НАВКОЛО «ІСКРИ-2007» СПАЛАХУЄ ПОЛУМ’Я?

Стаття в минулому числі газети «Чи не стане  «Іскра-2007» «Попелиськом-2010»?» викликала дискусію. Одразу в день виходу цього матеріалу до нас зателефонували люди, котрі побажали висловити власну точку зору на процес, який сьогодні відбувається навколо СГС ВК «Іскра-2007». До речі, їхні прізвища були згадані директором цього підприємства Людмилою МАНЬКОВСЬКОЮ. За її словами, саме вони є головними збудниками неспокою навколо сільськогосподарського підприємства, яке вона очолює.

Насамперед люди, які завітали до нашої редакції, попросили, аби повністю надрукували лист-звернення, який вони надіслали голові РДА Михайлу ЖЕЛІЗНИКУ на початку минулого місяця. Виконуємо побажання наших читачів. Лист друкуємо без правок і скорочень. 

«Голові районної 

держадміністрації 

Михайлу ЖЕЛІЗНИКУ 

жителів сс.Голосків 

та Улянівка 

Заява-скарга 

Ми, жителі сіл Голосків та Улянівка, звертаємося до Вас із проханням допомогти нам розібратися, де поділося наше майно, яке ми передали у користування 

ВК «Іскра-2007» Тарасу МАНЬКОВСЬКОМУ, коли виходили з 

ВФ СТОВ «Іскра» с.Голосків. Коли ділився колгосп 2007 року, головою спілки наших майнових паїв було обрано Волошина М.В. Проте нам стало відомо, що всі трактори, машини, ферми та худобу перевела на себе дружина Тараса МАНЬКОВСЬКОГО Людмила. Вона обманним шляхом брала підписи в людей, взяла із собою чужу жінку, їздила ввечері та підписувала якісь документи, при цьому людям нічого не пояснюючи. Тільки говорила, що через пару днів привезе гроші сама. Тепер ми дізналися, що таким чином вона підписувала на себе дарчу, щоб заволодіти усім нашим майном. 

Перед цим вона сплачувала деяким людям 20-30% готівкою із кооперативних грошей. Але при цьому майно, яке вона купувала за кооперативні гроші, оформлено на неї як дарча. На даний час тим, хто не заключає з кооперативом договір на десять років, хоча наші договори дійсні до 2012 року, вона віддає 3,5 ц зерна та вимагає при цьому ще доплатити. Просимо Вас розібратися і допомогти нам вирішити це питання та провести загальні збори членів кооперативу. 9.09.2010 р.» 

Зазначимо, що під цим листом свої підписи поставили понад 90 людей. 

Ось що нам розповів Анатолій ТЕТЕРВАК, який є одним із де-в’яти засновників кооперативу «Іскра-2007»:

– Нині нам дорікають, що підписи під нашим зверненням до голови райдержадміністрації ми зібрали обманним шляхом. Але ми з повною відповідальністю зазначаємо, що це не так. Кожна людина була ознайомлена та знала, під чим вона підписується. В листі ми бажали, аби голова РДА Михайло ЖЕЛІЗНИК допоміг нам зібрати збори, на яких нам би пояснили, куди поділося наше майно та яким чином воно стало власністю Людмили МАНЬКОВСЬКОЇ. Взагалі, головою майнового паю кооперативу на зборах засновників було обрано Володимира НАСИЛЕНКА, а сьогодні ми бачимо, що ним є Микола ВОЛОШИН. Збори засновників кооперативу не проводилися з 2007 року, а отже, ніхто не мав права переобирати особу, відповідальну за наше майно. 

Тож яким чином директором кооперативу стала Людмила МАНЬКОВСЬКА, коли директором підприємства з самого початку було обрано Тараса МАНЬКОВСЬКОГО? Вибори директора повинні відбуватися на зборах за-сновників або пайовиків. Ні перших, ні других з початку заснування кооперативу не було. Принаймні мені та багатьом засновникам і пайовикам про ці збори нічого не відомо. 

Якщо розібратися з цією ситуацією, то ми договір на право оренди паю укладали з Тарасом МАНЬКОВСЬКИМ, а сьогодні без жодних повідомлень директором кооперативу є Людмила МАНЬКОВСЬКА. За таких обставин ми маємо право без будь-яких пояснень забрати свої земельні паї. 

Натомість я вже впродовж двох років не можу забрати свій земельний пай. При цьому вони всюди заявляють, що землю віддають без будь-яких зволікань. 

В присутності представників адміністрації Тарас МАНЬКОВСЬКИЙ заявляв, що у нього працює 70 чоловік, в газеті ми ж читаємо, що працює лише 30. Куди поділися 40 людей?

З викупом майна взагалі цікава арифметика. Наше майно викуплялося за наші ж кошти. Зменшувалася урожайність, надої, а гроші від цієї реалізованої продукції йшли на викуп майна. Тобто за наші гроші викуплялися наші ж майнові паї. Та ось у чому весь парадокс: купувалося воно не на кооператив, а на одну людину.

Цікавий і розрахунок за земельні паї. Якщо підписуєш договір з кооперативом на 10 років, то тобі дають 9 центнерів на пай, а не підписуєш – отримуєш лише 7 центнерів. Стосовно другого класу пшениці, яке нібито нам видається на паї, то це брехня. Це фуражне зерно. 

Такий хаос триває уже два роки і ми сподіваємося, що при допомозі цієї влади нам вдасться знайти правду. Ми дуже на це сподіваємося.

Своє бачення на ситуацію навколо ВК «Іскра-2007» висловила і Тетяна КАРПОВА, батьки якої теж є пайовиками підприємства:

– Люди нині прагнуть забрати свою землю з кооперативу. Ніхто не хоче туди здавати свій пай, як заявляє директор підприємства. Наведу свій приклад. До моєї мати Людмила МАНЬКОВСЬКА приїхала ввечері та сказала: «Підпишіть цей папірець, я гроші привезу. За мною не ходіть». Як згодом дізнаюся на зборах за участю представників адміністрації, моя мати майновий пай подарувала МАНЬКОВСЬКИМ. Коли я прийшла додому та розповіла про це мамі, вона не знала, де знайти собі місце: «В мене є діти, онуки, правнуки, а я віддаватиму майно комусь чужому!?». Після цієї ситуації мати потрапила до лікарні з інсультом. Також на мою адресу почали лунати погрози на зразок того, що в мене заберуть півхати. 

Схожої думки був і пайовик кооперативу «Іскра-2007» Василь СІНЬКОВСЬКИЙ:

– Нині вони їздять під двори і кажуть людям, щоб вони відмовилися від своїх підписів, які поставили під нашим листом-зверненням до голови райдержадміністрації. Також мене цікавить питання, чому на майнові паї, які вони викупили, або ж їм подарували, зайшла техніка, худоба, ферми, а нам, тим, хто не хоче її віддавати та бажає виокремити свій майновий пай, – солома, силосна яма. До речі, вони не входять до переліку майна, що підлягає розпаюванню. Під розпаювання було розроблено сітку, згідно з якою на кожен майновий пай мала зайти рівна частина техніки, тварин, приміщень. Цього принципу дирекція кооперативу не дотримується. 

Зрозуміло, що без втручання влади та контролюючих органів цієї ситуації не вдасться розв’язати. І вона ще довгий час буде чиряком…