НАМ ПО ДОРОЗІ З УКРАЇНОЮ ТА УКРАЇНЦЯМИ!
Зміцнюючи свої лави, УРП «Собор» стрімко вступає в передвиборчий процес.
Запорукою успіху «соборівці» вважають у тому числі і свій потужний кадровий потенціал. Один із керівників районної організації партії Борис БЕНЬКОВСЬКИЙ якраз і є такою людиною, якою могла би пишатися будь-яка політична сила: наш співрозмовник протягом багатьох років вірний ідеям «Собору».
– Борисе Броніславовичу, як з інженера-механіка-дослідника життя зробило бізнесмена та політика?
– Хтось із політиків колись влучно сказав: «Якщо Ви не займетесь політикою, то політика займеться Вами». Я звик завжди працювати на результат. Тому, коли в стихійні дев’яності щодня підстерігали проблеми, вирішив, що власна справа допоможе почуватися захищеним. Згодом настав момент, коли, окрім власного добробуту, з’явилося бажання допомогти ближньому. Відтак прагнення зробити все, щоби хоч якось поліпшити життя громадян, котрі живуть з тобою в одній країні, і стали для мене політикою.
– Поєднання бізнесу та політики не завжди сприймається однозначно. Що Ви можете на це сказати?
– Громадяни наймають політиків, аби вони докладали інтелектуальних зусиль для вирішення нагальних проблем і пропонували ефективні моделі розвитку країни у майбутньому.
Одна мета повинна об’єднувати всіх депутатів, незалежно від партійної приналежності, це – добробут виборців. І досягати зростання добробуту громадян можливо тільки разом із представниками бізнесу, бо саме в них є необхідні ресурси, а та-
кож – розум, який дозволив ці ресурси зібрати.
Ми в «Соборі» дійшли висновку, що необхідно об’єднання політичної та господарчої еліт для наведення ладу в районі разом з громадою. Кожен із наших депутатів повинен розуміти, що головним для нього є не лідер партії у Києві, а його виборець із Гуменців чи Княжполя, інших сіл району. Але і громада не повинна стояти осторонь від цього процесу. Тільки разом ми можемо змінити наше майбутнє та майбутнє наших дітей на краще.
– Як Ви захопилися ідеями «Собору»? Хто Ви в партії?
– У партію мене привів Володимир ШОВКОШИТНИЙ, на той час заступник голови партії. Ми допомагали йому 2002 року, під час виборів до Верховної Ради, він балотувався за 192-м виборчим округом. Саме тоді я відчув і зрозумів всі принади адмінресурсу. 90 відсотків бюлетенів, де виборці поставили відмітку навпроти прізвища Володимира Федоровича, було визнано недійсними, загалом 7000 бюлетенів! Після цього я визначився з вибором і прийняв рішення вступити до лав «Собору»…
На сьогодні обіймаю посаду заступника голови Кам’янець-Подільської районної організації УРП «Собор». Наша організація на чолі з Віктором МІЩИШИНИМ завжди знаходиться на вістрі політичного життя нашого регіону, починаючи з 2002 року. Наші партійці пройшли «горнило» страшних виборчих перегонів 2002 та 2004 років і більш спокійних 2006 та 2009 років. Ми постійно переймаємося проблемами жителів району, в нас зареєстровано 53 первинні сільські осередки, тобто, якщо виникає якась проблема в будь-якому куточку Кам’янеччини, ми дізнаємося про неї вже і негайно та, відповідно, приймаємо рішення щодо її вирішення.
– Борисе Броніславовичу, Вас поєднували родинні зв’язки з колишнім мером Хмельницького Михайлом ЧЕКМАНОМ (на жаль, сьогодні вже покійним). Саме він порадив розширювати свої підприємницькі здібності на Хмельниччині?
– Михайло Костянтинович очолював міську раду та виконком протягом 12 років у непрості часи. За його керівництва Хмельницький успішно розвивався. Основними пріоритетами роботи Михайла ЧЕКМАНА завжди були проблеми належного життєзабезпечення міста, його утримання та розвитку, розбудови економічної та соціальної інфра-структури, відродження української культури та духовності.
