Четвер, 28 Березня 2024 р.
13 Вересня 2013

ШУКАТИ КРАЙНЬОГО ВЖЕ ПІЗНО…

ШУКАТИ КРАЙНЬОГО ВЖЕ ПІЗНО...Після публікації в минулому номері «ПОДОЛЯНИНА» про трагічну загибель півторамісячного немовлятка у селищі Першотравневому, ми, на жаль, змушені знову поятрити душу, обговорюючи цю неприємну тему. До редакції прийшла 19-річна мама дитини Катерина ЛУКАНОВА зі своїми заявами і ствердженнями.

Молода жінка не вірить у версію цивільного чоловіка про те, що коляску з малюком перекинув старший півторарічний син, і стверджує, що сама вона зникала з дому тільки через те, що чоловік її бив. А також запевняє: і міліція, і Служба у справах дітей давно знали про стан справ у їхній сім’ї, але не зреагували відповідним чином.

– Мене не було вдома, бо він мене бив і виганяв, ще навіть до народження першої дитини. Я постійно розповідала про це соціальним працівникам, а вони казали: «Забирайте дітей і йдіть від чоловіка, або ж миріться з ним, інакше їх у вас відберуть», – запевняє Катерина. – Багато заяв від мене є і в міліції. Коли чоловік зламав мені носа, то тільки штраф заплатив, у порушенні кримінальної справи відмовили. Я не маю куди піти і забрати дітей, бо мама поїхала за кордон і замкнула від мене квартиру, яка розташована у тому ж під’їзді, де живемо ми з чоловіком. Сказала: «Вийшла заміж – то й живи з ним»…

З’ясувалося, що в міськвідділі справді є цілий стос заяв ще з 2011 р. від неповнолітньої тоді Катерини Луканової. У принесених жінкою постановах читаємо схожі висновки: проведеними перевірками встановлено, що цивільний чоловік Луканової, «перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, вдарив дружину, завдавши їй тілесних ушкоджень». Згадується і про синяки на обличчі, і про те, що такі конфлікти в сім’ї, де виховується малолітня дитина, – систематичні, а їхня причина, зі слів опитаних сусі-дів, – безробіття чоловіка і його зловживання алкоголем.

Виходить, про сім’ю, котра має проблеми і зовсім маленьке дитя, в міліції знали давно і часто навідувалися до її помешкання. Не зовсім позитивно відгукуються про обидвох із подружжя й сусіди. Кажуть, коли в сім’ї з’явилася ще одна дитина, конфлікти продовжилися. Як же у цій ситуації працювали правоохоронці, адже поміж двох дорослих, які часто лупцювалися, були й маленькі діти?..

– Близько півтора року тому чоловік Катерини Луканової був притягнений до адмінвідповідальності за вчинення насильства у сім’ї щодо матері своїх дітей, він заплатив штраф, – каже старший оперуповноважений сектору кримінальної міліції у справах дітей міськвідділу міліції Віктор СМОЛИЧ. – Звичайно, про це, як і годиться, були повідомлені відповідні служби. З сім’єю працював Центр соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді. А вже наприкінці серпня цього року працівники центру написали листа з проханням провести перевірку щодо матері у зв’язку з тим, що вона залишає малу дитину на чоловіка, ухиляючись від виконання батьківських обов’язків.

Я з колегами поїхали до цієї сім’ї, того дня діти були доглянуті, батьки вдома. З матір’ю провели профілактичну бесіду, склали протокол. Вона пообіцяла виправитися.

Зі слів Віктора Смолича, правоохоронці пропонували молодій жінці розглянути можливість проживання в материній квартирі, де вона прописана. Але Луканова, з його слів, відмовилася, мовляв, на той час помирилася з чоловіком.

Запевняють і в Центрі соціальних служб для дітей, сім’ї та молоді, що не залишили б напризволяще жінку, яку чоловік вигнав із дому, та діток, які, з її слів, залишилися із п’яним батьком. Але з такою проблемою жінка не зверталася, хоча сім’я, в котрій трагічно загинула дитина, вже давно перебувала на обліку в центрі.

