РЕФОРМА ТЕПЛОПОСТАЧАННЯ, ВІД ЯКОЇ ВІЄ ХОЛОДОМ

Питання теплопостачання багатоквартирних будинків для нашого міста не нове. От тільки щоразу воно породжує нові особливі проблеми. 

Всередині минулого століття питання обігріву наших квартир було вирішено за рахунок побудови та розвитку системи централізованого опалення. Нині проблема теплопостачання постала у новому ракурсі: всім зрозуміло, що стара система не ефективна, а нової поки що не знайдено, принаймні, не задекларовано. 

6 липня відбувся перший круглий стіл, присвячений концепції розвитку теплопостачання Кам’янця-Подільського. Участь в обговоренні цього надважливого для громади питання взяли міський голова Михайло СІМАШКЕВИЧ, його перший заступник Григорій ГОРШУНОВ, заступник міського голови Сергій БАБІЙ, директор КП «Міськтепловоденергія» Валерій ГОРДІЙЧУК, депутати і журналісти.

А ЯК ЖЕ: ХТО ПЛАТИТЬ, ТОЙ ЗАМОВЛЯЄ?..

На жаль, для нас, простих власників квартир і користувачів тепла, залишається незрозумілим, чому концепцію розвитку теплопостачання, яка була представлена на цьому засіданні, доручено розробити саме КП «Міськтепловоденергія»? В такому разі, чи може вона бути концепцією для всього міста, виходом із сьогоднішньої складної ситуації у питанні теплозабезпечення? Гадаємо, що найкращою відповіддю на це запитання слугуватимуть слова першого заступника міського голови Григорія ГОРШУНОВА, який, підбиваючи підсумки засідання, зазначив: «Ми сьогодні почули скоріше план і бажання розвитку КП «Міськтепловоденергія», а не перспективу розвитку загальної системи теплопостачання нашого міста».

Слова першого заступника влучили у яблучко. Адже, на наше переконання, розробкою концепції реформи теплозабезпечення всього міста не повинно займатися підприємство, зацікавлене у збереженні свого монопольного становища. Навіть якщо це становище є об’єктивним і не підлягає оскарженню. Ситуацію із цією концепцією умовно можна прирівняти до тієї, коли б лисиці доручили створення системи безпеки курника від неї самої… 

Дійсно, розробкою програми реформи теплопостачання повинні займатися спеціалісти. Можливо, для цього треба провести конкурси, тендери тощо. Зрештою, це не лише питання вирішення проблем наступного опалювального сезону. Це питання, як зробити так, аби теплозабезпечення міста було економічно ефективним, надійним як в опалювальний сезон – 2012-2013, так і в наступних «надцятих» роках.

ЧИ Є АЛЬТЕРНАТИВА У БЕЗАЛЬТЕРНАТИВИ?

Повертаючись до круглого столу: що ж запропонувало присутнім КП «МТВЕ»? Насамперед, директор підприємства Валерій ГОРДІЙЧУК зосередив увагу на головному факторі – нинішньому стані центральної системи теплопостачання. За його словами, вона фізично та морально застаріла. Головним чином це стосується основного генератора тепла для міста – ТЕЦ. Сьогодні ця станція працює на половину своєї потужності. А головна тепломагістраль, яка йде від ТЕЦ, зношена і потребує негайної заміни. Додає проблем і рельєф місцевості, що спричиняє додаткові затрати.

– Коли діяли промислові підприємства міста, ТЕЦ працювала на повну потужність, – говорить Валерій Григорович. – Половина тепла спрямовувалася на забезпечення ним населення, інша – на потреби промисловості. На той час працювали три котли. Ситуація кардинально змінилася із розвалом Союзу і промисловості. Правда, ще буквально 5-6 років тому ми задіювали потужність 2,5 котлів, працювало дві турбіни з вироблення електроенергії. Натомість минулого опалювального сезону на ТЕЦ працював лише один котел, і то інколи на половину своєї потужності. 

