ТИМОШЕНКО КРІЗЬ ПРИЗМУ НАУКИ
Політики, і не лише українські, час від часу стають об’єктами наукового інтересу. Можна відзначити, що висновки вчених бувають різними, але у даному випадку вони викликають підвищений інтерес, адже мова йде про яскравого українського політика.
До вченої ради Російського інституту стратегічних досліджень входить Тамара ГУЗЕНКОВА, керівник відділу гуманітарних досліджень. Це не політтехнолог, а академічний вчений. Вона видала книгу «АНТРОПОЛОГІЯ ВЛАДИ. ЮЛІЯ ТИМОШЕНКО», над якою працювала декілька років. Сама ГУЗЕНКОВА вважає свою книгу про ТИМОШЕНКО такою, що підводить підсумки вивчення української політики.
На підставі аналізу політичної поведінки ТИМОШЕНКО, її публічних виступів ГУЗЕНКОВА прийшла до очевидного для багатьох українців висновку: «У ТИМОШЕНКО клішована свідомість. З ким би вона не розмовляла, вона розмовляє не з живою людиною, вона розмовляє з масами. І видає не фрази, а штампи та гасла». ГУЗЕНКОВА обгрунтовано доводить, що ТИМОШЕНКО є політиком-популістом, політиком вождистського типу. Це твердження мільйони українців відчули на власній шкурі, коли лідер БЮТ легко здійснювала політичні кульбіти та обіцяла не пустити економічної кризи на поріг України.
В якості основної суперечності ТИМОШЕНКО-політика ГУЗЕНКОВА фіксує розбіжність її «революційного образу», в якому сильний істероїдний компонент і мобілізаційні технології практикуються часто бажанням подати себе в дорогому буржуазному інтер’єрі. Так само, як важко уявити собі Че Гевару в «Бентлі» та костюмі від Бріоні, хоча Юлію Володимирівну це не бентежить. Вона свято вірить, що симуляція бідності, в якій ТИМОШЕНКО чимало досягла успіху, ще знаходить відгук у серцях українців.
Помітила ГУЗЕНКОВА і особливості інформаційної політики ТИМОШЕНКО. Наприклад, соратники лідера БЮТ регулярно та старанно зачищають інформаційні блоки з минулого. Але ГУЗЕНКОВА вела архіви та зуміла здійснити незалежний аналіз політичної поведінки леді Ю. Найбільш показово, до речі кажучи, ставлення лідера БЮТ до Росії. То вона закликає «стримати Росію» на сторінках впливового журналу «Foreign Affairs», то фліртує з Володимиром ПУТІНИМ, відстоюючи власні інтереси під час підписання газових угод.
ГУЗЕНКОВА визначає ТИМОШЕНКО як авторитарного політика. За її оцінкою, якби ТИМОШЕНКО не знадобилася підтримка Заходу, то її авторитарні тенденції були реалізовані в набагато більшому ступені. Одночасно, згідно з висновками ГУЗЕНКОВОЇ, ТИМОШЕНКО явно недооцінила своїх супротивників. Мабуть, це найбільш влучна оцінка,
оскільки лідер БЮТ протягом довгого часу намагалася маніпулювати своїми опонентами, розчищаючи собі шлях до владного Олімпу. Втім марно.
ГУЗЕНКОВА вважає, що «які б події не відбувалися в Україні в майбутньому, чого б не досягла ТИМОШЕНКО, в будь-якому випадку для України це буде повторенням пройденого». На її думку, «треба виховувати нових політиків, нову генерацію політиків, а не повертатися по чотири рази до одного й того ж». Судячи з результатів президентських і місцевих виборів, усе більше українських виборців підтримують цю думку.
Показово, що сама ТИМОШЕНКО назвала дослідження Тамари ГУЗЕНКОВОЇ «написаним на замовлення олігархів». Зауважимо, що це стандартна реакція лідера «Батьківщини» на інформаційні повідомлення, які реалізовані не з її ініціативи. Парадоксальним чином слова ТИМОШЕНКО підтверджують висновки дослідника.
Вчора, 11 листопада, презентація до-слідження мала пройти в Києві. Чомусь здається, що сама героїня на представлення книги громадськості не прибуде, пославшись на хворобу або несприятливе розташування зірок.
Віктор ЛОТОЦЬКИЙ, політолог.