СПРАВА НЕСТЕРУКА: ОБВИНУВАЧУВАЛЬНИЙ ВИРОК ВИНЕСЕНО, ПРОТЕ НЕ ЗА ХАБАРНИЦТВО
5 липня суддя Дунаєвецького райсуду Володимир ШКЛЯРУК виголосив результати понад 9-місячної судової епопеї навколо кримінальної справи за звинуваченням Анатолія НЕСТЕРУКА та Миколи НЕЧАЯ у вимаганні хабара. Володимир Миколайович, дослідивши під час судового слідства обставини справи, вирішив, що у діях підсудних не вбачається отримання хабара, і визнав винними Анатолія НЕСТЕРУКА та Миколу НЕЧАЯ у зловживанні службовим становищем. Тому вирішив зняти арешт із майна підсудних і виніс вирок: Анатолія НЕСТЕРУКА засудити до 4 років позбавлення волі, а Миколу НЕЧАЯ – до 3 років умовно з випробувальним терміном в 1 рік. Останнього в залі суду відразу випустили з-під варти.
Судді знадобилася майже година на зачитування вироку. Надаємо його дослівно:
– Підсудні НЕСТЕРУК і НЕЧАЙ, звинувачені у злочинах, передбачених частиною 2 статті 364 та частиною 2 368-ї статті Кримінального кодексу України. Суд встановив, що НЕСТЕРУК, перебуваючи на посаді Кам’янець-Подільського міського голови, будучи посадовою особою, як самостійно, так і за попереднім зговором з НЕЧАЄМ, який працював керуючим справами міської ради, був посадовою особою, всупереч інтересам служби і в особистих інтересах, та інтересах третіх осіб наприкінці вересня 2009 року поставив співвласникам ПП «Вест-2002» ГЕСЕЛЄВУ та КОСТІНСЬКОМУ вимогу: перерахувати на потреби міста, зокрема на об’єкти комунальної власності, виконкому міської ради 300 тисяч гривень, як умову для вирішення питань, пов’язаних із передачею земельної ділянки на розі вулиці Жукова та провулка Чапаєва у місті Кам’янці-Подільському, зі встановленням пільгової орендної плати та наданням послуг із будівництва гаражів… Виконуючи вимоги, які висунув НЕСТЕРУК, В.КОСТІНСЬКИЙ упродовж листопада – грудня 2009 року перераховував на розрахункові рахунки суб’єктів підприємницької діяльності, виконкому міської ради 136 тисяч 302 гривні…
Протягом липня – серпня 2010 року НЕСТЕРУК примушував ГЕСЕЛЄВА та КОСТІНСЬКОГО виконувати взяті на себе зобов’язання. (Загалом йшлося про 300 тис.грн., – ПРИМ. РЕД.).
Допитаний у судовому засіданні підсудний НЕСТЕРУК вини не визнав. Покази ГЕСЕЛЄВА та КОСТІНСЬКОГО про дачу НЕСТЕРУКУ хабара в розмірі 50 тисяч гривень відхиляються, адже загальна сума наведених ними розрахунків про перерахування коштів склала 323 тисячі гривень, що явно виходить за межі домовленостей.
Суд також не визнає, що передача ГЕСЕЛЄВИМ через НЕЧАЯ для НЕСТЕРУКА 60 тисяч гривень є хабарем, оскільки ретельний аналіз абсолютно всіх роздруківок з диктофона розмов ГЕСЕЛЄВА та КОСТІНСЬКОГО і, в тому числі за участю НЕЧАЯ, дають підстави вважати, що всі гроші, які перераховувалися на рахунки суб’єктів господарювання чи передавалися готівкою, в тому числі і в день затримання НЕЧАЯ, мали цільове призначення, а саме – на підтримку фінансового становища суб’єктів комунальної власності або на представницькі чи загальноміські заходи.
Суд також відхиляє докази НЕЧАЯ та НЕСТЕРУКА про те, що вони не зловживали своїм службовим становищем, а діяли в інтересах громади міста…
Щодо благодійництва, то суддя зазначив:
– Відповідно до Закону України «Про благодійництво та благодійні внески», благодійництво – це добровільна безкорислива пожертва фізичних чи юридичних осіб у наданні фінансової чи інших видів допомоги, яка здійснюється за власним волевиявленням без будь-якого примусу чи втручання сторонніх осіб. Таким чином підсудні діяли поза встановленим порядком і всупереч Закону України, внаслідок таких дій НЕСТЕРУКОМ заподіяні матеріальні збитки на суму 152 тисячі 302 гривні та разом із НЕЧАЄМ – на суму 119 тисяч 800 гривень. А тому доводи підсудних, що перерахування коштів на зазначені цілі не утворюють складу злочину, передбаченого статтею 364 (зловживання службовим становищем – ПРИМ. РЕД.), є безпідставними. Тому суд розцінює їх як намагання ухилитися від відповідальності за скоєне. Отримання посадовими особами міської ради у непередбачений законом спосіб коштів на вказані цілі не тільки підірвало авторитет і престиж органів місцевого самоврядування, але й заподіяло матеріальні збитки, які у 250 разів і більше перевищують неоподатковуваний мінімум доходів громадян, а тому їх дії за частиною другою статті 364 ККУ доведені вірно. …Підсудні, будучи посадовими особами, умисно з корисливих мотивів і з особистих інтересів в інтересах третіх осіб використовували посадове становище всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки.
