Четвер, 09 Грудня 2021 р.
25 Січня 2019

КАМ’ЯНЕЦЬКІ «СКАРБИ НАЦІЇ»

Пам’ятаєте відому нам зі шкільних років картину Іллі Рєпіна «Запорожці пишуть листа турецькому султанові»? Так-от, нещодавно в Кам’янці спростували її зміст! Так-так, ніякого гнівного листа не було або бодай доказів його існування.

19 січня на телеканалі «1+1» вийшла довгоочікувана серія документальної стрічки «Скарби нації» із циклу «Україна. Повернення своєї історії». У документально-історичному розслідуванні команда проекту шукає гетьманські клейноди, що підтверджують українську державність, спростовує роками нав’язані міфи про козаків і показує, як Росія провела жорстку кампанію зі знищення доказів існування української держави… Одна з реліквій привела їх до Кам’янця-Подільського.

Намагалися знайти булаву Богдана Хмельницького, а натомість виявили інший загадковий документ епохи українського гетьмана – лист одного з-поміж найвидатніших правителів Османської імперії турецького султана Мегмеда ІV.

КАМ’ЯНЕЦЬКІ «СКАРБИ НАЦІЇ»– Це один із найунікальніших експонатів музею, – розповідає директор Кам’янець-Подільського державного історичного музею-заповідника Олександр ЗАРЕМБА. – Документ – султанський фірман або, простіше кажучи, указ. Він досить великого розміру – близько 1 метра 40 сантиметрів у довжину і написаний на папері. Зверху можна побачити султанську тугру – персональний знак правителя, щось на зразок сучасного підпису. Виконана тугра золотим письмом і належить султану Мегмеду ІV, роки правління якого припадають на 1648-1687-й.

Досі не було відомо, про що йшлося у грамоті. Ніхто не зміг прочитати тексту, зашифрованого давньою османською в’яззю. Однак команда проекту «Скарби нації» розгадала таємницю листа турецького султана.

– Мегмед ІV – саме той султан, котрому пишуть листа запорожці на знаменитій картині Іллі Рєпіна. Тож ми також очікували, що, можливо, там буде якась гнівна відповідь. Насправді все виявилося набагато цікавішим, – каже продюсер стрічки Акім Галімов. – Як визначили у процесі перекладу, в перших рядках султан звертається не до когось іншого, а до одного з найбільших володарів над народами християнського віросповідання – козацького гетьмана Богдана Хмельницького.

У тексті мовиться, що Мегмед ІV розглядає Богдана як дуже близького приятеля і шле йому в подарунок  золототканий халат. На той час в Османській імперії це був найвищий прояв приятельських відносин і найбільший дар від султана, на який можна було заслужити.

Аби перекласти лист одного з найбільш видатних правителів Османської імперії, було використано 5 спеціальних словників. У ході роботи український історик Олександр Середа визначив дату написання цього листа – 1651 рік. Якраз напередодні битви під Берестечком.

– Нині чекаємо публікації найновішого і найправильнішого перекладу грамоти українською мовою, а після цього, гадаю, демонструватимемо її на нашій виставці «унікального експоната», – продовжує Олександр Олександрович. – Також зараз працюємо над розробкою експозицій у першому пристінному корпусі фортеці. Там три зали: перший (над яким зараз тривають роботи) міститиме експозицію, присвячену історії міста і регіону часів Київської Русі та литовської доби; у другому представимо на­дбання періоду XVI-XVII століття (якраз у цьому залі згодом займе гідне місце й лист); а у третьому залі, відповідно, експонати періоду XVIII-XIX століття.

Ольга БАНАХ.