Середа, 01 Грудня 2021 р.
21 Серпня 2015

УСІ ДОРОГИ ВЕДУТЬ ДО ГРОМАДИ

Борис БецМинулого тижня відбулася доленосна подія не лише для нашого району, області, але й усієї країни – утворення перших об’єднаних територіальних громад. Кам’янець-Подільський район поповнився трьома: Гуменецькою, Колибаївською та Китайгородською.

Об’єднання громад – важкий, тривалий і відповідальний процес. Адже за реформою стоїть благоустрій, фінансування і робочі місця, а це долі сотень людей. Тут неабияк уважно треба обирати «супутників», бо ж правду кажуть: «У житті – як на довгій ниві».

Таким собі «сватом» для сільських рад виступив учасник робочої групи з питань територіальної реформи у Кам’янець-Подільському районі, начальник відділу містобудування, архітектури та ЖКГ райдержадміністрації Борис БЕЦ. Йому відомі всі тонкощі процесу, перипетії та напрацювання. Подробицями важкого, скандального та непередбачуваного об’єднання він поділився з читачами «Подолянина».


– Борисе Борисовичу, які головні результати реформи територіального об’єднання громад?

– У липні 2015 року наші сільські ради, які ініціювали об’єднання територіальних громад, отримали позитивний висновок на відповідність Конституції та законам України Хмельницької ОДА. Минулого тижня депутати обласної ради прийняли рішення щодо добровільного об’єднання територіальних громад. Одними із перших по всій країні утворилися громади і на Кам’янеччині: Гуменецька, Колибаївська та Китайгородська.

До Гуменецької увійшли села Гуменці, Вербка, Колубаївці, Слобідка-Гуменецька, Лисогірка, Привороття Друге, Голосків, Улянівка, Пудлівці, Великозалісся, Малозалісся, Киселівка, Залісся Друге, Дубинка, Абрикосівка, Корчівка, Супрунківці, Тернавка, Нігин, Сахкамінь, Думанів. Адміністративний центр розташовуватиметься в селі Гуменці.

Китайгородська територіальна громада об’єднала Китайгород, Вихватнівці, Ленівку, Патринці, Демшин, Субіч, Калачківці, Рогізну, Дерев’яне, Привітне, Броварі, Гелетину, Колодіївку. Адміністративним центром мешканці обрали Китайгород.

Найменшою об’єднаною територіальною громадою поки що є Колибаївська, яка включає Колибаївську та Ходоровецьку сільські ради з центром у селі Колибаївка.

Процес об’єднання не завершується, на роздуми в людей є декілька років. Уже утворені громади можуть і надалі приймати до свого складу інші територіальні одиниці. Експертами та фахівцями Мінрегіонбуду розроблені й подані законопроекти у Верховну Раду, що надалі будуть передбачати приєднання до об’єднаної територіальної громади громад без проведення виборів голів і депутатів. Процес незмінний: ініціатор надсилає запрошення для тієї чи іншої громади. Рішення щодо цього приймається на сесії сільської ради, обговорюється всім населенням. Так само громада, якій надійшло запрошення, опрацьовує його і на сесії вирішує, приймати запрошення чи ні. Потім їхнє рішення узгоджується на обласному рівні. У разі, якщо хочуть об’єднатися громади із сусідніх районів, ВР розглядає зміну меж районів. Після позитивного рішення громади проходять процедуру об’єднання так, як ми зазначили раніше.

СЕЛЯНИ ДО МІСТА ТАКИ НЕ ХОЧУТЬ

– Розкажіть, із чого починалася робота над впровадженням реформи?

– Місцеві державні адміністрації забезпечують інформаційну та технічну підтримку. В квітні розпорядженням голови обласної адміністрації створено робочу групу щодо цього питання. І тоді почалася активна робота, проводили консультації для сільських голів. На середину травня вже мали попередні результати.

Спочатку вийшли на шість громад. Але скандал, коли депутати обласної ради своїм рішенням схвалили проект перспективного плану формування територій громад Хмельницької області, а там дивним чином приміські села «приписали» до міста без їхньої згоди, розрухав людей – вони почали боротися за свої права. Вирішення питання на користь селян окрилило їх. Вони зрозуміли, що можуть впливати на реформу, і активніше включилися в роботу. Сьогодні попередньо маємо вже п’ятнадцять сформованих громад, з яких лише три повністю та законодавчо утворені.

– А чому ж люди із приміських сіл так не хочуть до міста?

– Для міста не передбачається збільшення фінансування. Одні бояться, що Кам’янець забере їхні землі, інші ж не бажають ділитися своїми здобутками. Он Кам’янська сільська рада вперто стоїть на тому, аби взагалі залишитися одною. Їх можна зрозуміти: позитивний баланс фінансових ресурсів тут 1 мільйон 570 тисяч гривень. Це кошти, які фактично надійдуть у бюджет сільської ради для покриття всіх видатків. Якби вони до когось приєдналися, то отримали б реверсну дотацію ще мільйон вісімсот гривень, але вони живуть за принципом: краще синиця в руках, ніж журавель у небі. А якщо взяти новостворену Китайгородську громаду, то із трансферами і всіма надбавками внаслідок об’єднання в них ресурс на всі села складає трохи більше як мільйон. Хоча тепер вони все-таки виграють, адже раніше завжди були в мінусі.

