П'ятница, 29 Березня 2024 р.
1 Квітня 2011

ЯРЕМА, ВИЯВЛЯЄТЬСЯ, НЕ ЗНИК

Ростислав ЯРЕМАЧомусь так повелося, що сьогодні про місцеву владу прийнято говорити або добре, або нічого. Всі ми розуміємо, що від цього наше життя не стане солодшим і кращим. Врешті-решт, якщо і далі так триватиме, то й справді ми  перетворимо себе і владу на тих, про кого прийнято лише так і говорити. Подобається – не подобається, а Ростислав ЯРЕМА нині один з небагатьох, хто здатний публічно розмірковувати про владу, як про живих. 

– Ростиславе Тарасовичу, після завершення виборів у жовтні минулого року в багатьох склалося враження, що Ви просто зникли. Навіть поповзли чутки, що Вас залякали…

– Особисто мене залякати неможливо. Пройшов великий життєвий шлях, тому, повірте, вмію постояти за себе. Вразливим місцем для будь-якої розумної людини є тільки її родина. І коли на її адресу звучать деякі неприємні речі, погрози, то в такому випадку відбувається переоцінювання цінностей… Але цей шлях пройдено. Вибори завершилися. 

Як Ви знаєте, я навчався в Академії управління при Президентові України. Саме впродовж минулої осені готувався до захисту магістерської роботи. Її тема стосується взаємодії влади та бізнесу. Захистився і закінчив навчання на відмінно. Науковці у моїй магістерській роботі побачили низку перспективних факторів і порадили приступити до написання кандидатської дисертації. Довго думати не довелося. Тому нині поглинутий науковою працею. 

Працюю над дисертацією, яка висвітлюватиме питання формування особистих якостей керівників органів державної влади та місцевого самоврядування в Україні. Вислів ЛЕНІНА про те, що кухарка може керувати країною, повністю спростовую. Кухарі мають опікуватися кухнею. Стосовно управлінських якостей, то тут має бути належна освіта, знання, бажання, талант, бо такий керівник несе відповідальність не за смакові властивості борщу, а за добробут громади. Немає поганих сіл, міст, регіонів, є неефективні менеджери, керівники, які випадково потрапили на керівні посади. 

Також за цей час на мою адресу надійшла низка запрошень щодо роботи у Києві, але до цих перспектив не дуже схвально поставилася моя сім’я. Навіть якщо моя родина на це і дасть згоду, то будь-яка посада буде моїм тимчасовим перебуванням, оскільки не хочу бачити свого майбутнього в розлуці з рідною Кам’янеччиною і людьми, до яких прикипів душею. 

– Від 31 жовтня минуло майже 5 місяців. Сьогодні Ви визнаєте власну поразку у виборах на посаду міського голови?

– Ні. Правильно було би сказати, що, на жаль, не вдалося захистити волевиявлень кам’янчан. 

– До виборів Ви заявляли, що з Михайлом СІМАШКЕВИЧЕМ у Вас дружні стосунки. А як сьогодні?

– Раніше вони були, мов із колегою. Нині ми просто не спілкуємося.

– Тобто після виборів Ви жодного разу не розмовляли з Михайлом Євстафійовичем? 

– Чому ж. Декілька разів говорили по телефону. Зміст цих розмов жодним чином не торкався наших стосунків і виборів. 

– Ростиславе Тарасовичу, чому Ви не ходите на засідання сесій міськради? Дехто це оцінює як деструктивну позицію, принаймні, відносно тих людей, які Вас обрали депутатом… 

– У цій міськраді не бачу можливості для реалізації власних думок, напрацювань і побажань виборців. Ходити туди, аби бути присутнім, – це не для мене. 

Разом з тим, на вул.Огієнка, 82, працює моя приймальня, де я періодично спілкуюся з людьми, стараюся допомогти вирішити їхні проблеми. Залишаюся політичним і громадським діячем. 

– Чи можна говорити, що Ваше ігнорування засідань міської ради – це своєрідне невизнання легітимності міської влади?

– Був і залишаюся законослухняним громадянином. Визнаю те, що на сьогоднішній день відбулося. Тут потрібно поставити крапку. Тому нині вести розмови про легітимність-нелегітимність влади – це все одно, що посипати голову попелом. Цього ніколи не робив, щоправда, це аж ніяк не заважає залишатися при своїх переконаннях. 

Життя продовжується, і тут важливо не загубити самого себе, бути максимально чесним у думках і діях. 

– Нещодавно Ви свідчили у справі Анатолія НЕСТЕРУКА. Чи не схильні вважати, що, можливо, Ваш програш та ув’язнення Анатолія Макаровича – це частини одного ланцюжка?

– Не виключаю. Зрештою, не вірю у причетність Анатолія НЕСТЕРУКА до справи з отриманням хабара. Завжди вважав його високопорядною людиною, своїм товаришем. І цих переконань ніщо та ніхто не змінить. Розцінюю кримінальну справу проти нього не інакше, як політичне замовлення.

– Нині можна сказати, що Ростислав ЯРЕМА перебуває в опозиції до влади?

– Ні. В такому разі сьогоднішню мою опозиційність багато хто сприйняв би як бажання помститися, насолити владі. Врешті-решт, потрібно зробити оцінку дій влади, а вона може бути об’єктивною після завершення року її повноважень. Саме після цього терміну влада аж ніяк не має права говорити про «погану спадщину», що «ми ще вчимося» тощо. 

