ВЛАДА ДОКЕРУВАЛАСЯ ДО РУЧКИ
Саме таку реакцію в мене особисто викликають ті проекти рішень, які з ініціативи облуправління охорони здоров’я та ОДА виносяться Центральною районною лікарнею на розгляд чергової сесії райради.
Реформи в медицині, які мали б вивести цю галузь на якісно новий рівень, зведені до фактичного закриття медичних закладів, зменшення ліжкового фонду, скорочення їх мережі у найвіддаленіших селах району. Чи таких реформ чекають люди? Навряд чи.
Зокрема, одним з проектів рішення планується фактичне закриття Жванецької лікарні. У 2008-2009 рр. це питання вже було приводом для громадського невдоволення. Тоді саме створення дільничної лікарні стало рішенням, яке задовольнило і територіальну громаду, і медицину району. Але сьогодні влада стає на ті ж граблі, і посадовці, які ще вчора були проти таких дій, сьогодні виступають їх ініціаторами.
Іншим проектом рішення планується призупинити діяльність фельдшерських пунктів у селах Лучки, Суржа, Малинівці, Яруга, Каштанівка, Брага, Добровілля, Броварі Кам’янець-Подільського району. І це вже після того, як профільна комісія зуміла відстояти ще низку ФП у селах району. Призупинити – читай закрити, адже чекати на відновлення їхньої роботи не доводиться.
І яка ж мотивація таких рішень? Як і раніше, – немає коштів. У бюджетній сфері будь-якої галузі питання фінансування стоїть гостро. Але приймати рішення про закриття – найлегше. Де ж дії влади в інтересах громади? Де державницька позиція?
Читаючи передовицю однієї з місцевих газет, натрапив на інформацію, що Президент України, устами його прес-служби, нещодавно перебуваючи в Кіровограді, заявив, що фінансування сфери охорони здоров’я зростатиме, що охорона здоров’я є пріоритетом державної політики… Але виходить, що це лише чергове знущання над тими, хто потребує якісної сучасної медицини, над українцями, які, живучи у фактичному центрі Європи, насправді сьогодні лише віддаляються від неї за рівнем життя та соціальними стандартами.
Сьогодні нам кажуть, що реформована медицина має працювати по-іншому, що ФАПи та ФП переважно мають бути закриті, а в районі буде створено мережу амбулаторій сімейної медицини. Можливо, це й вірно. Але давайте спочатку побудуємо ці амбулаторії, а вже потім закриємо ФАПи!
Нам кажуть, що дільничні лікарні в області лише закриваються – також неправда. В одному з районів області така лікарня цього року відкривається. Кажуть, що в Жванці ліжковий фонд не потрібен. Кому не потрібен? Деяким районним чиновникам? А хтось запитував у громади Жванця та навколишніх сіл, чи потрібна їм лікарня? Чи запитували, врешті-решт, у сесії Жванецької сільради, яка й створила цю лікарню? А питання подальшої долі дільничної лікарні відноситься саме до її компетенції. Ні, не запитували, бо сьогодні влада працює не для людей, а щоб успішно доповісти «нагору»: все виконано, показники покращено, мережу оптимізовано! А як це вплине на життя людей – нікому не цікаво.
Адже якщо навіть реорганізувати лікарню в амбулаторію, то фактичні витрати та кількість штату майже не зміняться, а на одну лікарню в районі стане менше. І зрозуміло, що це лише перший крок. Сьогодні закриємо лікарню в Жванці, завтра – в Оринині, Старій Ушиці. І привід знайдеться: ну, як завжди – немає коштів.
Не розуміють ініціатори всіх цих реформ «нагорі», що ми живемо не в ХІХ ст. і добре бачимо: на незрозумілі потреби, в першу чергу, центральних органів влади у держави кошти є, а на наші ФАПи та лікарні чомусь немає. А як гарно обіцяли: «Україна – для людей»… Ми вже цих людей в обличчя знаємо…
Сьогодні, коли навіть розвинуті країни думають, як змінити систему медицини, зробити її доступнішою для більшої кількості населення, Україна руками «реформаторів від влади» рухається в зворотному напрямку. Медичне обслуговування, яке, згідно з Конституцією України, є безкоштовним і доступним для всіх, перетворюється на медицину лише для тих, у кого є гроші. Це точно не той шлях, який потрібен нашій країні.
Впевнений, що більшість депутатів райради також розуміють безперспективність вирішення проблемних питань медицини шляхом ампутації її структурних ланок. Маємо також розуміти, що минув той час, коли все вирішували за нас. Якби все було вирішено – на сесію питання ніхто б не виносив.
Сподіваюся на активну позицію ЗМІ в об’єктивному висвітленні розгляду цього питання на комісіях, сесії, щоб виборець знав, як персонально проголосував його обранець. Також сподіваюся, що лікарі-депутати в сесійній залі будуть саме депутатами, які думають про потреби громади, а не лікаря-
ми, які думають про професійну субординацію, адже завтра такі «реформи» можуть торкнутися кожного.
Тому в цій ситуації відповідальність за прийняте рішення перед виборцями лежить саме на депутатах райради. Більше того, якщо рішення все ж «протягнуть», то завтра «нагорі» знову скажуть: «Ну, це ж рішення прийняла місцева рада. Не ми закривали лікарню та ФАПи, ми лише рекомендували розглянути питання реформування галузі, оптимізації мережі»… Глузувати зі свого ж народу вони добре навчилися, але терпіння людей теж має межу, і я переконаний, що таким діям влади буде дана належна оцінка вже цього року.
Віктор ХУДНЯК, депутат райради («Фронт Змін»).