П'ятница, 29 Березня 2024 р.
20 Січня 2012

В БЛАГОДАРНОМУ – БЛАГОДАТЬ!

ФОТОНаша подорож відбулась напередодні Нового року. Аж не вірилося, що якихось півгодини їзди від Кам’янця, минувши майже 5-кілометрове урочище Суржинецького яру й звернувши із Староушицької траси на північ у бік Дерев’яного, – і ми потрапили в справжню зиму. Якщо в місті такий довгоочікуваний сніг не протримався й доби, то тут він, здається, надовго вкрив святковою скатертиною сільські вулиці, поля, узліски. А скільки його вже бу­-

ло за Шидлівкою, невеличким

хутірцем у два десятки причепурених у зимових садах осель, що запросто можна влаштувати катання на лижах чи санчатах!


– Ця місцина, розташована в межиріччі Тернави і Студениці, – найвища точка в районі. Свого часу на ній навіть планувалося спорудження телевежі, яку пізніше змонтували поблизу траси не­подалік від Кульчіївців, – розповідає депутат Кам’янець-Поділь­ської районної ради від Де­ре­в’ян­ської громади Борис БЕЦ.

І додає, що саме тут, на 100-гектарній площі колишнього старого, давно вже викорчуваного саду, виділено місце під екологічне поселення з романтичною назвою Благодарне, створене на основі майбутніх родових по­мість.

…І ось мешканці поселення нового типу, які зібралися того суботнього дня біля багаття на великій засніженій галявині, від якої рукою подати до майбутніх маєтків, для відзначення зимового сонцестояння, зустрічають свого протеже та «хрещеного батька» Бориса БЕЦА, голову Дерев’янської територіальної громади Анатолія ГАДЖУКА, депутата сільської ради, сільського екс-голову Михайла КОРНІЄНКА, з благословення й підтримки якого вони повертаються до землі, піснею «Ми бажаємо щастя Вам» і захопливим хороводом.

Ще мить – і гості закружляли у вирі танку навколо вогнища разом із трьома десятками поселенців, від яких так і випро­мінювалися щирість і задушев­ність, відчувалася відкритість сердець, сповнених добром і гармонією, якоюсь внутрішньою силою і чистотою. Час від часу танці перепліталися з веселими іграми, вікторинами, конкурсами, спілкуванням біля багаття. Відтак зморені, з червоними розпашілими щоками, всі підходили до вогнища, де кожний отримував з великого казана порцію гарячої, з димком, смачної-пресмачної гречаної каші, за­правленої овочевим соусом. Ніхто не відмовлявся й від склянки настояного на травах чаю, який пили з духмяним, домашньої випічки на заквасці хлібом з родзинками чи кмином.

«Первісток» екопоселення - дерев’на банька– Чому ми так віншуємо день сонцестояння, бо енергія цієї доби сприяє набуттю внутрішньої свободи, накопиченню позитивної енергетики, родючості, втіхи буття, любові, – розповідає моя співбесідниця, координатор створення екопоселення Наталя ІЛЬНИЦЬКА.

Відтак вона повідала, що вже близько трьох десятків сімей зголосилися мешкати в родових помістях їхнього поселення, живому просторі, жити за істинними законами природи. Що кожний з них її любить, шанує землю, на яку прийшов за покликом генів і крові, має бажання перетворити власне родове гніздо на свою малу батьківщину, куточок квітневого раю. Вони також вірять, впевнені в тому, що мешканці населених пунктів Дерев’янської територіальної громади також долучатимуться до їхніх добрих справ, дбатимуть про довкілля, ще з більшою любов’ю ставитимуться до рідної землі. Що діти та онуки повернуться з-за кордонів і задушливих міст до батьків і дідусів, адже цей куточок Поділля неначе справжній рай, і місця тут вистачить усім, роботи також.

Концепція родових помість викладена в серії книг Володимира МЕГРЕ «Звенящие кедры России», за якою людина може бути повністю здорова, щасливо жити в гармонії з природою вже сьогодні. Для цього потрібно дослухатися до поклику предків, «повернути свою батьківщину», створити простір любові для себе та дітей на власноруч облаштованій родовій землі.

Про себе Наталя Володимирівна (вона бухгалтер за фахом) розповіла, що разом з чоловіком Михайлом мешкали в Хмельницькому, мали облаштовану квартиру, роботу, кар’єрний ріст, але не було внутрішнього задоволення, стомилися від міського гамірного життя, маячні, стресових умов, не говорячи вже про екологію. Саме загрозливий стан довкілля, який є нещадним руйнівником людини, примусив шукати підходящу для себе гармонію, природні умови для життя. І це закономірно, адже люди з давніх-давен тягнуться ближче до природи, до землі. Тому, за словами пані Наталії, все повертається на круги своя, але в іншому рівні.

Подружжя ІЛЬНИЦЬКИХ продало оселю в обласному центрі, відмовившись від міського комфорту і цивілізації, та переселилося в село Дерев’яне, що в 30 км від Кам’янця, так би мовити, в перехідне помешкання. А незабаром розпочнуть вити родове гніздо в «Благодарному», де їм виділено, як і іншим членам поселення, по 2 га землі.

Першим минулого року там почав освоюватися кам’янчанин Владислав ТІХОНОВ, котрий уже на своєму помісті спорудив дерев’яну баньку (для утеплення стін використав солому), заклав фундамент будинку у вигляді шестигранника, який теж зводитиме з екологічно чистих природних матеріалів, викопав криницю, посадив, крім інших дерев і кущів, ялівець і навіть си­бірського кедра.

Від Наталі також довідався, що є багато бажаючих докорінно змінити свій спосіб життя, створити простір любові для себе та дітей на родовій землі, по-справжньому встановити гармонічні відносини з живою природою, землею та людьми. Але приймають у Благодарне не всіх.

Згідно з його статутом, членом поселення може стати будь-хто, незалежно від віку, віро­сповідання, статі, але це мають бути люди з чистими помислами, які ведуть здоровий спосіб життя, не зловживають спиртним, є вегетаріанцями, мають наміри споруджувати екологічно чистий простір, люблять тварин, займатимуться екологічно чистим землеробством, братимуть участь у спільних заходах тощо. Вже 11 сімей отримали на виділену їм землю відповідні документи, ще 10 – в стадії оформлення.

Серед першопроходців мешканці міста над Смотричем, Хмельницького, Києва, Тернополя, Івано-Франківська, Донецька, Вінниці, Дунаївців, Чернівців, інших регіонів країни. Люди різного віку, різного фаху. В планах новоселів не лише облаштування власних родових по­мість, але й вирощування екологічно чистої продукції, від­крит­тя спеціальних магазинів з її реалізації, організація лікування людей настоями з лікарських трав. Для хворих на території поселення буде споруджена спеціальна оздоровниця.

А ще Наталя Володимирівна у перспективі бачить розвиток народних ремесел, зеленого туризму в селах сільської ради. І вважає це цілком реальним, адже вже проводить з людьми відповідну роботу. Є в неї й конкретні пропозиції щодо введення в шкільні програми спеціального природничого курсу. Й щиро вірить, що бути на землі світанку, якщо є стільки однодумців, якщо має всебічну підтримку та сприяння в добрих намірах з боку районної та міс­цевої влади.

Василь ДОБРОВОЛЬСЬКИЙ, спец. для «ПОДОЛЯНИНА».

(фото автора)

P.S. Коли матеріал готувався до друку, з Дніпропетровська в Дерев’яне приїхала ще одна молода сім’я – підприємець Едуард БОДНАРУК з дружиною-педагогом Надією, які теж вирішили на подільській землі звести родове помістя.