– Єдине, що можу сказати: наша служба працює з тими людьми, які хочуть співпрацювати, – каже директор центру Юлія ПОБЕРЕЖНА, показуючи «Акт відмови членів сім’ї від соціального супроводу», підписаний прізвищем «Луканова». – Говорити про те, що соціальна служба чи міліція не спрацювали, не можна, бо мама цієї дитини просто не хотіла співпрацювати, часто відмовлялася від допомоги. Цьому свідки і лікарі жіночої консультації, і дільничі педіатри, й інспектори міліції. Ми доклали багато зусиль, щоб родина подолала складні життєві обставини. Рішення ж про позбавлення батьківських прав чи відбирання дітей приймає суд. Але це не так просто зробити, повірте. Проте буквально перед трагедією в цій родині була комісія, і все було нормально: діти нагодовані, обоє батьків удома.

Про цю комісію нам розповідала і начальник служби у справах дітей Лілія БЕВЗ, запевняючи, що сім’я потрапила в поле зору служби тільки після народження другої дитини, яка залишалася без маминого догляду. Про те, що батько пиячить, про скандали і побої тут, як кажуть, не чули. Працювати із сім’єю почали незадовго до трагедії. У п’ятницю, 6 вересня, мала вирішуватися доля двох маленьких хлопчиків, але було запізно: вже у вівторок одного із них не стало, і в жахливій життєвій ситуації опинився інший.

Чесно кажучи, шукати крайнього тут не тільки дуже важко, але вже, мабуть, не потрібно. Тільки дуже тривожить твердження Катерини Луканової про те, що її чоловік міг піднімати руку на дітей.

– Через день після того, як він мене одного разу вигнав, я прийшла додому й побачила засохлу кров у меншого сина під носиком, плями крові були в колясці й на стіні, – божиться молода мама. – Чоловік пояснив, що то в нього йшла кров, а малий просто подряпався. До того ж він бив старшого сина. Я знаю, що цю біду він зробив. Старший син не міг перекинути коляску, він залазив до малого, і вона не перекидалася. А на похороні я бачила, що обличчя мого хлопчика в синячках.

А от про те, що бачили на місці події медики «екстреної допомоги», нам вдалося з’ясувати у лікарів, які виїжджали на виклик.

– Синячок із незначним крововиливом я бачила тільки на скроні та попереку, – каже лікар «екстреної допомоги» Галина МИХАЛЬСЬКА. – Коли ми приїхали, батько хлопчика був п’яний. До того ж чоловік був агресивно налаштований до старшого півторарічного сина, почав кидатися на нього, погрожувати і в нашій присутності сказав: «Я його вб’ю!». Ми забрали цього хлопчика до сусідів. А до мами дітей не додзвонилися. Сусіди сказали, що її вже декілька днів немає, що вона рідко буває, і цим воно й мало скінчитися, бо сім’я вкрай неблагополучна. До дитячого відділення лікарні надійшло два звернення від працівників міліції. Дільничий лікар оглянув дітей, вони були абсолютно здоровими. У їхньому догляді допомагали батьки чоловіка.

Наразі доля старшого хлопчика з цієї сім’ї не вирішена. Поки що він з бабусею й дідусем. Зі слів Віктора Смолича, слідство в цій справі продовжується, і робити висновки ще дуже рано.

– Швидше за все, обох батьків позбавлять прав. Якщо бабуся з дідусем захочуть взяти опікунство над онуком – можливо й таке. Ці питання залежать від обвинувального висновку слідчого та рішення суду.

P.S. Що ж, слідство і суд зроблять свої висновки й, можливо, винуватця покарають. Однак спокою не дає інше: про проблеми цієї сім’ї знали стільки людей – і батьки обох з подружжя, і сусіди, і міліція, і соціальні служби, – однак це не вберегло двох маленьких дітей від трагедії. Чи відчувають вони тепер бодай дещицю відповідальності за смерть однієї дитини і зруйновану долю іншої?..

Сьогодні в місті нараховується близько 200 сімей, які з різних причин опинилися в складних життєвих обставинах. І, на жаль, у багатьох із них є діти, які стали заручниками чи навіть жертвами безвідповідальності дорослих. Смерть маленького кам’янчанина має стати сигналом для того, щоб уважніше поставитись до цих сімей і все ж таки втрутитись. Захистити дітей від недбалості чи жорстокості власних батьків. Поки не запізно…