НАСКІЛЬКИ ЕФЕКТИВНЕ ЗВІЛЬНЕННЯ З ВИПРОБУВАННЯМ?

Чиним законодавством України контроль за виконанням більшості покарань, не пов’язаних із позбавленням волі, стосовно неповнолітніх покладається на кримінально-виконавчу інспекцію, а проведення індивідуально-профілактичної роботи із засудженими за місцем проживання – на органи внутрішніх справ.

Широке застосування покарань, не пов’язаних із позбавленням волі, скорочує кількість неповнолітніх, які перебувають у в’язницях. При цьому цілком виправдано чекати позитивного впливу на стримування зростання рівня злочинності, покращення профілактики повторних злочинів. Загальновідомо, що ув’язнення негативно впливає на неповнолітнього засудженого, його психіку і, як наслідок, ускладнює подальшу адаптацію в суспільстві. Як свідчить багаторічний досвід закордонних кримінально-правових систем, більшість неповнолітніх злочинців можуть відбувати покарання без ізоляції від суспільства, але під наглядом іспитової служби, а це, у свою чергу, не руйнує його особистості та полегшує ресоціалізацію. Звільнення від відбування покарання з випробуванням набуло широкого застосування у суддівській практиці. При такому звільненні обов’язково має бути випробувальний термін. На засудженого також покладаються певні обов’язки, перелік яких встановлюється законом. Зокрема, попросити публічно або в іншій формі пробачення у потерпілого, не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції (КВІ), повідомляти органи КВІ про зміну місця проживання, роботи або навчання, періодично з’являтися в органи КВІ для реєстрації, за необхідністю пройти курс лікування від алкоголізму, наркоманії або захворювання, що небезпечне для здоров’я інших осіб.

Після закінчення випробувального терміну засуджений, який виконав покладені на нього обов’язки та не вчинив нового злочину, за поданням КВІ звільняється судом від призначеного йому покарання, контроль за його поведінкою припиняється і засуджений знімається з обліку інспекції. У разі ухилення засудженого від виконання обов’язків, покладених на нього судом, або порушення громадського порядку, за яке його було притягнуто до адміністративної відповідальності, кримінально-виконавча інспекція застосовує до нього застереження у вигляді письмового попередження. Якщо засуджений систематично вчиняє правопорушення, що тягнуть за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, КВІ вносить до суду подання про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженого для відбування призначеного покарання у місця позбавлення (обмеження) волі. 

За станом на 1 вересня, на обліку в Кам’янець-Подільському міському підрозділі кримінально-виконавчої інспекції перебуває 278 засуджених до покарань, не пов’язаних із позбавленням волі, з яких 170 молодих людей і семеро неповнолітніх. Саме тому стан підліткової злочинності та злочинності серед молоді викликає занепокоєння та зумовлює необхідність пошуку нових засобів для її запобігання, вжиття додаткових заходів з боку державних органів і громадськості, які би сприяли поступовому зменшенню злочинних проявів у молодіжному середовищі. Актуальними напрямками роботи з неповнолітніми та молоддю, засудженими до покарань, не пов’язаних із позбавленням волі, є робота у сім’ях неповнолітніх, психологічна корекція агресивної та конфліктної поведінки, формування свідомого ставлення до дисципліни, вироблення навичок самоконтролю та здорового способу життя. Для проведення цієї роботи залучаються кваліфіковані фахівці управління у справах дітей і молоді, міської служби у справах дітей, відділення кримінальної міліції у справах дітей, громадські, молодіжні, волонтерські об’єднання, які співпрацюють із Кам’янець-Подільським центром соціальних служб для сім’ї, дітей і молоді.

Віктор БОБРОВСЬКИЙ, начальник Кам’янець-Подільського МРВ КВІ УДДУ ПВП у Хмельницькій області, підполковник внутрішньої служби.