У зв’язку з наведеними обставинами, підсудних за частиною 2 статті 368 ККУ (хабарництво) слід виправдати, бо в їхніх діях відсутній склад злочину, передбачений цим законом. При призначенні виду та міри покарання підсудним, суд враховує ступінь тяжкості скоєного і те, що вони вперше вчинили злочин, мають позитивний послужний список…
Отже, суд вирішив НЕСТЕРУКА позбавити волі на 4 роки. НЕЧАЯ позбавити волі на 3 роки, але врахувати статтю 75 ККУ (звільнення від відбування покарання з випробуванням). Ще підсудним призначили покарання у вигляді позбавлення права займати посади в органах місцевого самоврядування 3 роки. До того ж, суд вирішив стягнути з НЕСТЕРУКА 11 тис. 561 грн. 15 коп. судових витрат (за проведення експертиз)…
А щодо відшкодування 186 тис. 102 грн., які були перераховані підприємцями на різні рахунки, то потерпіла сторона може звернутися до суду в цивільному порядку…
Адвокати обох засуджених заявили, що оскаржать рішення суду. Для цього у них є час, поки вирок не вступив у законну силу.
Адвокат Анатолія НЕСТЕРУКА Лев КАРТУШИН:
– Вважаю, що в цьому суді ми справедливості не добилися. Суд намагався врятувати честь мундира, причому не свого. Як на мене, вкотре підірвано авторитет правосуддя в Україні. Річ у тім, що по тій статті, за якою осуджено НЕСТЕРУКА, він міг би бути засуджений, якби було доведено його вину у взятті хабара. У цьому випадку суд зрозумів, що його вини в цьому немає, залишивши лише 264-ту статтю, яка у судовій практиці окремо практично не застосовується. Суд не зміг довести навмисності, корисного мотиву та особистої зацікавленості НЕСТЕРУКА при звинуваченні його у зловживанні службовим становищем. Якщо могла йти мова про щось, то це, можливо, про перевищення влади. Та це інша стаття закону, і в цьому випадку не повинен бути потерпілий, а в цьому суді потерпілий був незаконно визнаний потерпілим, бо ніколи хабародавець не може бути потерпілим. Суд цілковито необгрунтовано визнав його потерпілим у даній справі, насправді ж він є заявником. Це людина, яка діяла у супроводі СБУ.
Усієї історії оперативно-розшукової діяльності у цій справі зовсім не оцінено судом. Також виникає ще безліч питань. Крім того, мій підзахисний посилався на те, що це провокація. Я не стверджую, що це провокація, проте допускаю, що це може бути помилка правоохоронних органів. Але ні досудове слідство, ні суд не дали належної оцінки тим обставинам, які були представлені. Суд в обгрунтуванні вироку привів докази, які не можуть бути доказом у кримінальній справі через те, що були зібрані незаконно, без належних процесуальних документів.
Суд якщо і вважав, що помиляється захист і НЕСТЕРУК скоїв злочин, то навіть зважаючи на це, вирок занадто жорсткий. Анатолій Макарович не є тією особою, за якою плаче тюрма, він має заслуги перед державою та громадою, нагороди за бездоганну службу, і під його опікою перебувають престарілі батьки. Між іншим, стаття 364 ККУ, за якою суд осудив його, передбачає покарання від 3-х років, але йому дали 4, замість можливості розглянути застосування покарання з відстрочкою покарання, як це було зроблено щодо НЕЧАЯ. Суд цього не зробив.
Звичайно, вирок буде оскаржено. Сподіваємося, що судді в апеляції більш кваліфіковано постановлять обгрунтоване рішення.
Адвокат НЕЧАЯ Андрій КАПУРА:
– Із вироком суду ми не погоджуємося. Будемо обов’язково подавати апеляцію, і за необхідності, оскаржуватимемо у касаційних інстанціях, оскільки за частиною 2-ю статті 364 «Зловживання владою або службовим становищем» ні НЕСТЕРУК, ні НЕЧАЙ злочину не вчиняли. Відповідно, ми погоджуємося з рішенням суду в тому, що він виправдав підсудних за частиною 2-ю статті 368 «Отримання хабара». Щодо визначеної міри покарання обидві сторони захисту не погоджуються з вироком суду і вважають, що вирок повинен бути виправдальним.