Шаною та повагою він користувався не тільки в Україні. Так, департамент поштової служби Франції випустив на честь колишнього Хмельницького міського голови марку «Михайло Чекман». Щорічно цей департамент випускає 3-5 марок, на яких зображені видатні постаті сьогодення, з них троє – французи, решта – іноземці. І першим політичним і громадським діячем сучасної України, якого відзначено у такий спосіб, став колишній голова Хмельницького.
Для мене Михайло ЧЕКМАН був і залишається безперечним авторитетом, зразком того, як має дбати про свою територіальну громаду його голова.
– УРП «Собор» свого часу була одним із засновників БЮТ. Втім 2006 року лідер партії Анатолій МАТВІЄНКО сказав, що похід з Юлією Володимирівною закінчився. З ким Вам тепер по дорозі?
– Щодо Юлії Володимирівни, то тут процитую нашого лідера: «За енергією більш сильної людини, ніж Юлія ТИМОШЕНКО, в українській політиці не існує. Якщо б усі електростанції держави відключити, то Юля компен-сувала б їхню роботу. Інша справа, – куди ця енергія спрямована. У мене з Юлією Володимирівною раніше був спільний проект. З 2002 до 2006 року УРП «Собор» входив у фракцію БЮТ. Вважаю, що ТИМОШЕНКО за ідеологією ліва і за духом не ідентифікує себе українкою, хоча про це постійно говорить. Так, вона поступово хоче стати українкою, але ми з нею різні морально та ідейно».
Що ж до обраних шляхів, то нам завжди по дорозі з Україною та українцями! В минулому числі «ПОДОЛЯНИНА» Віктор МІЩИШИН сказав, що посадовці приходять і йдуть, а Україна залишається. Я ж хочу додати, що політики теж приходять і йдуть, а Україна вічна!
– Відомо, що в певний момент «Собор» зазнав масових переходів до «Батьківщини» та «Нашої України». Тепер, кажуть, ті люди повертаються назад. Ви не боїтесь їх брати знову?
– Не брати ми їх не можемо, врешті, кожен має право на помилку. І якщо люди йдуть до нас, значить, вони сприймають нашу позицію та наші думки, тому ми маємо це цінувати.
У цілому ж проблема партій-холдингів і партій-придатків до своїх вождів – велика проблема як демократичних сил, так і всього українського політикуму.
Пам’ятаю, як 2005 року МІЩИШИН дискутував з одним із лідерів на той момент новоствореної партії. Опонент прямо з піною біля рота доводив, що партія президента – це дуже круто та практично назавжди, на що МІЩИШИН доводив, що партія без ідеологічного підгрунття не буде мати довготривалого політичного майбутнього і високий рейтинг такої партії згорить разом із рейтингом його лідера. Все проходить, і сьогоднішня президентська партія теж має про це пам’ятати, зважаючи на приклад попередників.
Ми стоїмо на тому, щоб націонал-демократи об’єдналися якомога швидше. Всі разом ми здатні відшукати та привести в політику нових людей, надати їй нову якість, щоб пропагувати ті цінності, які будуть підтримані більшістю суспільства.
– Чи здійснює партія моніторинг оцінки виборцями УРП «Собор»? Якщо так, то чи позаду найважчі часи?
– Для ідеологічних партій легких часів не буває. Легко тільки тим партіям, які кажуть виборцям замість правди те, що ті в даний момент хочуть почути. А ще тим, у кого лідер – зірка телеекрану чи при владі. До таких у список і мавпу можна засунути і вона пройде в депутати. Наше ж покликання – казати правду, але, на жаль, чути її не завжди хочуть.
– Борисе Броніславовичу, з яким настроєм йдете на вибори?
– З настроєм ми йдемо бойовим. А ще ми йдемо з вірою.
З вірою в Бога та любов’ю до України!
Ірина ШЕВЧУК, спец. для «ПОДОЛЯНИНА».
Борис БЕНЬКОВСЬКИЙ народився 9 квітня 1972 р. в смт Смотрич Дунаєвецького району. Після закінчення 1989 р. школи в Смотричі вступив до Київського політехнічного інституту, де отримав спеціальність «Інженер-механік-дослідник». У 1995-2000 рр. працював на різних посадах у комерційних структурах м.Київ. З 2000 р. – приватний підприємець, здійснює діяльність на території Хмельниччини.
Член УРП «Собор» з 2002 р.
Разом із дружиною Мар’яною виховують двох доньок – Ксенію та Мілану.