У ЧИЇХ РУКАХ МАЙБУТНЄ КАМ’ЯНЦЯ?

Що чекає наше місто після виборів? Над чим слід замислитися його мешканцям, обираючи нову владу, і на що ця влада має звернути увагу в першу чергу?

Із цими питаннями ми звернулися до секретаря міської ради, голови міської організації ВО «Батьківщина» Валентини ВОЛОШИНОЇ.

– Для того, щоб оцінити сьогоднішній стан міста, слід починати з об’єктивного оцінювання, дослідження, порівняння. Знаючи реальний стан, можна визначити пріоритети подальшого розвитку громади, сформувати його стратегію, створити відповідний механізм управління та розробити власний перелік заходів, які будуть ефективними в умовах нашого міста.

У сфері управління містом бути професіоналом так само важливо, як бути фахівцем у будь-якій іншій справі. Ми вже пережили часи, коли кухарка могла керувати країною, та бачили, до чого це призводить.

– За якими показниками можна визначити рівень розвитку міста?

– У журналі «Фокус» у різні роки змінювалися критерії оцінки розвитку міст, щоб знайти оптимальну модель. До уваги беруться інфраструктура, екологія, рівень злочинності, зайнятість населення, інвестиційна привабливість, середня зарплата, вартість житлово-комунальних послуг, доступність ціни на житло, наявність вищих навчальних закладів, культурний потенціал, туристична привабливість, міграція населення, видатки на одного мешканця.

За даними журналу «Фокус», Кам’янець-Подільський – у двадцятці найрозвиненіших міст України. Все це завдяки клопіткій праці нашої команди, в якій такі фахівці, як Олександр ШКВАРСЬКИЙ, Віктор ДИБАШ, Олег ДЕМЧУК, Юрій ПЛИВАНЮК, Ігор ЗЕМСКОВ, Микола РОЗБАМ.

– У чому Кам’янець найкращий?

– Якщо влада, бізнес, громада міста чітко обирають пріоритети і цілеспрямовано рухаються до однієї мети, то результати не забаряться. Яскравий приклад – 

туризм. Сподіваюся, що туристична галузь залишиться пріоритетом за будь-яких політичних пасьянсів, оскільки саме в неї інвестовано найбільше коштів за останнє десятиліття. При поверхових підрахунках можемо говорити про 500 000 000 грн. Чимало потрібно ще вкласти коштів, щоби здати в експлуатацію недобудовані об’єкти. Судіть самі: 2008 року ми займали XI позицію щодо туристичної привабливості, 2009 року – VI, 2010 – IV позицію. Перед Кам’янцем – лише Київ, Львів та Одеса.

Найкращі показники нашого міста серед 450 міст, які були об’єктами дослідження, – туристична привабливість і міграція. Стабільно високими були досягнення щодо екології, що гармонійно співвідноситься з туризмом і рекреацією.

Базовими показниками є кількість населення та міграційні процеси. За станом на 2009 рік, ми маємо приріст населення 103 особи. За статистикою відтоку та притоку населення, Кам’янець-Подільський знаходиться у трійці найкращих міст. Позитивна динаміка свідчить про те, що молодь готова працювати на розвиток міста.

Для розвитку Кам’янця-Подільського як курортополіса екологічні показники є надзвичайно важливими. Отримавши 2009 року 41 бал із 55 можливих, ми випередили такі міста, як Львів (40 балів), Івано-Франківськ (39 балів). За даними відповідних структур, рівень екології в Кам’янці 2010 року покращився і ми посіли VII місце із 49 балами.

Представники нашої політичної сили неодноразово ініціювали засідання депутатських комісій, проведення круглих столів, інвестиційних форумів стосовно подальшого розвитку туризму в Кам’янці-Подільському.

– А в чому Кам’янець-Подільський має низькі показники?

– Традиційно проблемними у нас є два показники – середня зарплата і безробіття.

Не лише в Україні, а й серед міст Хмельниччини Кам’янець-Подільський виглядає досить слабко. Ми навіть не дотягуємо до рівня середньої зарплати по області. Зрозуміло, що важковаговиками виступають міста, які виробляють енергію (Енергодар, Славутич, Нетішин), та адміністративні центри (Київ, Дніпропетровськ). Якщо в Енергодарі середня зарплата перевищила 4000 гривень, то в Кам’янці-Подільському вона складає лише 1450 гривень.

Високим залишається показник безробіття серед кам’янчан. Така ситуація пояснюється кількома причинами: по-перше, розірваністю попиту і пропозиції (освітня галузь на комерційних засадах випускає гуманітаріїв, коли ринок праці вимагає виробничих професій); по-друге, нездатністю до «перезавантаження» промисловості, яка залишилася у руках держави; по-третє, відсутністю сучасного конкурентоздатного управлінського персоналу, здатного започатковувати нові рентабельні підприємства; по-четверте, зниженням інвестиційної активності у тому ж туризмі.

– То що ж потрібно, щоб у місто зайшли інвестори?

– Майбутнє – за інвестиційно-привабливим містом! Кам’янець-Подільський відкритий для капіталовкладень, проте варто змінити загальноукраїнську систему, спростити оподаткування, як це успішно зробила Грузія. Зверніть увагу на динаміку в розрізі 2007, 2008 та 2009 років:

Ми всі разом повинні зрозуміти, що сфера зацікавлень інвестора, за невеликими винятками, лежить у суто раціональній площині та вимірюється чіткими економічними величинами, пов’язаними, насамперед, з отриманням вигоди від реалізації інвестиційного проекту на конкретній території, в конкретному місті.

Лише разом ми збудуємо місто, на яке заслуговуємо!

Лариса САВЧУК, спец. для «ПОДОЛЯНИНА».