– Закінчуючи з темою виборів: в одному із всеукраїнських Інтернет-видань було зроблено аналіз імовірних кандидатів у народні депутати на Кам’янеччині в разі утворення тут мажоритарного округу. Серед можливих кандидатів, які представляють, так би мовити, владу та опозицію, звучали прізвища Вадима ГАВРІШКА, Олександра ЗАВАЛЬНЮКА, Олександра МАЗУРЧАКА, Олега ХАВРОНЮКА, Володимира МЕЛЬНИЧЕНКА та Сергія ВЕДЕРНІКОВА. Також було зазначено про значний шанс на перемогу Ростислава ЯРЕМИ. Ви будете балотуватися у Верховну Раду?

– Про це сьогодні думати не на часі. 

– Ростиславе Тарасовичу, Ви є членом якоїсь політичної партії?

– Ні. Залишаюся позапартійним. 

– Ви не хочете давати характеристики діяльності сьогоднішньої міської влади, посилаючись, що немає року, як вона працює, але, все ж таки, як Ви оцінюєте команду нинішнього міського голови? 

– Дуже багато залежить від команди, її вміння працювати, адже Кам’янець – місто непросте. Економічна ситуація – теж не з легких. Тому нині можна посперечатися, хто залишився у програші від перемоги. 

Неозброєним оком видно політичне зобов’язання міського голови брати на посади заступників, начальників управлінь, своїх помічників певних осіб. Але що політично вигідно – часто не вигідно практично. Через досить короткий час бачиш, що людина, яку звільнив, на три-чотири голови вища у професійному плані за ту, яку ти привів. Тому сьогодні команди міського голови як такої не простежується. Мабуть, вона ще у стадії набуття досвіду та формування. 

– Все-таки за цей період Ви можете сказати, що окремі дії влади були помилковими?

– Як на мене, ніколи би не допустив звільнень Олега ДЕМЧУКА, Віктора ДИБАША, Надії ПІДСКОЦЬКОЇ. Не підтримав би порушення питання про доцільність перебування на посаді начальника управління охорони здоров’я Юрія ПЛИВАНЮКА. 

Звільняються фахівці, і цими питаннями буде змушений займатися сам голова. Ці проблеми будуть його не тільки турбувати, а й розривати на шматки. Всюди сам не встигнеш, усього собою не прикриєш. 

– Тут би пора перейти до районної влади. Коли Ви не хочете давати широкомасштабної оцінки роботі міської влади, мовляв, термін не дозволяє, то нині було би логічним почути від Вас оцінку роботи влади району. Їй вже майже рік… 

– Взагалі-то, я би тут теж дочекався завершення року, коли влада прозвітує щодо виконання нею своїх зобов’язань та обіцянок. Скажу лише таке: ніколи не сподівався, що так бездарно будуть розпорошені всі напрацювання і здобутки, закладені попередниками. 

Досвідчений керівник, який замінив мене на цій посаді, опустив руки і не пішов шляхом розвитку і розширення напрацювань. За минулий рік район зайняв Х місце у соціально-економічному розвитку області, а був першим. 

Однак не місця красять і визначають успішність роботи тієї чи іншої команди. Істинна робота криється у допомозі, співпраці з підприємцями, медиками, освітянами, працівниками культури, перевізниками тощо, виробленні стратегії взаємної роботи на благо людини, в нашому випадку, – селянина. 

– У такому разі, як можете оцінити команду голови райдержадміністрації? 

– (Затяжна пауза). Оцінку можна давати, коли бачиш стратегію, вироблений план майбутніх дій. Коли ж рухаються в нікуди, коли дії влади перетворилися на тепле болітце, – оцінити просто неможливо. 

І як можна оцінювати, коли впродовж півроку жителі району, не отримавши підтримки від влади, вирізали половину худоби? Коли тисячі суб’єктів підприємницької діяльності здають свої патенти? І це торкається як міста, так і району. Багато хто скаже: «Це залежить від влади у Києві». Це не так. На місцях можна і потрібно регулювати цей процес. І якщо ти будеш чесним із підприємцями, з людьми, то тобі вдасться добитися результатів. Якщо ж ні – не мороч людям голови. 

– Якщо вже зайшла мова про підприємницьку діяльність, то чи відчуває підприємець ЯРЕМА утиски з боку податкової, влади?

– Щиро скажу, на сьогодні підприємницькою діяльністю не займаюся. Підприємствами, якими я колись керував, нині опікується дружина та аудиторські компанії. 

Справді, багато хто говорить, що значно потерпає від реалізації реформ на місцях. Підкреслюю, – на місцях. У тому, що реформи потрібні, сумнівів немає. Але в тім то й річ, що на місцях вони спотворюються. Кожен регіон має свою специфіку, напрацювання, ресурси. І тому здатність місцевої влади їх враховувати – ось, де ховається успіх реформ. Якщо цього не відбувається, то це, перш за все, говорить про непрофесіоналізм, некомпетентність влади на місцях. 

– Зважаючи, що сьогодні 1 квітня – День сміху і на потребу все ж  завершити нашу розмову на мажорній ноті, Ви вмієте сміятися і жартувати?

– Хоч із почуттям гумору в мене все гаразд, але вважаю, що жарти мають бути доброзичливими. Потрібно враховувати характер людини. До цього дня завжди готуюся. З дружиною ми чекаємо першого квітня сюрпризів від дітей. Вони завжди колоритні. 

Думаю, що в людини, яка вміє сміятися над собою, – є майбутнє.