ЗИМА НА ПОРОЗІ. ЧИ Є У КАМ’ЯНЦЯ ПЛАН «Б»?
Як жити далі? Це запитання собі щодня ставить кожен з нас. Війна з Росією відірвала країну від газопостачання, зарплати не можуть наздогнати цін, а зими всі чекають, як катастрофи. Чи буде в місті опалення, чи отримають назавтра зарплати вчителі та медики, наскільки наповнений міський гаманець – про це все в нашій розмові з міським головою Михайлом СІМАШКЕВИЧЕМ.
– Михайле Євстафійовичу, насамперед озвучу найактуальніше запитання – коли в місті розпочнеться опалювальний сезон?
– Згідно із законодавством, опалювальний сезон розпочинається, коли середньодобова температура повітря протягом трьох днів не перевищує восьми градусів тепла. Але, на жаль, країна перебуває в нестабільному стані. Ніхто не може дати достовірної відповіді, що на нас чекає завтра, і коли буде тепло в оселях. Принаймні на жовтень лімітів газу місто не має, тому навряд чи до листопада розпочнемо сезон. Поки хоч природа на нашому боці, і в квартирах ще тепло. Можу тільки припустити, що до середини листопада буде опалення, і разом з тим сподіваюся, що трохи раніше.
– Чи готується місто до форс-мажорних обставин через відсутність газу?
– Звичайно, ми вже думаємо про те, як зберегти системи теплопостачання, якщо газ зникне хоча б на день. Головне – швидко відреагувати та запобігти повторенню Алчевської катастрофи. Щоб не допустити розмороження тепломережі, міська влада планує провести роз’яснювальну роботу зі старшими будинків, головами ОСББ. Не всі, наприклад, знають, що обов’язково потрібно спустити воду з батарей, аби не допустити поривів тепломереж у будинках.
На випадок відсутності газу будуть облаштовані пункти обігріву в мікрорайонах міста, адже хтось зможе купити обігрівач, а хтось – ні. І міська влада, і педагоги, і батьки повинні подумати про всі можливі засоби утеплення приміщень навчальних закладів. Багато шкіл практикують наклеювання фольги біля батарей – нехай і невеликий, але все-таки хоч якийсь відсоток збереженого тепла.
Минулого року ми мали прикру ситуацію в НВК №16. До початку опалювального сезону навчальний заклад не зміг освоїти грантових коштів на реконструкцію систем опалення через те, що вони були заблоковані казначейством. Вийшли із ситуації завдяки благодійному фонду «Ми – кам’янчани!», який закупив обігрівачі УФО. Раптом у якійсь зі шкіл виникне екстрена ситуація, їх можна буде використати.
– Вже за тиждень-два, якщо не включать тепла, кам’янчани почнуть масово використовувати електрообігрівачі. Мережі зможуть витримати навантаження?
– У Кам’янці тільки в одному мікрорайоні електромережа готова до посиленого навантаження – це «Нова Будова». Всі решта можуть мати проблеми, тому варто бути обережними. Ми плануємо долучити до роз’яснювальної роботи з населенням і начальника МРЕМ Бориса ЧОРНОГО.
– Відомо, що було прийнято рішення розпочати шкільні канікули одночасно з опалювальним сезоном, аби зекономити кошти на енергоносії. Школярі підуть по домівках. Вчителі також?
– Наразі в бюджетній сфері дуже складна ситуація. На енергоносії коштів вистачає тільки на жовтень, а для заробітної плати – до середини грудня. Загалом для фінансування закладів освіти і медицини цьогоріч не вистачає близько 17 мільйонів.
– Торік область порекомендувала місту, як вийти зі скрутного становища – шляхом закриття шкіл…
– Міська рада прийняла мораторій на закриття навчальних закладів. І це правильно, бо тоді б довелося скоротити десь 200 вчителів, залишити безгосподарними будівлі закладів та отримати соціальний супротив. Я думаю, що ми досягнемо взаєморозуміння з освітянами. Наразі намагаємось з ними говорити щодо відпусток за власний рахунок. Наприклад, весь виконком, а це 230 осіб, департаменти ЖКГ і соцзахисту, згідно з графіком, ідуть у відпустки за власний рахунок на 14 днів.
