У КОМЕНТАРЯХ

«Ви маєте право зберігати мовчання. Все, що ви скажете, може і буде використано проти вас у суді. Ваш адвокат може бути присутнім під час допиту. Якщо ви не можете оплатити послуги адвоката, він буде наданий вам державою». Це не цитата з американського бойовика. Приблизно таку інформацію сьогодні має отримати українець, підозрюваний у вчиненні злочину. Цього вимагає новий Кримінально-процесуальний кодекс, що вступив у дію 20 листопада. І це не єдина новинка. Відтепер судовий зал перетвориться на ринг для рівноправних дебатів між адвокатом разом з його підопічним та слідчим і прокурором. Бо ж саме на принципі змагальності тепер базуватиметься українське правосуддя. Детальніше про кримінально-процесуальні нововведення із уст сторін обвинувачення та захисту журналісти «ПОДОЛЯНИНА» вирішили дізнатись, навідавшись до прокуратури, міліції та приватного адвоката.

РЕВОЛЮЦІЯ В ПРОКУРАТУРІ

Незвичний подарунок презентувала держава працівникам прокуратури напередодні їхнього професійного свя¬-

та – новий Кримінально-процесуальний кодекс. Приємним чи неприємним сюрпризом він став, розповів прокурор міста, старший радник юстиції Сергій РОМАСЬ.

– Давати якісь оцінки сьогодні, як на мене, зарано. Ми лише починаємо працювати за новою системою. Але з точністю можу сказати, що це революційний документ, ос¬кільки кардинально змінює систему кримінальної юстиції в державі та ді¬яльність усіх пра¬воохоронних органів, – каже Сергій Іванович. – Найважливішою відмінністю є впровадження в кримінальне судочинство принципу змагальності. Відтепер захист та обвинувачення зрівняно в правах. Захисник може провадити власне розслідування, збирати докази і представляти їх у суді. Натомість прокуратура фактично виключена з органів слідства і здійснює лише наглядові функції. Хоча це не означає, що роботи поменшало, швидше навпаки. Прокурор тепер має здійснювати керівництво досудовим розслідуванням, яке за ним за¬кріплено. Він повинен контролювати до¬тримання законодавства органами, які вестимуть слідство, приймати або погоджувати основні процесуальні рішення, а також представляти державне обвинувачення в судах усіх інстанцій. Тобто, йти зі слідчим від початку слідства і до його завершення.

Якщо ми вже говоримо про зміни, то істотно вони торкнулися і ЗУ «Про прокуратуру». Мета їх – приведення діяльності органів прокуратури у відповідність до європейських стандартів. Зокрема, переглянуто підстави і порядок проведення прокурорських перевірок. За зверненнями вони здійснюватимуться лише в разі їх попереднього розгляду компетентними органами або неприйняття ними у встановлені строки рішення щодо цих питань.

Також слідчі прокуратури будуть роз¬слідувати кримінальні правопорушення, вчинені службовими особами, що займають особливо відповідальне становище, правоохоронцями та суддями. Ця функція залишається за нами до 5-ти років, доки не буде створено Державне бюро роз¬слідувань.

Словом, зміни є, я б навіть сказав, що вони колосальні. Обсяг газетної статті навряд чи дозволить дати їм усім характеристику, тому я змалював лише основні. І хоч ми, міліція і судді цьому всьому півроку вчилися, відвідували семінари, тренінги, складали заліки, але це все однаково для нас ще нове. Щоб оцінити його, потрібен час і практика. А поки що сідаємо за ви¬вчення сучасних законів і робимо перші кроки за новими правилами.

ОСНОВНИЙ УДАР ПРИЙМАЄ МІЛІЦІЯ

В ніч на 20 листопада, рівно опівночі, правоохоронці почали реєструвати повідомлення по-новому. Відтепер їх вносять до журналу Єдиного обліку заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події. Із міліцейського вжитку поступово зникають словосполучення, як-от «порушення кримінальної справи», «відмовні матеріали», «протокольна форма», натомість входять нові – «кримінальне правопорушення», «кримінальний проступок».