За підрахунками спеціалістів КП «Міськтепловоденергія», на модернізацію головної теплотраси та обладнання на ТЕЦ потрібно майже 500 млн.грн. 

Вихід із ситуації Валерій ГОРДІЙЧУК вбачає у необхідності використання локальних котелень, які б замінили ТЕЦ. Зокрема, пропонується добудувати котельню на вул.Князів Коріатовичів, 56 (нині вона готова на 70%), збудувати нову на пр.Грушевського, яка би забезпечувала теплом Руські фільварки, та одну у селищі цукрового заводу, а також модернізувати котельню на вул.Тімірязєва, 123. Цей проект обійшовся би громаді у 

80 млн.грн. Самі ж кошти пропонувалося позичити у Світового банку. 

До речі, за словами представників КП «МТВЕ», у стільки ж обійшовся б ремонт (читай латання) тепломагістралей, який би нічого не змінив. 

Що ж до ТЕЦ, то на її території пропонується створити сміттєпереробний завод. Це б дозволило вирішити проблему утилізації сміття, яка нині теж гостро стоїть перед громадою міста. 

Незважаючи на визнану багатьма учасниками круглого столу сирість цієї концепції, не можна не сказати про декілька позитивних моментів цього документа. Одним із головних є його побудова на основі розвитку централізованої системи теплозабезпечення міста. Як аргумент, наводився факт, що більшість країн Західної Європи на сьогодні повертаються до цієї структури теплозабезпечення багатоквартирних будинків. Мовляв, головна її перевага – економічність у споживанні енергоресурсів та завдавання меншої шкоди навколишньому середовищу. На користь централізованої системи говорить і нинішня законодавча база. Щоправда, сьогодні її вміло обходять бажаючі встановити індивідуальне опалення у своїй квартирі. Проте такий позитив не став головним аргументом необхідності прийняття за основу саме цієї концепції розвитку теплозабезпечення міста. 

– Мені, наприклад, не довели, що це буде краще, економніше, ніж індивідуальне опалення, – взяв слово заступник міського голови Сергій БАБІЙ. – За десять років жоден із будинків, який вводився в експлуатацію у місті, не обрав централізованої системи теплозабезпечення. Значить, щось тут не так. 

Як простий кам’янчанин, я не знайшов для себе аргументів, аби підтримати саме такий розвиток теплозабезпечення міста. Ви мене сьогодні не тільки не переконали, що ця концепція краща, наприклад, за індивідуальне опалення, а, навпаки, ще більше довели, що індивідуальне опалення потрібно встановлювати.

Що тут скажеш, коли й представники влади не бачать у концепції концепції… 

До огріхів концепції можна, наприклад, віднести те, що котли на локальних котельнях працюватимуть на природному газі. Але як це пов’язується з енергозберігаючими технологіями, економічною ефективністю (зважаючи на постійне подорожчання газу)? Чому в концепції нічого не говориться про переведення котелень на альтернативні види палива? 

Білою плямою залишається проблема видачі дозволів на встановлення індивідуального опалення. Якщо і надалі цей процес рухатиметься теперішніми темпами, то з часом система «точкових» котелень стане такою ж нерентабельною, як і сьогоднішня робота ТЕЦ. 

Не враховано й іншого аспекту. Ці котельні будуть обслуговувати переважно старий житловий фонд, який з кожним роком зменшуватиметься, замінюючись новим. А останній, як відомо, не поспішає користуватися послугами централізованої системи теплозабезпечення.

Зрештою, в концепції не враховано перспектив реформування житлово-комунального господарства. Насамперед, створення ОСББ. А хто дає гарантію, що при правильному та ефективному формуванні цих замінників ЖЕКів, вони не почнуть облаштовувати будинкові чи внутрішньодворові котельні, які, до прикладу, працюватимуть не лише на газі чи іншому паливі, а на звичайній електроенергії. І таких запитань, навіть у нефахівців, виникають десятки.