ЯК ЖИВЕТЬСЯ ГРОМАДІ У КОЛИБАЇВСЬКІЙ СІЛЬРАДІ

Колибаївська об’єднана територіальна громада хоч і найменша з трьох новостворених об’єднань у районі, проте амбіцій і планів тут багато. Першопрохідцям завжди важко, але вони з оптимізмом дивляться у майбутнє. Після процесу об’єднання минуло більше ніж півроку, був час освоїтися, прижитися і навіть набити гуль. Про перші місяці спільного життя, побуту і витрат Колибаївської та Ходоровецької сільських рад під загальною назвою Колибаївська об’єднана територіальна громада розповів її очільник Михайло ЖЕЛІЗНИК.

– Михайле Дмитровичу, як минули для громади перші місяці після об’єднання?

– Проблем чимало, але, як на мене, реформа досить позитивна і має неабияку перспективу.

Місяці використані для становлення громади, впорядкування законодавчої бази. Розробили установчі документи, села влилися в сільську раду, бо зареєстровані ми як юридична особа – Колибаївська сільська рада. Найбільші труднощі виникають у тих частинах, де окремі законодавчі акти суперечать один одному, ще й відповідні зміни до Конституції не прийняті, не все прописано в законах. Доводиться самим, без жодних зразків створювати свою документацію: депутати голосують, я підписую, а чи правильно ми це робимо – невідомо. Немає в нас кваліфікованого юриста, який допоміг би розібратися в нюансах.

Але позитив у тому, що нам дають волю, можемо самі все регулювати: від структури і штатного розпису до розподілу бюджету.

– Команду вже сформували?

– Наша громада невелика, об’єдналися лише дві сільські ради – це сім населених пунктів. У Ходорівцях обов’язки старости виконує Наталія Надюк. На попередній сесії запланували 29 травня провести вибори, але тільки у Ходорівцях, бо більше старост не потребуємо.

Структура і мережа соціально-культурної сфери не розгалужені. Скажімо, якщо маємо одну загальноосвітню школу першого-третього ступенів і три першого-другого, то нам не треба було створювати цілого управління освіти, методичних кабінетів тощо. Обходимося одним загальним відділом освіти, культури, охорони здоров’я і соціального захисту. Очолив його Дмитро Довганюк. Розумію, що роботи в нього багато, але розпорошувати кошти громади на заробітні плати чиновникам не маємо права, недоцільно це і навіть злочинно. Натомість вирішили не скорочувати соціальних працівників, так і залишили шестеро, які працювали досі. Вони обходять як одиноких пристарілих мешканців громади, так і неблагополучні сім’ї.

Бухгалтерію освіти очолює Людмила Вахняк. Декілька років тому я звільнив її із райдержадміністрації. А от тепер перепросив і покликав сюди на роботу. Бо ж стикнулися із проблемою: коли надійшла субвенція на освіту – в нас навіть немає кому нарахувати зарплату вчителям, немає і кому допомогти в цьому, бо ніхто не знає. Наразі вже все розраховано, зробили програмну базу. Перший тур подолали успішно. Надалі плануємо дитячі садки перевести із бухгалтерії сільської ради в бухгалтерію освіти. У сільській раді бухгалтером так і залишилася колишній головний бухгалтер Ніна Атаманюк.

Маємо дуже хорошого землеміра – Лілію Балан. Ми – колишні опоненти по виборчих перегонах, але нині знайшли спільну мову.

Словом, команда у нас сформована, штат не збільшували.

– А вистачає коштів на утримання громади?

– Бюджет прийняли. За основними показниками ми в плюсі, динаміка дуже позитивна. А от економічний розрахунок зробити досить важко, треба хорошого економіста. Все ж скарбницю наповнювати маємо з чого, бо податок на землю йде в громаду, заправки наші приносять неабиякий прибуток, заклади торгівлі теж. Допомагають і гарно співпрацюють із нами такі підприємства: «Агро-еко XXI», «Нібулон», «Ванат», «Ванат Агро».

Сподіваємося на 3 мільйони 600 тисяч гривень за програмою Мінрегіонбуду. За ці гроші плануємо зробити реконструкцію ФАПу, депо для пожежної станції ДСНС, перекрити дахи шкіл.

Вчасно і в повному обсязі отримуємо державні субвенції.

Торішній залишок коштів становив у нас більше як мільйон гривень. Частину з нього спрямували на культурну сферу. В Смотричі закінчили ремонт клубу, а в Колибаївці завершуємо ремонт Будинку культури, вже зробили зал і сцену. Культурне життя громади дуже насичене і різнобарвне. Є в нас народний і фольклорний колективи, навіть духовий дитячий оркестр активно працює. Культура тут на високому рівні. І школи дуже хороші. У Ходоровецькій навіть є обласні переможці олімпіад. А от наше завдання – створити дітям умови для навчання. Утеплення дахів у всіх школах – першочергове.

– А дороги не першочергові?

– Попередники дуже добре спрацювали щодо доріг, у Колибаївці вони в досить непоганому стані. Шкода, що цього не скажеш про Острівчани і Княгинин. Туди навіть немає як маршрутки посилати. Тому вже розробили проект ремонту дороги в Острівчанах.

– Які плани на майбутнє, надалі будете об’єднуватися з іншими населеними пунктами?

– Я не стояв біля витоків об’єднання громад, тому настроїв населення не знаю. Але якщо реформа неминуча і відбуватиметься далі, південний кущ зможе без проблем приєднатися до нас, бо ж близько Руда, Сокіл і Жванець. Єдина умова – враховувати думки і побажання громадян.

Так само підходимо до питань декомунізації. Наша центральна вулиця досі носить назву на честь Леніна, біля неї – Комсомольська, далі – Дзержинського. Місцеві вже погодилися перейменувати Леніна, а от за Комсомольську стоять горою. Пояснюю, що документи змінювати не треба буде, просто, в разі продажу чи дарування житла, потрібно взяти довідку, що вулицю перейменовано.

Щодо планів на майбутнє, то скажу одне: робитиму все задля гідних надходжень до бюджету і раціонального їх використання. Партійних сутичок у нашій громаді немає, політиканства мало, тому вірю, що всі разом надалі активно працюватимемо в ногу з часом і на благо громади.

Вікторія КОЖЕВНІКОВА.