П'ятница, 26 Квітня 2024 р.
20 Травня 2011

ЕКОНОМІКА ФЕСТИВАЛЬНОГО РУХУ: ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ДОСВІД І НАШІ РЕАЛІЇ

Олег ДЕМЧУКФестивальному руху в Кам’янці-Подільському було присвячено чимало публікацій у місцевій пресі. Щоправда, майже всі вони зводилися до анонсу або підведення підсумків того чи іншого заходу. Декларуючи на конференціях, брифінгах, різного рівня нарадах про фестивальні амбіції Кам’янця, міська влада та представники туристичного бізнесу мали певні бачення та виходили з тогочасної реальності. Як кажуть у народі: «У кожного була своя правда». На жаль, цілісного стратегічного плану в реалізації проекту «Кам’янець – місто фестивалів» сформувати так і не вдалося. Каменем спотикання були джерела фінансування фестивалів.

Думаю, що небагатьох цікавитиме хронологія подій, але для окреслення вихідних позицій варто було б зазначити, що зародження фестивального руху почалося у 80-ті роки. Візитною карткою можна вважати «Подільські вечорниці». Етнокультурне дійство приваблювало кам’янчан і гостей міста. Першим масштабним загальноукраїнським заходом стали «Козацькі забави», які в особі туристичної фірми «Гамалія» мали надійного партнера і спонсора. Неабиякого розголосу Кам’янець набув завдяки фестивалям повітроплавання. Упродовж 6 років вагому фінансову підтримку повітроплавцям надавала компанія «ТНК». Весняні та осінні фієсти аеростатів, лазерні шоу, феєрверки наче магнітом притягували у місто журналістів, відомих політиків, зірок естради. Зважаючи на масштабність і резонансність фестивалю «Сім культур», який із часом трансформувався у Фестиваль національних культур, своє плече почала підставляти держава в особі Міністерства культури і туризму та відділ культури і туризму Хмельницької обласної державної адміністрації. Посильну фінансову допомогу надавав і місцевий бізнес, який зводився на ноги. Частку вносили депутати з міського бюджету.

ЕКОНОМІКА ФЕСТИВАЛЬНОГО РУХУ: ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ДОСВІД І НАШІ РЕАЛІЇОкремою сторінкою в історії фестивального руху Кам’янця стало створення ГО «Фестивальна агенція «Ратуша». З 2007 до 2009 р. нею було проведено близько двох десятків всеукраїнських і міжнародних заходів. В основу діяльності громадської організації було покладено: багаторічний досвід роботи в Іспанії Дмитра НАЗАРЕНКА (директора «Ратуші»), організаційні навички Олександра ЗАРЕМБИ, Сергія АКИМОВИЧА, Івана ДЕРЕНІВСЬКОГО, Руслана ПАПЕВСЬКОГО, Віктора ГОДНОГО, творчі ідеї Ані СІРОЇ, Михайла ЮРЧИШИНА, Віталія ЯЩИШИНА, Олексія БУЙНИЦЬКОГО, Людмили ЗАКЛЕВСЬКОЇ, Алли ПАЩЕНКО, Лілії ПАШИНСЬКОЇ, фінансові можливості Анатолія КОВАЛЬСЬКОГО, Сергія УКРАЇНЦЯ, Сергія ВЕДЕРНІКОВА, Віктора КУЛЬКА, Галини ЛОКАЙ і багатьох інших. Більшість із них увійшли до правління «Ратуші». При підтримці міської влади, представників туристичного бізнесу міста, відомих всеукраїнських і міжнародних торгових марок у Кам’янці-Подільському проводилися відкриття туристичного сезону, «Технопарк кам’яного періоду», Травневі дні Кам’янця-Подільського, «Petromania», «Співочі дзеркала», «Folk festival», «Аквадром», «Terra Heroica», Кубок Поділля з повітроплавання, «Лютневі пригоди» тощо. Роблячи внесок у розмірі 20-30%, міська влада стимулювала бізнес до співфінансування, що вимірювалося не десятками, а сотнями тисяч гривень щороку. Найвагоміший внесок робила мережа супермаркетів «Фуршет», яка упродовж 4 років виділяла на проведення «Terra Heroica» по 100 тис. грн. Своє бачення стосовно цього фестивалю подам в одному із наступних номерів.

