ХРЮНЬ ДОГЛЯДАЄМО І НА ДОБРО ЧЕКАЄМО
Майбутній символ року, здається, прекрасно себе почуває в будь-яких умовах: завжди ситий і доглянутий. А в приготовленому вигляді – смачна й одна з найпочесніших страв на столі, показник заможності родини. Лише від згадки про домашню ковбаску, холодець, духмяне запечене м’яско, смачнючі крученики і соковиті відбивні заливаєшся слиною. А сало з часничком і чорним хлібом – узагалі делікатес, про який складають легенди в усьому світі. Тому рік Свині, практично української годувальниці, просто повинен бути для нас щасливим і принести достаток. Про свиней українці дбали завжди. У порівнянні з торішнім господарем – собакою, їх не прив’язують до буди і не викидають, як непотріб. А годують, годують, годують…
У зооветеринарній клініці при Науково-дослідному центрі «Поділля» спеціалізуються на професійному вирощуванні «п’ятачків». Виявляється, хрюні там, наче на курорті: вигріваються під інфрачервоними лампами, які вбивають бактерії та підтримують стабільну температуру, їдять найкращі й насвіжіші корми – ячмінь, пшеницю, відходи сої. І до них навіть навідуються свинячі дієтологи, стоматологи, гінекологи, терапевти й педіатри.
– Недавно ми почали розводити свиней породи велика біла, маємо 17 свиноматок, – каже директор НДЦ Валерій ЧАПАЙ. – Деякі вже опоросилися, від інших із дня на день чекаємо поповнення. Ми проаналізували ринок і дійшли висновку, що рентабельніше продавати поросят. У лютому-березні на них чималий попит. До того часу малюки підростуть і наберуться сил. Перша їжа для них – молоко свині, а потім – усе, що є в годівничці свиноматки. Тому життєво необхідно, аби корм був чистим, свіжим і до смаку як годуючій самці, так і малечі.
Кожна свиноматка в зооветеринарній клініці має своє підписане місце. Ветеринар їх частенько оглядає, визначає час опоросу, коли настає відповідальний момент – приймає пологи. Байдуже, ніч надворі чи день, закінчився робочий час чи ні. Місцеві айболиті всім поросяткам при народженні обов’язково підрізають клики, аби не кусали сосків свині. А потім починається підбір їжі для них, діагностика хвороб, кастрація кабанчиків. Цікаво, що на територію ферми впускають людей, які обов’язково повинні надати довідку від лікаря про стан здоров’я. Хворим у свинарник – зась! Також працівникам ферми забороняється тримати вдома свиней, аби не поширювати від них інфекцію. Люди, які працюють зі свиньми, не йдуть до іншої худоби, яка утримується в НДЦ «Поділля».
Не гірше живеться свинкам і в домашніх господарствах. Добрий господар сам не поїсть, а кабанчика погодує і все, що ситніше, дасть: кашки, комбікорму, не забуде і про фрукти й овочі: яблучка, картопельку, гарбузи – і всього цього багато, відрами. Не забуде і про вакцинацію та додаткові вітаміни.
Задобрювати непосидючих хрюнь ми добре вміємо, а в новому році залишається чекати, аби покровителька 2019-го всіляко задобрювала нас.