Понеділок, 16 Грудня 2019 р.
8 Листопада 2019

ХТО ВИНЕН І ЩО РОБИТИ?

Якийсь дивний звук, немов щось відвалюється, а далі автобусом почало ки­дати, немов пір’їною… Буквально за декілька секунд він злетів із дороги в кювет і перекинувся на дах. Вибиті шибки, зім’ятий кузов, людські зойки, кров і сльози, – саме так налякані пасажири розповідають про аварію, що сталася минулої суботи на околиці с.Довжок.
Дехто й досі не може второпати, чому на, здавалося би, більш-менш пристой­ному відрізку дороги, не перевищуючи швидкості та не будучи напідпитку, водію не вдалося уникнути тро­щі. Що стало причиною того, що автобус не втримав­-ся на дорозі, та чому так сильно понівечило людей і залізо? Хто видає дозволи на перевезення, хто перевіряє транспортні засоби, і чи насправді вбиті кам’янецькі дороги спровокували трагедію? Чи не повториться таке лихо, чи будуть зроблені висновки і робота над помилками? На всі ці запитання спробували знайти відповіді журналістки «Подолянина».

ДО МІСТА НЕ ДОЇХАВ

Близько 11.00, 2 листопа­да, рейсовий автобус марки «I-VAN» сполученням «Залісся Перше – Кам’я­нець-Подільсь­кий», їдучи в напрямку міста, потрапив у жахливу ДТП, де травмувалися 13 осіб. За життя 38-річної пасажирки, в котрої відкрита черепно-мозкова травма, й досі борються медики міської лікарні. Саме вона зазнала найважчих ушкоджень і впала в кому ще до приїзду медиків. За станом на 7 листопада, в міській лікарні й досі продовжують лікування двоє учас­ників тієї злощасної аварії, а у ЦРЛ – троє. Добряче перепало і 31-річному водію, мешканцю Чемеровецького району. Після дачі свідчень поліції медики госпіталізували і його. Як стверджують очевидці, які прибули на місце, шкіра чоловіка була синього кольору, він важко дихав. Згодом з’ясува­лося, що в нього пробиті ле­гені. Загалом до лікарень міста і району «екстрена» госпі­талізувала восьмеро пасажирів середнього віку, які зазнали травм різного ступеня важ­кості. Решта потерпілих самостійно зверталися до медиків.
– До Центральної райлікарні другого листопада надійшли четверо потерпілих у аварії. Один пацієнт
не потребував госпіталізації – його оглянули у відділенні невідкладної допомоги та відпустили додому. Решта постраждалих мали травми середнього ступеня важкості. Найважчу жінку рятували в реанімації. Коли її стан стабілізували, перевели до хірургічного відділення. У водія – закрита травма грудної клітки, пневмоторакс. Ще одна жінка має скальповану рану голови і перелом ключової кістки, – розповів лікар-­ортопед-травматолог ЦРЛ Володимир ГУЗАК.
Про трагічний рейс і досі з тре­мом у голосі згадує одна з пасажирок.
– В автобус сіла у своєму селі – Заліссі Першому. Зарізали свиню, і я везла доньці свіжину в місто. Дорогою все було нормально, водій не перевищував швидкості. До речі, знаю його давно, колись він хліб нам возив. Завжди привітний і обережний за кермом. Здавалося, до Кам’янця вже рукою подати, аж раптом щось зашуміло й тріснуло. Таке склалося враження, що в автобусі щось відірвалося. І все. Далі нічого не пам’ятаю. Отямилася вся в крові, тіло боліло, забрала «швидка». Сильно розбила голову, забила бік. Про те, що страшенно перелякалася, вже й мовчу. В лікарні голову зашили. З’ясувалося, що, крім забоїв, маю й перелом. Тепер нічого сама робити не можу, навіть перевернутися на інший бік, – розповіла журналісткам «Подолянина» пасажирка Зоя.
На місці події працювали дві слідчо-оперативні групи – з області та району. Наразі, як повідомила в коментарі «Подоля­нину» начальниця пресслужби ГУ Нацполіції у Хмельницькій області Інна ГЕЛЕГА, розглядають декілька версій причин аварії. Це водійський фактор або технічна несправність автомобіля. Але остаточна причина стане відомою після проведення експертизи транспортного засобу фахівцями науково-дослідного експертно-криміналістичного центру. Достеменно відомо, що жодних слідів алкоголю у водія не виявлено. Їхав він і з дозволеною швидкістю.
У поліції відкрили кримінальне провадження за ч.2 ст.286 Кримінального кодексу України (порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами).