Реформа принесе реальний результат, коли бідні об’єднаються з багатими. Проте багаті ділитися не поспішають. А доцільність реформи, коли бідний іде до бідного, – під великим запитанням.

ЧИ ВІДБУДЕТЬСЯ ДЕЦЕНТРАЛІЗАЦІЯ ПОВНОЮ МІРОЮ?

– А якими були критерії для об’єднання?

– Територіальна реформа – добровільний процес. Критеріїв не було, керувалися Законом України «Про добровільне об’єднання територіальних громад» та розробленою методикою Кабінету Міністрів. Але не всіх рекомендацій із методики можна було дотриматися, до того ж головною була думка громади, яка не завжди з ними співпадала. Методикою передбачено, що в будь-якому напрямку в радіусі 20 кілометрів повинні бути адміністративні центри. Але не завжди так виходило. Скажімо, Кам’янець-Подільський є центром міської громади Кам’янець-Подільський, але недалеко від нього з’явилися центри на Довжку, в Кульчіївцях, Гуменцях.

Те ж саме стосується орієнтації на освіту. В базовій школі громади мало би бути 150 дітей дошкільного віку. Але за цими рекомендаціями ми також не в усіх випадках підходимо.

– А які саме повноваження передаються громадам?

УСІ ДОРОГИ ВЕДУТЬ ДО ГРОМАДИ– Усі дороги вестимуть до громади, бо там надаватимуться послуги. На їхній баланс і фінансування передаються дошкільна, початкова та середня освіти, первинна та профілактична медицини (ФАПи і амбулаторії), ЖКГ, ветеринарна допомога, культура, відпочинок, туризм, спорт, соціальна допомога, планування та будівництво, архітектура, місцевий громадський транспорт, центри надання адміністративних послуг, благоустрій територій та утримання кладовищ, збереження навколишнього середовища, землеустрій, громадський порядок, управління комунальним майном, місцевий архів. Крім того, держава делегуватиме сюди свої представництва на місцях: казначейство, міліцію, пенсійний фонд, фонд втрати працездатності. В середньому на громаду нарахується сотня, а то й більше працівників, які надаватимуть усі ці послуги, їх треба буде за щось утримувати.

При цьому лише громада вирішуватиме, чи треба їй та або інша установа. В червні 2014 року Верховною Радою прийнято ЗУ «Про співробітництво територіальних громад». Він дозволяє територіальним громадам створювати спільні організації, установи, органи управління, комунальні підприємства. Тобто, всі вони на підставі договорів про співпрацю можуть мати одного архітектора, ветеринара, землевпорядника, створити спільні органи, які опікувалися б освітою, культурою, медициною. Але тоді постає запитання: чи відбудеться децентралізація повною мірою? Адже, щоб зекономити кошти на управлінський апарат, усе зведеться до того, що маємо сьогодні. Об’єднають зусилля – і вибудується та сама піраміда, але це буде рівень не району, а громади.

– А що тоді залишиться на утриманні району?

– З районного бюджету фінансуватимуться школи-інтернати, спеціалізовані школи-інтернати, мистецькі та спортивні заклади, дитячі будинки. З медицини – лише стаціонарні лікарні широкого профілю. Такого прошарку, як район, практично не треба буде. Схемою планування області передбачено, що межі Кам’янець-Подільського району стануть такими: об’єднаються Чемеровецький, Кам’янець-Подільський, Дунаєвецький, Віньковецький, Новоушицький, м.Кам’янець-Подільський. Він укрупниться, але повноважень як таких у нього не буде. Його представники не матимуть права втручатися в діяльність громад і впливати на місцевий бюджет.

Держава підтримуватиме лише об’єднані громади.

– Які існують перспективи для об’єднаних громад?

– Головним пріоритетом є те, що 60% податку на доходи фізичних осіб підуть у громади, нині ці кошти надходять у районний бюджет. Це головний бюджетоутворюючий податок. Крім того, вони отримуватимуть кошти на розвиток інфраструктури і з Державного фонду регіонального розвитку. Відмова від об’єднання небезпечна тим, що цих 60% не буде. Утримувати школи, садочки, медицину доведеться за власні кошти. Субвенції також не передбачені для тих, хто не бажає об’єднуватися.

– Територіальна реформа і вибори: як вони вживуться цьогоріч?

– Закон прописаний так, що дозволяє брати участь у виборах як новоствореним об’єднаним територіальним громадам, так і існуючим. Перші місцеві вибори відбудуться 25 жовтня 2015 року разом із черговими майже по всій країні. Обиратимуть депутатів сільської ради та сільського голову, а от після об’єднання нові громади самостійно будуть призначати перші вибори старост не менше ніж через 70 днів після утворення. Їхні повноваження прописані у прийнятих змінах до ЗУ «Про добровільне об’єднання територіальних громад». Питань щодо реформи залишається ще багато, головне – аби вони принесли користь. Правду ж кажуть: сім разів відміряй – один відріж. Ріжемо дуже обережно і, головне, за побажаннями людей.

Вікторія КОЖЕВНІКОВА.