СУДИЛИЩЕ НАД НЕСТЕРУКОМ. ТАЙМ-АУТ

Судове засідання у справі Анатолія НЕСТЕРУКА та Миколи НЕЧАЯ, яке відбулося 18 лютого, знову перетворилося на неповагу до кам’янчан з боку дунаєвецьких служителів Феміди. Якщо фойє Дунаєвецького суду раніше було завалено столами, то у п’ятницю його ще заклали брудними лавками, начебто навмисне, щоб у народу відпало бажання приїздити сюди. Зрозуміло, що у приміщенні йде ремонт, але хоча б ганчіркою прибиральницю можна було би забезпечити? 

Неодноразові прохання журналістів про зустріч із головою суду закінчилися нічим. Але це дрібнички…

Цього разу суд запланував першим допитати потерпілого Євгена ГЕСЕЛЄВА, але він не з’явився. Головуючий зробив годинну перерву, аби з’ясувати, чому немає головного фігуранта. Виявилося, що він захворів на бронхіт. Двоє свідків Валентин КОСТІНСЬКИЙ і Сергій ГАДЖУК теж занедужали: один – на пневмонію, інший – на ГРЗ. Принаймні такі довідки було видано міським мешканцям у районній поліклініці. А от Анатолія НЕСТЕРУКА до залу суду доставили не зовсім здоровим, як і Миколу НЕЧАЯ. 

До суду поштою також надійшла позовна заява від ГЕСЕЛЄВА про компенсацію майнової та матеріальної шкоди. Він пише: 

«…міський голова Анатолій НЕСТЕРУК і його заступники Валерій АНДРУХОВИЧ, Олег МАРУНЧАК, зловживаючи своїм службовим становищем, з вересня 2009 р. почали вимагати у мене та мого компаньйона Валентина КОСТІНСЬКОГО хабар у розмірі 300 тис.грн. за неперешкоджання та сприяння в отриманні дозвільної документації для будівництва комплексу гаражів на земельній ділянці, а також за зменшення суми орендної плати за вказану земельну ділянку. При цьому НЕСТЕРУК і його заступники заявляли, що в разі відмови надати вказані кошти я не отримаю дозволів на забудову та вказана земельна ділянка буде передана в оренду для забудови іншому суб’єкту підприємницької діяльності.

Враховуючи викладене, я був змушений погодитися виконувати вказані незаконні вимоги перерахованих посадових осіб. У листопаді 2009 р. НЕСТЕРУК зателефонував на мобільний телефон до КОСТІНСЬКОГО та вказав прибути до нього. Того ж дня відбулася зустріч. НЕСТЕРУК А.М. вказав, що за вирішення питання про надання дозволу на будівництво гаражів і зменшення орендної плати треба дати йому гроші. Після чого я передав йому мої особисті гроші в сумі 34000 гривень. Останній, взявши гроші в руки, заховав їх у шухляду робочого столу та вказав нам, що це нібито гроші не йому особисто, а на благодійність, проте на яку саме благодійність він не повідомив.

Під час цієї зустрічі НЕСТЕРУК А.М. дав нам лист від 20 листопада 

2009 р. на перерахунок коштів у сумі 250000 гривень для комунальних підприємств, вказаних у даному листі, НЕСТЕРУК А.М. вказав нам проплатити кошти по листу до кінця 2009 р.

По даному листу за мої кош­ти КО­С­ТІНСЬКИЙ В.В. від імені 

ПП «Вест-­2002» проплачував гроші на комунальні підприємства… Зокрема, 25 листопада 2009 р. бу-

ло перераховано 25000 грн. для КП «Кам’янецький парк», 16 грудня 

2009 р. було перераховано 30000 гривень для КП «Кам’янецький парк». За вказівкою НЕСТЕРУКА А.М. у листопаді 2009 р. я дав КОСТІНСЬКО-

МУ В.В. гроші в сумі 50000 грн. для оплати участі Кам’янець-Подільської міськради у виставці в м.Шанхай, республіка Китай. Вказані кошти КОСТІНСЬКИЙ В.В. перерахував від імені ПП «Вест-2002» на рахунок виконкому Кам’янець-Подільської міської ради.