– Події з ознаками кримінальних правопорушень протягом доби вносять до Єдиного реєстру досудових розслідувань, електронний ключ до якого є у слідчих, – пояснює помічник оперативного чергового міськвідділу міліції Володимир ГАРАЩУК. – Саме з цього моменту і розпочинається досудове розслідування, що включає стадії дізнання і досудового слідства. А кожній справі присвоюється порядковий номер.

Відтепер кожен, хто звертається до правоохоронців із заявою (громадянин, підприємство, установа, організація тощо) автоматично визнається потер¬пілим і отримує право на ознайомлення з документами щодо справи. Раніше статус «потерпілого» надавався із моменту винесення слідчим відповідної постанови.

– Новий кодекс на 80% ліг на плечі слідчих, – каже старший слідчий міськ¬відділу капітан міліції Олександр УСІНІН. – Якщо раніше ми проводили дослідчу перевірку щодо повідомлення про злочин, яка тривала близько десяти днів, аж тоді приймали рішення про порушення справи або відмову в її порушенні, то тепер після реєстрації відкривається кримінальне прова¬дження, яке триває не більше як 7 днів. У разі відсутності ознак складу кримінального правопорушення, приймається рішення про закриття кримінального провадження за відповідним погодженням з наглядовим прокурором. Дії правоохоронців (пояснення, допити. – Прим. ред.) можливі лише на підставі відповідного доручення слідчого.

Чимало дискусій виникає навколо перебільшених повноважень міліціонерів затримувати будь-якого українця на 72 години.

– Фактично повноважень за¬тримувати осо¬бу стало значно менше, – каже начальник міськвідділу міліції Юрій ДАХНО. – Новим КПК чітко визначені під¬стави затримання. Міліціонери мають право це робити лише у таких випадках: якщо цю особу застали «на гарячому», або ж як¬що після вчинення злочину є очевидець чи потерпілий, а також докази на одязі, тілі, місці події тощо.

За новим КПК, затримувати підозрюваного можна не більше ніж на 72 години. Проте не пізніше як 60 годин перебування в ІТТ слідчий зобов’язаний внести клопотання слідчому судді про застосування запобіжного заходу. Це може бути особисте зобов’язання, особиста порука, застава (в залежності від тяжкості злочину її розмір коливається в межах від 1 до 80 мінімальних заробітних плат, тобто від 1118 до 89 440 грн.), тримання під вартою та домашній арешт. До введення останнього МВС якраз і не готове. Адже для цього потрібні спеціальні електронні браслети, які одягатимуть злочинцю на тіло. Але їх і досі не закуплено. Та й невідомо, чи вистачить міліціонерів (їх і так некомплект), які відслідковуватимуть через комп’ютер переміщення підозрюваного, який не має права відійти від будинку на відстань понад 100 метрів. Хоча загалом гуманізація запобіжних заходів дасть змогу зменшити тиск на підозрюваних під час допитів до винесення судового рішення і розвантажить СІЗО. Сприятиме цьому й скорочення термінів досудового і судового провадження: слідчі дії можуть вестися максимум до року. Якщо за цей час не буде достатньо доказів для винесен¬-

ня вироку, то справа автоматично за¬кривається, а підозрюваний виходить на волю.

Новий кодекс зачіпає і покійників. Адже тепер поховати небіжчика родичі не зможуть доти, поки не матимуть на руках відповідних дозволів з прокуратури, раніше їх видавали міліціонери. Крім того, правоохоронці разом з дільничим лікарем або експертом мають зафіксувати причину смерті кожного померлого. І тільки тоді близькі та рідні можуть провести його в останню путь.

