ВОЛОДИМИР МЕЛЬНИЧЕНКО: «Я ЗВИК СПОЧАТКУ РОБИТИ СПРАВУ, А ПОТІМ УЖЕ РОЗПОВІДАТИ ПРО НЕЇ»
Пройшло 100 днів після виборів до місцевих рад і виборцям цікаво, що ж за цей час встигли зробити народні обранці. Сьогодні наш співрозмовник – депутат обласної ради від Партії регіонів Володимир МЕЛЬНИЧЕНКО.
– Володимире Володимировичу, за такий маленький період Ви зуміли допомогти місту взяти участь у загальнодержавній програмі «Питна вода України». Можете детальніше про це розповісти читачам?
– У вересні минулого року Закон «Про загальнодержавну програму «Питна вода України» був відредагований і на його реалізацію виділено кошти. Під час перебування у Києві мені, міському голові Михайлу СІМАШКЕВИЧУ та директору КП «Міськтепловоденергія» Валерію ГОРДІЙЧУКУ вдалося переконати Уряд включити наше місто у перелік тих пріоритетних міст, яким виділили кошти на необхідне для очищення води обладнання. У Кам’янці-Подільському буде встановлено більше 10 таких установок, стільки ж їх буде в районі. В основному вони будуть у школах і лікарнях: життєво необхідно, щоб нашим дітям і хворим готували їжу на очищеній воді. Також ми плануємо придбати автомобіль, який би розвозив малозабезпеченим, пенсіонерам та інвалідам хоча б по 5-10 літрів очищеної води щотижня. Цією програмою ми плануємо охопити якнайбільшу кількість малозабезпечених верств населення.
Не залишаться осторонь і всі інші мешканці міста. У найбільш людних районах буде встановлено спеціальні бювети для чистої води. Для їх експлуатації існують дуже жорсткі правила. Перед тим, як вода відпускатиметься споживачам, буде здійснюватися декілька стадій її обробки та очищення. У загальній конструкції бювету передбачено відділення для обробки тари. Реалізація води споживачам здійснюватиметься за дуже помір-ними цінами. Вони отримуватимуть справді чисту воду за значно меншими цінами, ніж у магазинах і супермаркетах. І, що найголовніше, якість цієї води буде дуже висока. У навчальних закладах і лікарнях установки подаватимуть чисту воду безкоштовно.
– Чи потрібна місту очищена вода?
– А Ви впевнені в якості водопровідної води? Навіть якщо вона проходить усі ступені очищення, на її склад негативно впливає незадовільний технічний стан водопровідних споруд і мереж, несвоєчасне проведення їх капітальних, поточних і планово-профілактичних ремонтів, велика кількість аварій. Зношеність технологічного обладнання становить у середньому 65-70%, понад 33% мереж перебуває в аварійному стані та потребує негайної заміни. Крім того, незадовільний стан водопровідно-каналізаційних мереж призводить до повторного забруднення питної води. Не раз приходять люди та скаржаться на те, що з кранів тече брудна жовта вода з іржею. А, як кажуть, вода – це наше здоров’я. Я хочу, щоб кам’янчани мали відмінне здоров’я та гарний настрій.
– Так, це гарна програма, яка посприяє здоров’ю дітей, школярів і дорослого населення міста. Яку ще проблему Ви розглядали та бачите шляхи її вирішення?
– Не менш актуальна проблема, яка є в нашому місті, – перевезення. Дуже часто до мене приходять пенсіонери, та й не тільки, які скаржаться на водіїв маршруток і якість перевезення. Але можна зрозуміти і тих, і інших. Перевізникам доводиться надавати послуги пенсіонерам та очікувати, коли ж із Держбюджету їх відшкодують. А всім відомо, що якої б моделі не була маршрутка, на її обслуговування потрібні кошти. Тому обурення та злість перевізників можна зрозуміти.
Пенсіонери також не в захваті, коли в них, як у злочинців, вимагають на перевірку документи і ледь не з мікроскопом їх роздивляються. Багато з тих, хто до мене приходив на прийом, зізнавалися, що платили ті дві гривні за проїзд, лиш би їх не принижували. Зважаючи на те, що перевезення – дуже болюча проблема, міський голова Михайло СІМАШКЕВИЧ, секретар міської ради Василь СЕНЮК, начальник управління праці та соціального захисту Інна САЛІЙ, заручившись підтримкою депутата обласної ради Сергія ВЕДЕРНІКОВА та моєю, вирішили створити в місті комунальний транспорт. Він має вирішити проблему пільгових перевезень.
У Кам’янці налічується близько 30 тисяч пільговиків, на перевезення яких із бюджету виділяються субвенції у розмірі 1 мільйон 200 тисяч гривень, а потрібно понад 4 мільйони. Через значну кількість пільговиків відбувається перенавантаження окремих маршрутів у «пільгові дні». Тому нами було вирішено створити фірму, яка б займалася саме соціальним транспортом. Ми купимо 5 автобусів німецького виробництва, які функціонуватимуть стабільно та курсуватимуть за графіком. Правда, автобуси будуть не нові, але, на мою думку, в них їздити буде набагато комфортніше, ніж у теперішніх «Газелях» чи переобладнаних вантажних бусах.
Розуміючи, що цьогорічний бюджет міста не може дозволити собі фінансувати такої програми, я вирішив самотужки придбати автобуси, а місто надасть матеріально-технічну базу. Але хочу наголосити, що я йду на цей крок не як підприємець, а як звичайний мешканець, якого турбують проблеми міста. Це капіталовкладення не задля отримання прибутків, воно стане гарантією стабільного та комфортного перевезення мешканців міста. До того ж ці автобуси перевозитимуть не лише пільговиків, а ціни на проїзд для інших категорій населення будуть значно меншими, ніж у приватних перевізників. Цей проект має забезпечити коштами власне утримання, тобто на зарплату обслуговуючого персоналу та пальне вони зароблятимуть самі. Також вірю, що деякі мої колеги приєднаються до цієї доброї справи.
Маю ще багато цікавих задумів, але поки що не буду про них розповідати. На мою думку, для людей потрібно зробити щось корисне і потім про це розповісти, а не навпаки – багато розповідати та нічого не робити.
Олена ПОКАЛЮК, спец. для «ПОДОЛЯНИНА».