П'ятница, 29 Березня 2024 р.
15 Жовтня 2010

СЛОВО НЕ ГОРОБЕЦЬ, або ЧОМУ ОБУРИВСЯ ВІКТОР МИРОНЮК

Зовсім несподівано у неприємній ситуації опинився  Віктор МИРОНЮК – відомий кам’янецький підприємець і меценат, людина з бездоганною репутацією. Сьогодні його прізвище опосередковано фігурує у справі навколо арешту міського голови Анатолія НЕСТЕРУКА. Віктор Іванович перебігом таких подій дуже обурений. 

– Я не можу передати, наскільки в мене не вистачає слів! – говорить Віктор МИРОНЮК. – Моя родина в шоці! Я все життя прожив у Кам’янці, мене тут знають, я знаю багатьох, але щоб на мене такий наклеп зводили! Це просто ні в які рамки не вміщується!

Спочатку інформація про те, що ГЕСЕЛЄВ, який фігурує у справі з арештом міського голови, є моїм зятем, з’явилася у зверненні міського голови із СІЗО до жителів Кам’янця-Подільського в Інтернеті, а згодом була опублікована у місцевій пресі, у тому числі і в шанованому мною «ПОДОЛЯНИНІ». З огляду на те, що ображено мою честь і честь моїх рідних, я змушений заявити таке:

«Земельна ділянка у Жовтневому мікрорайоні (1,5 га на розі вул.Васильєва та пров.Чапаєва), навколо якої розгорівся скандал, була надана мені в оренду ще 2002 року. Планувалося, що тут буде станція технічного обслуговування, але, за моїми підрахунками, справа виходила надто затратною: на той час, аби довести її до ладу, потрібно було близько 600 тисяч гривень. Це були великі гроші, та й земля ця знаходилась в оренді, тобто жодних гарантій, що якогось дня в мене її не відберуть, не було. 

Пам’ятаю, як я звернувся до міського голови Анатолія НЕСТЕРУКА з проханням змінити цільове призначення та дати дозвіл на будівництво гаражів. Тоді він мені сказав, що, якщо я перерахую в міський бюджет 200 тисяч гривень на потреби міста, то на сесії міськради можна буде змінити цільове призначення цієї ділянки. Оскільки для мене такі витрати були невиправданими, я почав шукати людину, яка би змогла взяти в цьому проекті дольову участь. Мені сказали, що цим проектом зацікавився якийсь ГЕСЕЛЄВ. Я вирішив зустрітися з ним та обговорити питання. На зустріч зі мною приїхав його товариш КОСТИНСЬКИЙ, і ми домовилися про дольову участь кожного. Та через декілька місяців у мене виникли сумніви щодо моїх компаньйонів: хлопці несерйозно поставилися до своїх обов’язків, забували сплачувати за землю та інше. 

Мені це набридло, я їм сказав, що пишу заяву про те, що не матиму ніякого відношення до цієї землі, хай роблять без мене, що хочуть, і дав їм довіреність на право переоформлення земельної ділянки. Десь півроку тому до мене приїхав КОСТИНСЬКИЙ і сказав, що треба поїхати в нотаріальну контору, тому що вони вже домовилися з чиновниками, що їм змінять цільове призначення земельної ділянки, і вони зможуть будувати там гаражі. Треба було тільки внести в бюджет 300 тисяч гривень. На той час мені вже було байдуже, що і як вони робитимуть із землею, адже остаточно вирішив для себе, що з цими людьми справ не матиму. В нотаріуса я підписав документи, що ніяких претензій ні на право володіння земельною ділянкою, ні до колишніх компаньйонів не маю. 

Врешті-решт, усе закінчилося тим, що 14 вересня 2010 року сесія міської ради ухвалила припинити достроково шляхом розірвання за згодою сторін договір оренди землі, укладений між міськрадою та підприємцем МИРОНЮКОМ, і передати цю земельну ділянку в оренду строком на 5 років  громадянам ГЕСЕЛЄВУ Є.О. та ГАДЖУКУ С.В. для розміщення та обслуговування платної автостоянки та будівництва гаражів для легкових автомобілів з пунктом технічного обслуговування автомобілів (до речі, з ГАДЖУКОМ я не навіть був знайомий).

Ото і все. ГЕСЕЛЄВА я взагалі мало знав. Знав, швидше, що є в місті такий чоловік. Зробити ж його моїм зятем – це взагалі нонсенс! У мене є зять. З донькою він живе, і добре живе, разом уже 25 років, моїй внучці 24 роки. І я навіть ніколи не міг гадати, що моїм «зятем» нізвідки може взятись якийсь ГЕСЕЛЄВ! Звідки така інформація у шановного мера?!

Шановний Анатолію Макаровичу, якщо Ви не знаєте, чи не перевірили інформації, то, будь ласка, не пишіть нісенітниці! Значить, у Вас команда така безвідповідальна, якщо каже Вам такі безглузді речі! 

Анатолія НЕСТЕРУКА я весь час вважав порядним чоловіком, сім’янином і господарем. Коли ПППУ запропонувала висунути кандидатуру НЕСТЕРУКА на посаду міського голови, я був «за» обома руками. А тепер, коли він таке пише, не підбираючи слів, я вже сумніваюся, чи дійсно мер знав, що робив? Може, справді, він не знав, що робиться навколо нього, чи брали хабарі його люди. Виходить, що йому підносили, те він і говорив?!».