ЧАС ЗАВОДИТИ «СІМЕЙНОГО» АДВОКАТА 

А поки прокурори та міліціонери адаптуються до незвичної обстановки, адвокати задоволено потирають руки. Нарешті їхня професія матиме попит, бо ж якщо раніше захисниками в суді могли бути будь-які особи, в тому числі родичі, то тепер – виключно адвокати, які мають свідоцтво і включені до Єдиного реєстру адвокатів. І хоч деякі експерти вважають, що це звужує право на вибір захисника, обмежує конкуренцію, за¬служений юрист України, адвокат Василь СТЕЦЮК не вбачає в такому нововведенні нічого поганого.

– Люди мають привчитися мати свого особистого адвоката, як і сімейного лікаря, – переконаний Василь Васильович. – Адже тепер адвокат має право допомагати підозрюваному одразу після того, як йому висунули обвинувачення. Раніше все було по-іншому: спочатку порушували кримінальну справу, потім проводили допит, формували обвинувачення і лише тоді пропонували послуги адвоката. Розумієте, яку вже роль міг відіграти захисник? Та жодної. А тепер адвокат веде роботу з підзахисним ще до першого допиту і під час нього, тобто допомагає обвинуваченому правильно сформулювати свої свід¬чення, а саме від них і залежить подальший перебіг справи. Між іншим, не має тепер доказової сили і щиросердне зізнання, яке раніше для обвинувачення відігравало важливе значення. Бо ж підозрюваний нібито сам зізнався і потім нічого не зможе заперечити, а правоохоронцям можна перехреститись і втерти руки, справа фактично розкрита. Але ж ніхто не знає, за яких умов було підписано те зізнання, і чого воно іноді може вартувати затриманому. Відтепер до уваги братимуть лише покази, які надаватимуться безпосередньо в судовій залі.

Окрім того, адвокат тепер може бути присутнім під час будь-яких слідчих дій, аби тримати їх на контролі. Однак таке «задоволення» влетить у копієчку тому ж таки підозрюваному. Як виявляється, безкоштовними адвокатами держава забезпечить далеко не всіх.

– Лише з 1 січ¬ня 2013 року вступить у дію закон «Про безоплатну вторинну правову допомогу». Ним передбачено створення цілодобових центрів правової допомоги, де працюватимуть адвокати, які мають свідоцтво і включені до Єдиного реєстру адвокатів. Вони безкоштовно допомагатимуть обвинуваченому, кошти на це виділяються із Держбюджету, – каже Василь Стецюк. – У Хмельницькій області вже створено три кущі: Хмельницький, Шепетівський і Кам’янець-Подільський. У нашому місті працюватимуть близько 15

адвокатів, але свою допомогу вони надаватимуть лише тим, хто не в змозі її оплатити. Це переважно неповнолітні, малозабезпечені, люди похилого віку.

Решта мусить вивертати кишені, захищаючись від обвинувачень, і, судячи із сьогоднішніх розцінок за адвокатську роботу, кишені ті мають бути доволі глибокими. Вартість елементарного набору юридичних послуг – попередня консультація щодо характеру правових відносин, вивчення та правовий аналіз матеріалів справи, підготовлення процесуальних документів – стартує від 1000 грн. А далі стандартна схема: чим складніша справа – тим важчий гаманець. На такий випадок у нашому місті є близько 50 приватних адвокатів. Хоча Василь Васильович радить до вибору захисника ставитись досить прискіпливо:

– Рекомендую брати тих спеціалістів, які мають чималий досвід роботи і схвальні відгуки від людей, з якими працювали. При цьому варто керуватися порадами друзів, підказками знайомих або ж переліком контактів діючих адвокатів, який можна знайти навіть в Інтернеті, забивши в пошуку «Реєстр адвокатів України».

А поки криміналісти в деталях штудію¬ють свою нову «біблію», правозахисники вправляються в ораторському мистецтві, «маленьким українцям» залишається лише ознайомитись із своїми новими правами та почати заощаджувати на сімейного адвоката, а найкраще – обминати десятими дорогами причини зітк¬нення з нехай навіть досить демократичним і гуманним кримінально-процесуальним кодексом. Як кажуть, береженого Бог береже.