СТАРУ УШИЦЮ ВРЯТУЄ ПЕРЕЗАВАНТАЖЕННЯ?

Мешканці без води у шалену спеку, місцеві багатоповерхівки нагадують катакомби, дахи яких під час дощів «плачуть» через бездіяльність, а селище так позаростало бур’янами, що в них скоро вовки замість туристів бігатимуть.

Таку ситуацію в Старій Ушиці застало керівництво району, яке 26 липня приїхало на допомогу місцевим мешканцям, котрі зайшли в глухий кут у комунальних і політичних питаннях. Протистояння між селищним головою Андрієм КОТУЛЬСЬКИМ і депутатським корпусом не вщухають. Але поки керівники чубляться, страждають від цього звичайні мешканці громади. Поскаржитися на свого очільника зібралося чимало охочих.

– Зверталися ми вже в райраду, РДА, прокуратуру, поліцію, телефонували на урядову лінію, – розповідає пані Валентина, яка прийшла на зустріч із представниками району. – Якщо нам не змінять керівництва, то ми тут захлинемося у бруді. Ще день-два не буде води, то екологічної катастрофи не уникнути.

На противагу цим словам була й інша позиція мешканців:

– Проблеми з водою у нас існують роками, розікрали все ще до Котульського, попередники й досі заважають йому працювати.

Селищний голова натомість списує все на депутатський корпус, який не хоче з ним співпрацювати, на диверсії, коли невідомі особи викручують заглушки із водогону.

Найбільше скарг від мешканців надійшло на місцеве комунальне підприємство «Добробут». 17 працівникам штату, щоб усім стати і хоча б звичайними косами й сокирами повирубувати хащі, не треба ні рішення сесії, ні значних коштів. Виникає і запитання: чому до водонапірної башти є вільний доступ сторонніх осіб при 4 охоронцях? Так, диверсію можна влаштувати, не лише викрутивши заглушку, але й вливши якоїсь отрути.

Звісно, можна списати все на те, що працівники КП від березня сидять без зарплати. Заборгованість підприємства перед ними складає понад 205 тис.грн., але й борг населення за спожиті послуги «Добробуту» доходить до 200 тис.грн.

Ситуацію з водогоном селищний голова називає навіть не проблемою, а катастрофою.

– Не можна сказати, що водогін у нас є. Це сито, через яке вода йде в землю, – каже Андрій Петрович. – Щоб вирішити проблему водогінної системи, необхідна реконструкція. Проектно-кошторисна документація на неї у нас є, щоправда, розрахунки 2012 року.

– Чому проектно-кошторисну документацію на реконструкцію водогону досі не скорегували? – звернувся до селищного голови депутат райради Сергій САМСОНЮК. – Без неї ви не можете почати робіт, а вже літо закінчується. Чому за рік це не було зроблено? Що, коштів не було, чи підтримки? Люди, які рік тому вас відстоювали, сьогодні проти через вашу бездіяльність.

Якщо торік сам Сергій Іванович стояв горою за молодого очільника, то цього разу поставив під сумнів здатність керманича надалі співпрацювати із депутатським корпусом, який не сприймає селищного голови.

І тут районний обранець має рацію на сто відсотків, але виникає запитання: як депутати надалі співпрацюватимуть із мешканцями, які підтримують Котульського?

Чимало запитань виникає і до самих депутатів, найголовніше – чому допустили до ситуації, яка склалася? Біда в тому, що і громада поділилася на два табори замість того, щоб об’єднатися і «перезавантажити» всіх, через кого коїться такий безлад у селищі. Скільки ще односельчани клястимуть одне одного і потопатимуть у бруді? Не один з одним треба воювати…