28 грудня 2009 р. КОСТІНСЬКИЙ В.В. повідомив мені, що його знову викликав у кабінет НЕСТЕРУК А.М. і вказав оплатити рахунок готелю «Клеопатра» на суму 15800 грн. 

Також зі слів КОСТІНСЬКОГО, НЕ­СТЕРУК А.М. вказав дати йому 

16000 грн. готівкою. Окрім цього, НЕСТЕРУК А.М. вказав КОСТІНСЬКОМУ В.В. взяти у АНДРУХОВИЧА В.М. інші рахунки для оплати. АНДРУХО-

ВИЧ В.М. передав КОСТІНСЬКОМУ В.В. для оплати рахунки на 2135 грн. за фуршет у кафе «Берізка»…

Для виконання вимоги НЕСТЕРУКА А.М. я дав КОСТІНСЬКОМУ В.В. кош­ти з особистих заощаджень у су­мі близько 41000 грн., якими він оплатив вказані рахунки від імені ПП «Веста-2002». 16000 грн. він передав особисто НЕСТЕРУКУ А.М. у службовому кабінеті 28 грудня 2009 р.

Таким чином, виконуючи незаконні вимоги НЕСТЕРУКА А.М. та його заступників АНДРУХОВИЧА В.М. і МАРУНЧАКА О.В., я використав власних коштів у сумі 186102 грн.

На початку 2010 р., у зв’язку з певними фінансовими ускладненнями, я більше ніяких перерахунків не здійснював та кошти НЕСТЕРУКУ А.М. не передавав, в зв’язку з чим зіткнувся з перешкодами в подальшому оформленні дозвільних документів на забудову земельної ділянки та погрозами передати її іншому суб’єкту господарювання.

Розуміючи незаконність дій НЕСТЕРУКА А.М., АНДРУХОВИЧА В.М. і МАРУНЧАКА О.В., 23 червня 

2010 р. я та КОСТІНСЬКИЙ В.В. звернулися з відповідними заявами в Службу безпеки України. В зазначених зверненнях ми повідомили про факт вимагання хабара Кам’янець-Подільським міським го­ловою НЕСТЕРУКОМ Анатолієм Макаровичем і його заступниками АНДРУХОВИЧЕМ Валерієм Миколайовичем і МАРУНЧАКОМ Олегом Володимировичем.

У липні 2010 р. співробітники СБУ вручили мені кошти в сумі 121000 грн., які є власністю Служби безпеки України. Вказані кошти я використав при подальшому виконанні незаконних вказівок НЕСТЕРУКА А.М. перераховувати кошти на вказані ним рахунки та для передачі 60 тисяч готівкою керуючому справами Кам’янець-Подільського міськ­виконкому НЕЧАЮ М.А.

20 вересня 2010 р., після виконання мною вимоги НЕСТЕРУКА А.М. передати кошти в сумі 60000 грн. готівкою НЕЧАЮ М.А., останній був затриманий на гарячому співробітниками СБ України. Згодом було затримано НЕСТЕРУКА А.М. За матеріалами СБ України прокуратурою Хмельницької області того ж дня стосовно них порушено кримінальну справу за ч.2 ст.364, ч.2 ст.368 КК України.

Я, ГЕСЕЛЄВ Євген Олександрович, вважаю себе потерпілим від злочинної діяльності колишнього Кам’янець-Подільського міського голови НЕСТЕРУКА А.М. і його заступників АНДРУХОВИЧА В.М. і МАРУНЧАКА О.В. Вказані посадові особи своїми протиправними діями незаконно примусили мене здійснити витрати на загальну суму 186102 грн.

Таким чином, описаним вище злочином відповідачами завдано мені майнову та моральну шкоду…»

І хоча сам ГЕСЕЛЄВ знає, що цивільний позов може бути пред’явлений як під час досудового слідства і дізнання, так і під час судового розгляду справи, але до початку судового слідства, однак заявив його тільки тоді, коли судове слідство вже триває.

Відповідно до закону, він повинен тепер пред’явити позов у порядку цивільного судочинства. Та пан ШКЛЯРУК чомусь прийняв позовну заяву, хоча вже розпочалося судове слідство.