До речі, минулими роками обласна рада не була такою категоричною і виділяла додаткові кошти місту: 2012-го – 13 млн.грн., 2013-го – 10 млн.грн., а 2014-го – нуль. Тільки днями, завдяки депутатам облради Сергію ВЕДЕРНІКОВУ та Олегу ХАВРОНЮКУ, вдалося отримати з області 1 млн.грн.
Місто було і є дотаційним. Навіть якби всі податки залишалися, при річному бюджеті 379 млн. Кам’янцю не вистачало би ще 188 млн.грн. Десять масштабних промислових підприємств міста, де були задіяні близько 8 тис. працівників, податки з яких наповнювали міську скарбницю, більше як двадцять років не працюють на своїх потужностях. Сьогодні реальними наповнювачами бюджету по суті залишилися два підприємства: «Гіпсовик» і КП «Міськтепловоденергія», з решти більшість працює за спрощеною системою оподаткування.
Якщо у 2005-2007 роках бюджет міста поповнювався на десятки мільйонів гривень за рахунок реалізації нерухомого майна та земель, то за останні чотири роки загалом за це надійшов тільки один мільйон гривень.
– А що з медициною?
– Те ж, що й з освітою. Левову частку бюджету галузі спрямовуємо на заробітну плату і енергоносії. Найбільше вражає те, що замість задекларованих 2 тис.грн. з Держбюджету на кожну людину до нашого міста добігають лише 600. Решта залишається на державному та обласному рівнях. Мотивація така: багато кам’янчан лікуються в Хмельницькому, хоча немає аргументованих доказів. Несправедливість доходить до абсурду, коли на харчування хворого в Кам’янці у день виділяються 4 грн. 56 коп., тоді як обласний пацієнт харчується на суму близько 20 грн. До того ж медицина Кам’янця обслуговує не лише містян, а й близько 3 тис. мешканців району.
Але зі свого боку ми робимо все, що можемо. І в першу чергу потурбувалися, аби в лікарнях було тепло. Триває реконструкція котельні на Пушкінській, яку переведуть на тверде паливо. Тепло від неї піде на лікарню, поліклініку та водолікарню. Котельня працюватиме на солом’яних пелетах, які себе гарно зарекомендували як паливо на котельнях військового містечка та селища цукрозаводу. «Міськтепловоденергія» працює над такою ж котельнею на Матросова, яка зможе забезпечити теплом міську і районну лікарні.
– У вівторок на сесії міськради директор КП «Міськтепловоденергія» Валерій ГОРДІЙЧУК доповів про готовність підприємства до опалювального сезону, а також розповів про амбітні плани міста за два роки позбутися газової залежності. Наскільки це все реально?
– Цілком реально. В Хмельницькій області впроваджується пілотний проект, результатом якого має бути перехід Кам’янця-Подільського на альтернативне паливо. До кінця року в нас уже буде 5 котелень, котрі зможуть працювати на солом’яних пелетах. До речі, їх на зиму заготовлено. Ще через два роки дасть результати інвестиційний проект, за яким у місті будуть побудовані підприємства з виготовлення котлів для альтернативного палива. Окремо виготовлятимуться пелети вже з місканту-са – рослини, що використовується як біоенергетичне паливо. Площі для її вирощування виділяються в Новоушицькому і Чемеровецькому районах. Протягом двох років ми зможемо 80 відсотків газу замінити твердим паливом. Врешті-решт відмовимося від ТЕЦ і побудуємо котельню для центральної частини міста. Можливо, це буде на території колишньої тютюнової фабрики.
– Михайле Євстафійовичу, чи вирішать ці інвестиції проблеми міського бюджету?
– У якійсь мірі в майбутньому. Так само, як насіннєвий завод, який починає будуватися. Але й тепер кам’янчани не сидять склавши руки. Попри всі негаразди, вони, гуртуючись і розуміючи проблеми держави, власним коштом ремонтують перехрестя, щороку проводять близько десяти фестивалів всеукраїнського рівня, при цьому не використовуючи коштів з міського бюджету, спільно із владою (50 на 50) утеплюють свої будинки, будують спортивні майданчики, парки відпочинку. Ми підрахували, що з 2010 року за приватні кошти загалом виконано робіт на суму понад 5 млн.грн. Кам’янчани ніколи не були байдужими до рідного міста, тому впевнений, що разом ми не просто переживемо складні часи, але й зробимо нашу спільну домівку ще привабливішою.
Тільки б миру нам усім…