ГЕНЕРАЛЬНИЙ ПЛАН ЗАЦІКАВИВ 50 ГРОМАДЯН… ЗІ СТА ТИСЯЧ
14 жовтня в сесійній залі міськради відбулися громадські слухання щодо Генплану міста.
Попередній, затверджений 1969 р., був розрахований на 20-25 років. І хоча він мiстив пропозицiї до 2005 р., потреба в розробці нового документа виникла ще 17 років тому. 2003 р. міськрада ухвалила почати розробку нового генплану, тож 2004 р. було укладено угоду з ДП «НДПIмiстобудування» (Київ). Головним архiтектором нового проекту став Петро ТАРАСЮК, котрий створював i попереднiй Генплан.
Важко сказати, чому 15 років місто жило без чітко усвідомленої відповіді на запитання «Куди прямуємо?». Громадськість час від часу обурювалася появою тих чи інших споруд і сама собі відповідала: «А що ж Ви хочете?! Генплану ж немає…».
А він необхідний, і не тільки для наших архітекторів, котрі апріорі мусять вiдчувати, де i що можна чи необхiдно будувати. Передусім це щит від натиску таких замовників, якi бажають щось будувати всупереч iнтересам мiста.
Зрозуміло, що генплани за день не пишуться, але заздалегідь про перспективи розвитку міста ніхто не потурбувався. Потім справа вперлася у гроші. 2008 р. в пресі оприлюднювалися дані управління архітектури про те, що через брак коштiв план розробляється повiльно. Початковий кошторис робiт сягав 382,6 тис.грн., згодом вiн збiльшився до 677 тис., потім проектанти повідомили про 800 тис.грн. У цю суму й обійшлася місту розробка Генерального плану Кам’янця-Подільського.
Робота над ним була проведена величезна, акценти, як це не банально, продиктував час, адже навіть попереднiй Генплан було виконано частково. Дотримуватися всiх його вимог було неможливо, бо будь-яке мiсто – живий соцiальний органiзм, який динамічно зростає. Але ніхто не звернув уваги на те, що в зоні каньйону генпланом обмежується висотність забудови навколо Старого міста, щоб не псувати сприйняття ландшафту. Є багато питань до забудов на каньйоні за Новопланівським мостом, комерційних забудов на території стадіону ім.Тонкочеєва та багатьох інших споруд. Підкачали і самі кам’янчани: старий Генплан розраховував, що до середини 90-х у місті проживатиме 160 тисяч мешканців.
Проте ближче до нового Генплану. Якщо ранiше головним мiстобудiвним фактором була велика промисловiсть, то тепер розвивається мале пiдприємництво, малi промисловi об’єкти, офiси, маркети тощо. Той варіант, котрий розглядався 14 жовтня, був уже декілька разів перероблений. Протягом двох-трьох років до кожної з версій проекту додавали свої зауваження влада, архітектори, громадськість. Розрахований Генплан на найближчі 25 років.
У ньому передбачено розмiщення об’єктiв житлової, цивiльної та промислової забудови з визначенням зонування територiй і поверховостi об’єктiв будiвництва, формування транспортної схеми розвитку мiста з будiвництвом об’їзної дороги, а також розвитку вулично-дорожньої мережi, iнженерного забезпечення, інфраструктури.
На думку проектантів, місто не має розширятися територіально (сьогодні його площа 2781 га), а має ефективніше використовувати під забудову центральну частину міста, замінювати старий житловий фонд на нові багатоповерхівки. Генплан сповнений оптимізму щодо використання території, що нині належить Міноборони, зокрема території артбази. Зважаючи на те, що за останні 10 років військові оборону тримають міцно і Міністерство не погоджується передати свої території місту, незважаючи на численні звернення, важко спрогнозувати, чи за 25 років щось зміниться.
Не забули проектанти і про історико-архітектурний заповідник і каньйон Смотрича.
Втім Генплан – це, в основному, перспектива розвитку, так би мовити, канва, на якій час від часу виникатимуть нові узори. Забажає, наприклад, якийсь інвестор побудувати аквапарк, а йому скажуть: у Кам’янці аквапарк передбачений навпроти «Епіцентру», будуйте там.
Або – хочеш налагодити бізнес у сміттєпереробній сфері – місто вбачає розміщення заводу в районі очисних споруд за цукрозаводом. Знайде держава кошти на будівництво об’їзної дороги – а в нас уже готові два варіанти її прокладання. Загалом, з розробкою Генплану можна уявити, як може виглядати Кам’янець через 25 років, але відкритим поки що залишається питання інвестицій. До речі, населення міста за цей час має збільшитися до 120 тис. чоловік.
Доповідь Петра ТАРАСЮКА була надзвичайно цікавою, проте прикро, що в залі не набралося і 50 слухачів.
За словами головного архітектора міста Ігоря ПИРІЖКА, протягом місяця після слухань міська влада очікує на пропозиції та зауваження громадян щодо генерального плану міста, які будуть опрацьовані погоджувальною комісією.
Передбачається, що проектанти внесуть корективи, після яких Генплан має отримати схвалення Мінрегіонбуду та пройти відповідні
експертизи. Останню точку в епопеї затвердження Генерального плану міста має поставити міська рада, яка є замовником проекту. Є шанси зустріти 2012-й з новим Генпланом.