ЗАМОРОЖЕНА ПРАЦЯ ЗЕМЛЕРОБІВ

Привітна й ласкава на перший погляд весна-2014 усю свою підступність показала на початку травня, вставивши ножа в спину землеробам короткочасним вранішнім заморозком. І хоч незвична в таку пору стихія «хазяйнувала» лише дві-три години, шкоди наробила чимало по всьому району. Найбільше постраждала городина звичайних селян.

– Вимерзло стільки всього: картопля, кукурудза, кабачки, огірки, виноград, полуниця, горіхи, – бідкається Лілія Михайлівна з Нігина. – На що сподіватися – не знаю, доведеться все пересівати.

Над враженими холодом сотками землі плачеться не одна газдиня, адже лихо зачепило фактично кожне обійстя. Переляком відбулися лише ті, хто не спішив із сівбою, і їхній урожай ще «сидить» у землі. 

На полях району збитки не настільки страшні, та все ж є.

– Заморозки безпосередньо загрожують пізнім культурам, які є дуже вразливими до холоду. В нашому випадку це соя, – каже начальник управління агропромислового розвитку РДА Ігор ГАЙ. – Декілька господарств будуть змушені незначну частину сходів пересівати. Зокрема, 40 га – в Слобідці-Кульчієвецькій, 22 га – в Голоскові, 44 га – в Слобідці-Рихтівській, і ще 40 – в Оринині. Але оптимальні строки сівби цілком дозволяють це зробити.

Про те, наскільки характерними є такі явища для травня та як уберегтися від непроханого морозу навесні, ми запитали в старшого викладача кафедри моніторингу навколишнього середовища та збалансованого природокористування ПДАТУ Олени ДОРОШЕНКО.

– Для цього сезону зниження температури повітря до нуля градусів характерне. Але інтенсивність приморозків у першій декаді травня цього року сягнула -3… -50С на поверхні грунту, а це вже рідкість. Востаннє таке зниження температури фіксувалося в травні 1999 року.

– Чи можемо чекати повторного удару морозу?

– У другій-третій декаді травня приморозків не передбачається. Середньомісячна температура повітря коливатиметься в межах від 13 до 170С.

– Але на майбутнє, можливо, розповісте хоч про якісь методи боротьби із холодом посеред теплої весни?

– Методів є декілька. Один із них – застосування фітостимуляторів. При цьому пагінчики та розсаду потрібно обробляти спеціальними речовинами (приміром, препаратом «Імуноцитофіт»). Вони підвищують стійкість культур до хвороб і знімають стрес, спричинений різкою зміною температури. Ефективні також і біологічні препарати, створені на основі бактерій. Наприклад, українського виробництва «Гаупсин», який ще й дає раду шкідникам.

Ще один метод – дощування рослин у період вегетації. Перед приморозками біля поля встановлюють дощові установки або ж звичайні газонні зрошувачі, щоб створити над молодими рослинами туман на час зниження температури. Можна створювати й димовий туман, але він завдає шкоди навколишньому середовищу.

Дієвим є й укриття пагонів спеціальною плівкою. Утеплення сходів на період похолодання посіченою соломою, сухим торфом. Проте при температурі, нижчій від мінус п’яти градусів, немає гарантій, що вони зарадять біді.