НЕБАЧЕНЕ ТЕЛЕБАЧЕННЯ

Вирушити до Кульчієвецького ретранслятора журналістів «ПОДОЛЯНИНА» спонукав лист до редакції, в якому жителі села Киселівка цікавляться, чи правда, що на цьому ретрансляторі встановили обладнання, яке здійснює передачу телеканалів у цифровому форматі.

«…На жаль, у нашому місті немає техніки, яка може приймати таку трансляцію, оскільки навіть нові телевізори, що продаються в торгових мережах, не відповідають стандарту трансляції встановленого обладнання. В одному із випусків новин, на каналі 1+1, повідомили, що Україна в цілому переходить на телевізійну трансляцію в цифровому форматі, і що теперішня аналогова буде виключена 2015 року. А щоб можна було переглядати програми через наші діючі телевізори, необхідно купувати приставку, яка коштуватиме від 200 до 700 грн. І вже в бюджеті на 2012 р. передбачені кошти для придбання приставок малозабезпеченим верствам населення», – йдеться у листі.

КУЛЬЧІЇВЦІ РОЗКИДАЮТЬСЯ «ЦИФРАМИ»

Ми дізналися, що в жовтні минулого року на Кульчієвецькому ретрансляторі було встановлено новітнє обладнання, яке забезпечує цифрову трансляцію. Вона успішно здійснюється в тестовому режимі. Проте заплутана епопея впровадження цифрового телебачення в Україні тягнеться ще з 2007 р. І лише нещодавно вона впритул наблизилася до населення. Відтоді досить часто з місцевих і центральних каналів можна було почути попередження про перехід країни загалом на «цифру». Про схему функціонування інформаційних нововведень ми вирішили поцікавитись у співробітників Кульчієвецького ретранслятора.

– Сьогодні у нас функціонують цифрові передавачі, які на чотирьох частотах передавали 29 каналів. Серед них – Інтер, ТРК Україна, 1+1, НТН, К1, ICTV, Ентер-фільм, MTV, Тоніс, СТБ, ТЕТ, К2, Новий, М1, 5-й канал та багато інших, – розповів начальник цеху №2 РТС Кульчіївці Аркадій РИБАК. – Проте цього тижня розпочалось перекодування, і на сьогодні транслюються лише 4-5 каналів. Орієнтовно до 20 квітня (точного числа називати не буду) повернуться всі 29 каналів, а надалі їх кількість буде збільшуватись.

Отже, для широкого загалу цифрове ефірне телебачення досі залишається  невидимим. Але ненадовго. 

МІЖ ВИШКОЮ ТА ОЧАМИ – ДЕКОДЕРИ

Справа в тому, що, згідно із Женевською конвенцією від 2006 р. щодо закріплення результатів планування наземного цифрового мовлення, Україна зобов’язана до кінця 2015 р. повністю перейти з аналогового телебачення на цифрове. Такий вид послуги доволі схожий зі знайомим нам аналоговим телебаченням – користувач на свою антену отримує ефірний сигнал. Але звичайний телевізор цей сигнал сприймати не зможе, для цього потрібні так звані сет-топ-бокси, або «людською» мовою – перетворювачі цифрового сигналу. Платити за такий вид телебачення користувачам не потрібно, а от декодер вони придбати змушені. Перевагою інформновинки є значно краща  якість, також значно збільшується кількість каналів в ефірі. Та стільки позитиву для інтерпретації навіть найгеніальнішої ідеї в нашій країні просто не буває. А от створення своїми ж руками штучних перешкод для реалізації подібних задумок уже стало «доброю традицією». 

Коли в Україні було прийнято рішення що­до технологій розвитку цифрового телебачення,  спочатку був обраний стандарт DVB-T. Одразу після цього виробники телевізорів по­чали оснащувати свої моделі вмонтованим декодером саме цього стандарту. В результаті, фактично кожен покупець нового телевізора автоматично ставав підготовленим до переходу на цифрове телебачення, і щоб стати повноцінним користувачем «цифри», йому потрібно було лише відредагувати необхідні налаштування на блакитному екрані. Та, певно, нікого не здивує, якщо скажу, що ми не звик­ли шукати легких шляхів. 

Таким чином, навесні 2011 р. На­ціональна рада з питань телерадіомовлення змінює технологічні параметри майбутнього цифрового ТБ, замінивши встановлений Кабміном стандарт DVB-T на несертифікований в Україні DVB-T2. Оскільки ці стандарти несумісні один з одним, всі без винятку декодери, які були вмонтовані в нові телевізори, виявились непрактичними в нашому регіоні. Словом, незалежно від того, що Ви вже купили декодер (вмонтований у новітній телевізор, чи як окремий апарат), Вам доведеться замінити його на новий, який би відповідав параметру DVB-T2. Та й тут не все так просто. На кульчієвецькому ретрансляторі нам повідомили, що придбати такі приставки кам’ян­чанам проблематично. 

ХОЧЕШ ВИДОВИЩ – ЗАЛИШИШСЯ БЕЗ ХЛІБА

Перевірити це ми вирішили особисто. Обійшовши декілька магазинів з продажу аудіо- та відеотехніки, переконались, що подібних декодерів у нашому місті немає, та й навіть телевізорів, котрі б підтримували саме цей стандарт цифрового ТБ, в наявності не знайшлося. Консультанти магазинів  пояснюють, що таких тюнерів в Україні поки що катма. Подейкують, що з Китаю до нас іде величезна партія сет-топ-боксів, яка забезпечить український ринок затребуваним товаром. Однак якість декодерів залишається сумнівною. До того ж, якщо раніше ціна такої приставки коливалась у межах від 20 до 30 доларів, то тепер місцеві продавці прогнозують не менше 80 американських, а то й європейських «рублів». 

Варто сподіватись і на нові надходження телевізорів, виготовлених 2012 р., які відповідатимуть усім необхідним параметрам. Та от коли вони з’являться на кам’янецьких прилавках і на скільки сотень, а можливо, й тисяч така необхідність стане дорожчою, поки що невідомо. Подейкують, що малозабезпеченим верствам населення держава декодери забезпечить безкоштовно, однак сьогодні такі обіцянки залишаються на рівні розмов. 

Принаймні начальник міськ­уп­рав­ління праці та соцзахисту населення Людмила ПОЗИНЮК нам сказала, що поки жодною інформацією з цього приводу не володіє.

Звиклі до примх держави українці поки що не поспішають із придбанням нових телевізорів з «повним фар­шем» інноваційних послуг, аби потім не довелося «дофаршировувати» його недешевими деталями та за власний рахунок поповнювати кишені тих, хто перетягує на себе ефірну монополію.  

Не виключено, що через велику вартість приставок частина глядачів, яка дивиться аналогове ТБ, у майбутньому може і надалі віддавати перевагу супутниковим або кабельним мережам. Якщо ті виживуть, звичайно. 

Отже, цифрове телебачення в нашому регіоні вже запущено, хоч і в тестовому режимі. Відповідно, прощання з аналоговим не за горами, так само, як і зустріч з декодерами і новими телевізорами. Шкода тільки, що для сучасних технологій та якісних передач не в усіх можуть знайтися кошти.