КАМ’ЯНЕЦЬКОМУ ТРОЛЕЙБУСУ -ТРЕТЯ КЛЯМКА

– Питання будівництва тролейбусної лінії стоїть під великим сумнівом у зв’язку з високою вартістю проекту. Ці кошти мали б надійти з Держбю­джету, але в держави таких грошей немає. Компромісне рі­шення – замість будівництва тролейбусних ліній придбати автобус на літієвих батареях. Його виготовлять на Львівському автозаводі. Будівництво тро­лейбусних ліній у нашому місті неперспективне, – так прокоментував кам’янчанам май­бут­нє тролейбуса в нашому місті міський голова Михайло СІ­МАШ­КЕВИЧ у передачі «Місь­ка кухня» 16 червня 2012 р.

Отже, фраза єврея Юхима з фільму «Комісар»: «В этом городе никогда не будут ходить трам­ваи…», знятого в Кам’янці-По­діль­ському 1967 р., стала пророчою для нашого міста.

14 квітня 1993 р. у «Подолянині» була надрукована стаття Віктора ЄРМЕНЧУКА «Кам’янецькому тролейбусу – клямка?». Кам’янчани пам’ятають, що то таки була клямка, але друга. Дуже мало хто знає, що в історії електричного транспорту в нашому місті була ще й перша. 28 лютого 2003 р. також у «Подолянині» було на­друковано статтю Юлії ПТАШНИК «Перша спроба, або Чи буде у Кам’янцi мiсь­кий електричний транспорт?».

Там йшлося про те, що напри­кінці ХІХ ст. керівництво міс­та проявило бажання здійснити в Кам’янці будівництво місь­кого водопроводу, електричного освітлення і електричного трамвая. А в травні 1913 р., тобто 100 ро­ків тому, на адресу Кам’янець-Подільської міської управи на­дійшла заява від інженера-технолога Захара Безіковича, в якій він просив про представлення концесії на будівництво та екс­плуатацію протягом 40 років елект­ричного трамвая. 

Договір регламентував швид­кість руху трамвая, яка мала становити 10-12 верст на годину, а ін­тервал руху влітку мав становити не більше 7 хв., а взимку – 15 хв. Тарифи за проїзд – від 

6 до 10 коп. Учні початкових і середніх навчальних закладів мали б 40-від­соткову знижку. Діти до трьох років, чини поліції, листоноші мали би безкоштовний проїзд. 

За планом передбачалося впро­вадження чотирьох маршрутів, які б охоплювали майже все місто, в тому числі й Старе. Курсували б трамвайчики Ка­м’янцем, якби на цьому проекті не поставили дві жирні крапки. Спочатку Перша світова війна, а далі – Жовтнева революція. Отак завершилася перша спроба.     

Аби припинити другу спробу, не потрібно було ні війни, ні революції. Кам’янчани поплатилися за безвідповідальну і аморальну політику колишньої місь­кої влади, котра поставила другу клямку на тролейбусну лінію в Кам’янці-Поділь­ському. 

Нинішня влада увійде в історію як така, що  поставила третю клямку на самій ідеї будівництва шести тролейбусних маршрутів, передбачених Генеральним планом розвитку міста, розробленим Київським проектним інститутом містобудування. Головний архітектор проекту Петро Тарасюк на останній презентації Генплану 14 жовтня 2011 р.  за­значив, що в Кам’янці є всі підстави мати тролейбусне сполучення, в тому числі й велика  протяжність міста з півночі на південь (12 км), туристичний розвиток тощо. Для втілення в життя цього проекту потрібна ініціатива та бажання міської влади. 

Проте її немає, не було і не буде, в чому кам’янчани могли переконатися. Як альтернатива будівництва тролейбусних ліній, нав’язується впровадження автобусів на літієвих батареях. Аби відвести увагу кам’янчан, пропонується замінити маломісткі маршрутки на більш місткі. Але не всяка пісня, яку наспівують сьогодні всі, стає народною. 

