прес-центру. При цьому зарплатні члени ради не отримують, за винятком бухгалтера, заступника голови ради, секретаря та прес-секретаря, яким надається невелике грошове заохочення за роботу в сумі 500-600 грн. на місяць. Як кажуть самі ветерани, вони щасливі, що вдається продовжувати діяльність ради, і готові зробити ще багато справ.