Мовою оригіналу:

«При наявності достатніх даних про те, що злочином завдана матеріальна шкода або понесені витрати закладом охорони здоров’я на стаціонарне лікування потерпілого від злочину, орган дізнання, слідчий, прокурор і суд зобов’язані вжити заходів до забезпечення цивільного позову…

Вказаним злочином відповідачі завдали мені моральної шкоди, яка виявилася в тому, що я значно обмежив свій час на відпочинок і на свою повсякденну комерційну діяльність. Замість повсякденних своїх справ я змушений був звертатися в органи СБУ, давати пояснення, втрачати час на документування протиправної діяльності відповідачів.

Моральної шкоди мені також завдано внаслідок публічних звинувачень мене НЕСТЕРУКОМ А.М. та АНДРУХОВИЧЕМ В.М. у фальсифікації доказів їх протиправної діяльності після затримання НЕСТЕРУКА А.М. 20 вересня 2010 р. Вказані дії створили соціальну напругу серед мешканців м.Кам’янець-Подільський і ста­ли приводом для проведення масових заходів у місті, публічного висловлення їх учасниками на мітингах, у ЗМІ, мережі Інтернет безпідставних звинувачень та образ на мою адресу, погроз фізичної розправи щодо мене та членів моєї сім’ї. Як наслідок, це також призвело до погіршення стану здоров’я та серцевого нападу в моєї матері, ГЕСЕЛЄВОЇ Лілії Борисівни. Моїй честі та гідності, діловій репутації завдано непоправної шкоди.

Внаслідок завданої моральної шкоди мій стан здоров’я погіршився. У зв’язку з цим я до цього часу не можу повноцінно займатися своїми повсякденними справами. Моральну шкоду я оцінюю в розмірі 1000000 грн».

На неодноразові заяви адвокатів перенести судове слухання через відсутність потерпілого суддя ШКЛЯРУК усе ж таки розпочав допит свідків, хоча це є, за словами адвоката Лева КАР­ТУШИНА, порушенням прав потерпілого, бо він також має право задавати питання. Крім того, потерпілий свідомо затягує справу, аби мати інформацію від свідків, щоб можна було нею маніпулювати та корегувати власні покази.

Попри все Валерія АНДРУХОВИЧА, Олега МАРУНЧАКА та Вік­тора КРАВЧУКА було допитано. 

Анатолій НЕСТЕРУК заявив, що він ні в чому не винний: «Я зав­жди віддано служив громаді, ніколи ні від кого не взяв ні копійки. Але про це, напевно, не знали в СБУ та не знав ГЕСЕЛЄВ, які зробили цю провокацію проти мене. Але я вірю, що Бог усе бачить і допоможе нам. Дякую всім за розуміння».

Люди, які виходили із залу, запевнили, що вірять йому. Із залу пролунало: «Ми Вам віримо! Сьогодні судять не Вас, а всю громаду. Але ми вистоїмо, бо ж де ще в Україні є такий мер, якого б так захищали люди?»

Наступні судові засідання пройшли 22-23 лютого.

У вівторок після одужання до суду з’явився потерпілий Євген ГЕСЕЛЄВ і його свідки Валентин КОСТІНСЬКИЙ і Сергій ГАДЖУК. За день вдалося заслухати лише потерпілого та частково Валентина КОСТІНСЬКОГО, іншого свідка планувалося допитати в середу, але він не приїхав. Проте ще раз було допитано свідків у справі заступників міського голови Валерія АНДРУХОВИЧА, Олега МАРУНЧАКА та начальника міського управління Держкомзему Віктора КРАВЧУКА.

Потерпілий і свідок давали суперечливі свідчення, які не узгоджувалися з раніше написаними ними ж, не  співпадали в одного з другим, а також із матеріалами справи. ГЕСЕЛЄВ у своїх свідченнях стверджував, що всі гроші, які сплачувалися, були його особистими, а КОСТІНСЬКИЙ говорив, що це спільні гроші. 

Адвокати наполягали на відповіді на питання про те, чому діючі особи не заявили про порушення НЕСТЕРУКОМ законів і тиск на них як підприємців і не звернулися до суду з цивільним позовом, а взяли активну участь у розробці спец­операції СБУ. 

– Меня нагибали, – зазначив Євген ГЕСЕЛЄВ, – потому в мае 2009 года я обратился к работникам СБУ. Они мне посоветовали написать заявление. 23 июня я написал заявление. Мне не очень легко было решиться на такой шаг в силу моральных убеждений. Нас обеспечили записывающими устройствами и обработанными сцецсредствами деньгами в сумме 121 тысяча.