При розробці стратегічного плану розвитку міста жодного натяку на розвиток електротранспорту не було. Не розроблена, не прийнята та не затверджена цільова програма його розвитку. Лунають заяви, що в держави для будівництва тролейбусних ліній у Кам’янці-Подільському коштів немає. А хто із влади порушував питання можливого фі­нансування вкрай необхідного нашому місту проекту, беручи за основу показники, надані чеською фірмою ЧКД «Елект­ро­тех­ніка», розроблений бізнес-план проекту «Городской тролейбус г.Каменец-Подольский»?

Наприклад, у м.Керч міська влада домоглася виділення з Держбюджету 100 млн.грн. на добудову трьох тролейбусних маршрутів, а торік випросили в Президента кошти на четвертий маршрут і вже його збудували. Натомість під час перебування Віктора Януковича в нашому місті ніхто не скористався такою можливістю, а навпаки – запевнили Президента, що проблем з транспортним обслуговуванням у місті не існує.

Хоча як можна просити кошти на будів­ництво при відсутності самої програми будівництва, узгодженої в облдержадміністрації та Міністерстві регіонального розвитку?

Забули, що сьогодні на голову кожному кам’янчанину звалюються по 210 кг шкідливих викидів від автомобілів на солярці й бензині! 

Не відсутність у держави кош­тів на будівництво тролейбусних ліній є головною причиною впровадження цього проекту, а від­сутність у місті господарів. Міс­ту просто не щастить у цьому.

До відома кам’янчан: вартість реалізації проекту під ключ при розрахунковому курсі 11 грн. 

за 1 євро складає 353 млн. 

708 тис.грн. (передбачено 6 маршрутів загальною протяжністю 60,3 км та 35 тролейбусів). Окупність проекту складає 6-5,5 років при умові державного фінансування в обсязі 50%, решта 50% становитимуть залучені грошові ресурси фінансових установ. 

Усі розрахункові величини можна покращити у випадку під­твердження можливого обсягу надання пільг для підприємства міського електротранспорту, як у м.Івано-Франківськ, де податок за землю платять у тій частині, що до Держбюджету, а в міський бю­джет за оренду землі не платять.

Нагадуємо, що наведені розрахунки розроблені всесвітньо відомою чеською фірмою ЧКД «Електротехніка» за даними, наданими структурними підрозділами Кам’янець-Подільської міської ради.

Стає незрозумілою позиція влади, яка не зацікавлена в поверненні розграбованого комунального майна «Дирекції будівництва тролейбусної лінії», що сталося внаслі­док недолугої діяльності колишньої влади. 

А може, впровадити пілотний проект, за яким 70% вкладає держава, а 30% – навпіл місто та область? 30% – це 106,1 млн.грн., на місто припадає половина цієї суми, а це 53 млн.грн.

Нагадуємо, що витрати на незавершені об’єкти будівництва тролейбусної лінії, придбане обладнання та матеріали склали, за сьогоднішніми цінами, 230-270 млн.грн. Майже все тролейбусне майно розбазарено, роз­грабовано та знищено. Залишилась лише частина тролейбусних опор, склад, де зберігалися матеріали і обладнання, частина недобудованих тягових підстан­цій. Знищення майна продовжується і тепер. Не так давно при спору­дженні будівельного гіпермаркету по-варварськи знищено шість тролейбусних опор, вар­тість яких складає 72 тис.грн. 

Місту завдано багатомільйонних збит­ків, але жодних кроків з відшкодування громаді викраденого комунального майна не робиться. А запровадження автобуса на літієвих батареях – це намагання влади відволікти увагу кам’янчан, допомогти забути навіть мріяти про тролейбус. Це авантюрне рішення, прийняте некомпетентними функціонерами з міськвиконкому і підтримане міським головою без урахування думок і пропозицій кам’ян­чан, є упередженим, невиваженим і помилковим, де троє вирі­шили все за стотисячне місто. 

Рішення відмовитися від бу­дівництва тролейбусних ліній прийняте міським головою з посиланням на капіталомісткий проект буде третьою клямкою не тільки на продовженні будівництва, а й на самій ідеї.

Михайло КОСТЕНКО, Віктор ГУСАК, Володимир РЕВУЦЬКИЙ, Арнольд ХАРЛАМОВ, члени ГО «Кам’янецький тролейбус».