«АПЕНДИКС» МЕДИЦИНИ

День судового експерта встановлено в Україні указом Президента від 10 червня минулого року: «…враховуючи значення судово-експертної діяльності у забезпеченні правосуддя, захисту прав і свобод людини і громадянина та на підтримку ініціативи громадськості…» А вибір саме дати – 4 липня – пов’язаний безпосередньо з історичним аспектом офіційного започаткування судово-експертної діяльності на теренах сучасної України.

Iсторія появи судових експертів має глибоке коріння: з метою захисту суспільства від злочинних посягань наприкінці XIX ст. вченими було створено нову галузь знань, яку австрійський судовий слідчий, а згодом викладач університету Ганс ГРОС назвав криміналістикою.

У практиці експертних установ країни визначена така класифікація судових експертиз: криміналістична (трасологічна, судово-балістична, почерко-знавча, авторознавча, техніко-криміналістичного дослідження документів, експертиза з метою ідентифікації особи за ознаками зовнішності, фототехнічна та експертиза холодної зброї), планово-економічна, товарознавча, технічна експертиза (загального характеру, пожежно-технічна, агротехнічна, судово-автотехнічна), технологічна експертиза, експертиза матеріалів і речовин (експертиза наркотичних речовин, металів і сплавів, фарб і лаків, паливно-мастильних матеріалів, волокон, скла та кераміки, пластмас і полімерів), фармацевтична та фармакологічна, харчових продуктів, грунтознавча, біологічна, ветеринарна, екологічна, психіатрична, психологічна, отруйних речовин подразнювальної дії, судово-медична, фоноскопічна, комп’ютерно-технічна тощо.

Ми ж сьогодні зупинимося на судово-медичній експертизі, яку в нашому місті та районі, а також у Чемеровецькому районі проводить Володимир IЛЬНИЦЬКИЙ, завідувач Кам’янець-Подільського міжрайонного відділення судово-медичної експертизи.

– Володимире Вікторовичу, що таке судово-медична експертиза?

– Це галузь практичної медицини, яка використовує знання судової медицини в правовій і судовій практиці. Судово-медична експертиза, крім свого основного завдання, передбачає надання допомоги органам здоров’я в справі підвищення рівня лікувально-профілактичної роботи. А ще це «апендикс» медицини, бо фінансується за залишковим принципом.

– Що належить до компетенції судово-медичної експертизи?

– Експертиза трупів у випадках насильницької смерті, при підозрі застосування насилля або з інших обставин, що обумовлюють необхідність такої експертизи. А також експертиза потерпілих, обвинувачених та інших осіб, речових доказів та експертиза за матеріалами кримінальних і цивільних справ.

– А з якими випадками Ви частіше стикаєтеся і чи були випадки, коли Вас намагалися пустити хибним шляхом?

– Смерть у ДТП і через алкоголь. Часом буває, що приходить жінка зі звинуваченням, що її домагався чоловік і хотів згвалтувати. Але у мене досить великий досвід роботи, адже в цій сфері пропрацював понад 20 років. Крім того, в мене був дуже досвідчений та освічений вчитель Юрій ГУРТОВИЙ. Це людина-енциклопедія. Він усе життя вчився і вчив інших. Він мені казав: «Хочеш спокійно спати – будь об’єктивним і незалежним».

Тому в мене під рукою – фотоапарат і я відразу фіксую всі пошкодження на тілі, щоб мати доказову базу. От і зафіксував у ділянці грудної клітки повздовжні смугасті подряпини. Слідчий запитав, чи могло це бути зроблено власною рукою жінки.

Але останнім часом на 20% експертизи зменшилося через зниження кількості ДТП із летальними випадками. Проте вдвічі збільшилася кількість смертей через алкоголь чи наркотики.

– Володимире Вікторовичу, чи не страшно постійно мати справу з трупами? Адже бувають випадки, коли тканини вже розклалися, а Вам необхідно зробити розтин і ще покопирсатися в трупі, щоб встановити причину смерті.

– Зовсім не страшно. А щодо запахів, то наші рецептори лише декілька хвилин їх сприймають, потім відбувається звикання і вже нічого не чути.

– Чи були у Вашій практиці випадки, коли родичі спростовували результати проведеної Вами експертизи?

– У моїй практиці був один такий випадок. Біля одного з кафе декілька років тому загинув хлопець. Родичі відразу були налаштовані вороже, тому я запросив з обласного бюро ще одного фахівця, було проведено гістологічне дослідження та дослідження об’єктивних даних. Встановлено, що у хлопця гостре отруєння алкоголем. Але родичі не були згідні, тому проводилася ексгумація тіла, і чернівецьке бюро судово-медичної експертизи підтвердило наш діагноз.

– А можна сказати, що судово-медичний експерт – це універсальний лікар? Краще за нього ж ніхто не знає анатомії та фізіології людини, механізмів дії медикаментів і різних речовин.

– Так, ми добре знаємо анатомію, топографічну анатомію, адже пошко-дження бувають різними.

– Володимире Вікторовичу, Вам доводилося констатувати факти лікарських помилок? Попри все відстоюєте честь білого халата?

– В нашому місті такого не було, а от у Чемерівцях лікарі пропустили в немовляти пневмонію та менінгіт і намагалися представити це як згвалтування, адже інфекція та запалення потрапили в пряму кишку, а вони побачили зміни в структурі органа та вирішили, що експерти це «провтикають». Але ми запросили на розтин лікарів і вказали їм на помилку. А щодо честі мундира, то ми свій бережемо і не збираємося ставати на незаконний шлях, щоб потім нести кримінальну відповідальність за чужі помилки.

– Хто може замовити проведення експертизи?

– Будь-яка фізична чи юридична особа. Але найчастіше звертаються слідчі правоохоронних органів, прокуратура, суди, митниця, виконавчі служби для вирішення питань, які потребують залучення фахівців із різних галузей знань.

Але призначення експертизи – це право слідчого, крім випадків, коли вона є обов’язковою: для встановлення причин смерті, важкості та характеру тілесних ушкоджень, для визначення психічного стану підозрюваного або обвинуваченого за наявності в справі даних, які ви-кликають сумнів щодо його осудності, для встановлення статевої зрілості потерпілого в справах про злочини, передбачені ст.155 ККУ, для встановлення віку підозрюваного або обвинуваченого, якщо це має значення для вирішення питання про його кримінальну відповідальність, відповідних документів немає та неможливо їх отримати (ст.76 Кримінально-процесуального кодексу України).

– А бували такі випадки, коли після проведеної експертизи Ви врятували долю людини?

– В одному із сіл було звірськи вбито стареньку жінку. Звинувачували в цьому чоловіка, котрий був до безсвідомості п’яний. Але коли ми провели експертизу, то зрозуміли, що він цього зробити не міг, адже ідентифікаційне дослідження на встановлення особи та характер нанесення смертельних ран спростували його причетність до злочину.

– Як до Вашої досить своєрідної роботи ставиться дружина?

– Нормально, адже ми працюємо разом. Валентина Iванівна – лаборант. Донька теж пішла нашою стежиною. Вона працює в обласному бюро судово-медичної експертизи в токсикологічній лабораторії.

– Як після такої важкої роботи та всього негативу проводите релаксацію?

– Погану енергетику закопую в землю – пораюся на грядках на дачній ділянці.