ПОБИТІ ДОРОГИ НЕ ШКОДУЮТЬ НІ ЗАЛІЗА, НІ ЛЮДЕЙ

І доки всі чекають на висновки експертів, «Подолянин» завітав на місцеву автостанцію. Наразі водії активно обговорюють суботню трагедію і винують у цьому роз­биті автошляхи Кам’янеччини. Деякі з них, за словами водіїв, ще гірші ніж на сході після мінометних обстрілів і курсу­вання танків. Потрощені шляхи змусили наших шоферів, як вони жартома кажуть, оволодіти тех­нікою фігурного маневрування.
– Скільки не говоримо про те, що нашими дорогами не лише важко і страшно їздити, а й небезпечно, влада нас не чує. Усім все до лампочки. Можливо, після суботньої аварії із жахливими наслідками до когось таки щось дійде. Водій у ДТП не винен.
Уранці його випустили на рейс, а вже об одинадцятій у машині лопла ресора. Запитаєте, через що? Через жахливі дороги, про які всі лише говорять, але так нічого путнього і не роблять. Через декілька днів після цієї події до нашого міста поприїжджали різні перевірки з області. І давай нас як не за лампочки шмалити й гроші збирати, то ще за щось. Краще б дороги ремонтували, а не чіплялися через дрібниці. А то виходить як у тій приказці: у чужому оці скалку бачать, а в своєму колоди не помічають, – не стримуючи емоцій, розповідає нам водій приміського маршруту.
Його колега додає, що кляті дороги відбирають чи не весь заробіток.
– Їдеш по тих ямах і лише чуєш: ба-бах-ба-бах, то з одного боку, то з іншого. Через ями летить уся амортизація автобуса, ресори не виїжджають свого терміну придатності, розлітаються. Летить і кузов, бо постійно гупає, розшиваєш його, дивишся, а там уже тріщинка, ді­стаєш і зварюєш. Щось ремонтувати доводиться чи не щодня. Постійно з острахом зазираєш під автобус, чи нічого, бува, не лопло, не відлетіло. Маємо договори із ме­ханіками, які щодня на ямі огля­дають транспортний засіб і видають нам відповідний дозвіл на рейс. А ціни на ремонт кусаються. Скажімо, якщо лопає листок ре­сори, то коштує він 800 гривень, один наконечник – близько чотирьох сотень.
На наше запитання, які дороги на Кам’янеччині найпроблемніші, одноголосно відповідають, що практично всі.
– Важко знайти хорошу дорогу в районі. Візьміть староушицький напрямок. Ним часто на Бакоту їздять туристи, зокрема й з-за кордону. Іноземці хапаються за голову і не можуть зрозуміти, як такими шляхами взагалі можна курсувати?!

ХТО СЛІДКУЄ ЗА ПЕРЕВІЗНИКАМИ?

За ремонтом кам’янецьких доріг і перевезенням пасажирів наглядають представники РДА. Саме там укладають договори на перевезення пасажирів на приміських маршрутах. Наразі таких є 72 договори. Обираються перевізники на конкурсних умовах. Найбільший конкурс, за словами заступника голови РДА Миколи ЧУМАКА, відбувся 1 квітня 2015 року. Правда, додаткові проводяться часто через те, що деякі перевізники відмовляються від маршрутів.
– Порядок проведення конкурсу і визначення переможця чітко прописаний постановою Кабміну. Відповідно дотримуємося законних правил. На маршрутах працюють переважно автобуси ПАЗ 2005-2008 років випуску. Маємо і декілька бусів «Mercedes-Benz», «Volks­wagen», а ще автобуси «I-VAN», «Еталони» тощо. Всі транспортні засоби хороші. Технічний стан автомобілів контролюють працівники поліції та Укртрансбезпеки. Двічі на рік перевізники проходять технічний огляд на СТО і отримують на руки протокол випробування. Крім цього, в Кам’янці-Подільському є відповідні організації, з якими перевізники укладають договори на проведення щоденного огляду. Механік оглядає транспортний засіб, а медсестра – водіїв. Без їхнього дозволу ніхто на рейс не виїжджає, – пояснив Микола Петрович.
Про погані дороги у РДА знають не з чуток, адже й самі чи не щодня долають десятки кіломет­рів, навідуючись у села району. Однак вирішити проблему з бородою без достатнього фінансування неможливо. Зізнаються, що ситуація дещо зрушилася з місця, відколи запрацювала Служба місцевих доріг, що підпорядковується області.
– За попередні два роки вдалося зробити поточний середній ремонт дороги від Нефедівців до Подільського, від пам’ятника воїну-афганцю у вигляді зірки до Великої Слобідки, від Оринина до Привороття. Навіть у Дерев’яному, де вже й не сподівалися на ремонт, таки вдалося покращити стан транспортного полотна. Загалом було зроблено чимало експлуатаційних доріг. Працюємо за такою схемою: РДА замовляє, а Служба місцевих доріг його виконує. На наступний рік нам сказали надати пропозиції на майже 20 кілометрів шляхів. Щоправда, із ремонтом доріг державного значення, зокрема, це староушицький напрямок, і досі непросто. За них відповідає Служба автомобільних доріг, але звідти на наші запити отримуємо лише відписки, – додає Микола Чумак.