На запитання адвоката про те, чи давав п.ГЕСЕЛЄВ хабар, той відповів, що він давав гроші, а суд нехай встановить, чи це є хабар.

– С меня требовали благотворительную помощь, а если мы не заплатим деньги, то угрожали забрать землю. Я НЕСТЕРУКА ни в чем не виню. У меня нет охоты, чтобы его держали за решеткой.

У своїх поясненнях Анатолій НЕСТЕРУК розповів, що він одноосібно землі не виділяє, це робиться на сесії міськради голосами 50-ти депутатів, що підприємцям пішли назустріч і змінили цільове призначення земельної ділянки, а не виставили її на аукціон. І в усій Україні така практика, що підприємці, які беруть у громади щось в оренду, мають сплатити до фонду розвитку міста певний відсоток. І це правильно. Узяв суспільне – допоможи суспільству!

Що ж стосується Миколи НЕЧАЯ, то тут взагалі дивна ситуація. ГЕСЕЛЄВ і КОСТІНСЬКИЙ заявляють, що він у них ніяких грошей не вимагав і з ним вони майже не знайомі. Микола Анатолійович просто став жертвою обставин. Дивно, але чомусь вони усвідомили це аж через п’ять місяців його перебування в СІЗО. 

Суддя запропонував ГЕСЕЛЄВУ ознайомитися з матеріалами справи, але той навідріз відмовився. Не хотів він ознайомитися з матеріалами й під час досудового слідства. Але в середу заявив, що бажає ознайомитися, мотивуючи це тим, що з нього намагаються зробити брехуна. Тому судове засідання, яке мало пройти 24 лютого, перенесено на 14 березня, аби потерпілий міг прочитати 9 томів справи. На це можна сказати лише одне: йде навмисне затягування судового процесу. 

Валентин КОСТІНСЬКИЙ пояснює звернення до СБУ як останній шанс врятувати свій бізнес, бо інакше б цю земельну ділянку могли забрати.

На запитання Анатолія НЕСТЕРУКА: «Чому ж Ви не хотіли йти на аукціон, тоді б не довелося платити хабарів?» потерпілий відповів, що тепер він готовий піти на аукціон. Навіть готовий відмовитися від земельної ділянки, лише б повернули гроші.

Анатолій НЕСТЕРУК також розповів, що на самому початку цієї історії потерпілий і свідок підійшли до нього і сказали: «Для нас 300 тысяч – не деньги. Ми такой бизнес ведем! Возим мясо из Одессы, торгуем цветами и…»

Пізніше у свідченнях потерпілого та свідка виникла плутанина, бо в першій заяві підприємці вказували, що 20 листопада 2009 р. ГЕСЕЛЄВ отримав лист від НЕСТЕРУКА та того ж дня дав йому хабар готівкою в розмірі 50 тис.грн. Як виявилося під час слідства, 20 листопада 2009 р. Анатолій Макарович був у відрядженні в Гамбурзі, а лист підписував його перший заступник Валерій АНДРУХОВИЧ. На це потерпілий сказав, що тоді він не вів точних записів подій, бо не збирався звертатися в СБУ.

Потерпілий наполягає на своєму позові про повернення йому 186 тис.грн. і виплаті моральної шкоди в сумі 1 млн.грн. Не зовсім зрозуміло, чому саме така сума. Проте він повідомив, що за ці кошти він хоче придбати житло в іншому місті, бо через постійні публікації у пресі він не може спокійно жити в Кам’янці-Подільському, до того ж йому погрожують.

Анатолій НЕСТЕРУК заявив: «Винним себе не визнаю, і за 55 років свого життя у жодної людини не вимагав хабар. Совість у мене – чиста!».

Новиною стало те, що Євген ГЕСЕЛЄВ звернувся зі скаргою до Президента України, Генерального прокурора та до комітету захисту прав людини про порушення його прав. У заяві йдеться про те, що прокуратура не дозволяла йому ознайомитися з матеріалами справи і не визнавала його потерпілим. Тобто скаржиться ГЕСЕЛЄВ на дії прокуратури, а не суду.

На наступне судове засідання 14 березня викликали близько 40 свідків.