Вівторок, 07 Грудня 2021 р.
23 Березня 2018

ТЕРАПІЯ ПО-ГОГОЛІВСЬКИ

«…Все, как мухи, выздоравливают. Больной не успеет войти в лазарет, как уже здоров…». Такими словами Микола Гоголь у творі «Ревізор» описав не лише один з епізодів твору, а й кам’янецьке терапевтичне відділення міської лікарні. Недуги пацієнтів тут лікують швидше, ніж у будь-яких інших закладах». Саме з такими словами до редакції газети звернулася 35-річна кам’янчанка Лариса Іванівна. З листа жінки:

«Лише уявіть: виявили пневмонію, призначили стаціонарне лікування, разом із пакунками речей і неосяжними пакетами медикаментів ти заходиш до своєї палати і… жахаєшся! На старих металевих ліжках лежать такі ж «немолоді» та не зовсім стерильні матраци, понівечені тисячами пацієнтів і безжальним часом. Тумбочки теж із часів, коли Україна ще не була незалежною. Ба більше, не всім моїм сусідам по палаті пощастило ними скористатися, адже механізми дверцят у більшості тумбочок зламані. Що ж, це не всі сюрпризи.

ТЕРАПІЯ ПО-ГОГОЛІВСЬКИПрямо біля входу поперек стоїть ще одне ліжко, але не для хворих людей, а для «хворої» стелі. Винахідливі медсестри поскладали на нього відра і тазики, щоб вода, яка тече з даху, не стікала на підлогу і не намочила нижні поверхи. Вологість у палаті така, що пневмонію, здається, на вулиці у мороз легше вилікувати.

Не рятують ситуації навіть старі батареї, що ледь-ледь догрівають температуру повітря до 18 градусів. Та й надщерблені вікна з дерев’яними рамами часів правління царя тут мало чим оздоровлюють. Від будь-якого пориву вітру ці вікна ще й створюють легкий музичний акомпанемент дзижчання, ну, щоб не так нудно було лікуватися.

Мені з моїм запаленням місцеві цілителі напророкували понад 2 тижні стаціонару. В мене виникло логічне бажання прийняти душ, проте гарячої води тут не виявилося. Пізніше самостійність спонукала мене ризикнути попросити підігріти воду в чайнику, але і його тут не знайшлося, мовляв, «беріть собі з дому».

У морозні вечори родина частенько приносила мені смаколики на вечерю, але у -120С з іншого кінця міста важко було доправити їжу гарячою, тому ми попросили підігріти тормозок у мікрохвильовці. І вгадайте, що? Так, її тут теж немає.

Розчарування від нашої лікарні полегшили тільки її працівники. Лікарі та медсестри, які тут працюють, усіма силами намагаються приховати болячки терапії: на прохання тишком-нишком кип’ятять воду у своєму чайнику, а якщо добре попросити і довго пошукати, то навіть у власній мікрохвильовці їжу підігріють. Шкода, що вони не всесильні й не можуть полатати тут дах, поміняти меблі чи замінити вікна. А ті, хто може це зробити, на жаль чи на щастя, не хворіють. От і виходить усе, як у Гоголя: щойно заходиш до палати – одразу одужуєш, бо в таких умовах хворіти дуже не хочеться».

Нагадаємо, що на початку лютого на шпальтах «Подолянина» вже оприлюднювалися скарги кам’янчан на умови в терапевничному. Тоді міський голова Михайло СІМАШКЕВИЧ вибачився перед пацієнтами і пообіцяв направити спеціальну комісію, аби розібратися з проблемами.

Сьогоднішній стан вирішення проблем прокоментував головний лікар міської лікарні Олександр ЧЕРНЕЦЬ:

– Перш за все потрібно відремонтувати дах. Наразі  розробляється проектно-кошторисна документація для реконструкції покрівлі. Паралельно вже завершено розробку такої ж документації на капітальний ремонт. Зрозуміло, що для цього потрібні чималі кошти, лише на дах треба 1 мільйон 400 тисяч гривень. Але я впевнений, що вже влітку дах замінять і одразу ж розпочнуть капітальний ремонт.

Ольга БАНАХ.