Лепту у фестивальний рух міста внесли фестивальна агенція «Етносвіт», яка провела фестиваль «Веселкове пташеня». Позитивною тенденцією були зусилля іногородніх організаторів, що проводили «DJ-fest» (2008), Фестиваль ковалів (2009), «Ретрофест» (2009), Фестиваль вільних людей (2010).  На превеликий жаль, через неузгодженість у питаннях фінансування організатори поки що не планують активно розгортати свою діяльність у нашому місті.

ЕКОНОМІКА ФЕСТИВАЛЬНОГО РУХУ: ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ДОСВІД І НАШІ РЕАЛІЇ2010 р. вніс свої фінансові корективи у фестивальний рух. Основним гравцем на цьому полі стала Відкрита асоціація готельєрів і рестораторів Кам’янця-Подільського.  За її участі та завдяки фінансовій підтримці було проведено відкриття туристичного сезону, «Октоберфест. Назустріч сонцю». Основний тягар при організації Дня міста та фестивалю національних культур «Острів семи скарбів» ліг на плечі відділу культури (керівник Ольга ЧОРНОБИЛЬ). Готельний комплекс «7 днів» наприкінці вересня виступив головним спонсором фестивалю «Кам’янець – земля героїв», який реалізувало місцеве Військово-історичне товариство (керівник Олександр ЗАРЕМБА), а Національний заповідник «Кам’янець» при підтримці історичного клубу провів демо-версію фестивалю «Руська брама» (керівник Ігор ДАНІЛОВ). Зазначений досвід показує, що ми вміємо організовувати масштабні фестивальні проекти, але чи вміємо з цього отримувати прибуток? Питання залишається відкритим. 

ЕКОНОМІКА ФЕСТИВАЛЬНОГО РУХУ: ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ДОСВІД І НАШІ РЕАЛІЇЯк же з фестивалю отримує зиск велике баварське місто Мюнхен, ми побачимо при детальному аналізі відомого пивного фестивалю «Октоберфест». 

З неабиякою гордістю баварці говорять: «Пивний кухоль – символ нашого економічного успіху». Про сам захід у засобах масової інформації говорилося чимало, тому суті його переказувати не буду. Оперуватиму лише цифрами: 6 млн. туристів відвідали фестиваль 2010 р. Кількість дійсно вражаюча, аналогів якій важко знайти у світовій практиці. Ними було випито 6,5 млн. літрів пива, 80 тисяч літрів вина, 31 тисячу пляшок шампанського, 210 тис. чашок кави і чаю. Учасники фестивалю з’їли 488137 смажених курей, 111 биків, 116 923 порцій сосисок, 

626 центнерів риби, 51468 свинячих колін (національна баварська страва).

ЕКОНОМІКА ФЕСТИВАЛЬНОГО РУХУ: ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ДОСВІД І НАШІ РЕАЛІЇДля кращого розуміння економіки фестивалю зазначу, що 2009 р. 1 літр пива коштував 8,3 євро, а 2010-го – вже 9,4 євро. Від 100 до 500 євро коштує на фестивалі один баварський костюм (можлива оренда). Як не крути, але досить ласий шматок пирога цей баварський фестиваль. Він дав можливість за два святкових тижні залучити до бюджету Мюнхена 83 млн. євро, створивши при цьому в кризовий 2010 р. 12 тис. нових робочих місць.

Як бачимо, якісний фестиваль – це товар, який можна вигідно продавати. Так, так, такий самий товар, як автомобіль, вода, випічка, іграшка, вікно тощо. Але для реалізації аналогічних конкурентоспроможних проектів потрібно дати відповідь на два запитання: кому це потрібно та хто інвестуватиме у це кошти? 

Олег ДЕМЧУК, спец. для «ПОДОЛЯНИНА».