КАМ’ЯНЕЦЬКИЙ ШВАРЦЕНЕГГЕР

Нещодавно в Єкатеринбурзі (Росія) відбувся чемпіонат Європи з бодибілдингу. Україну в цілому і наше місто зокрема на цих авторитетних змаганнях представляв наш земляк – студент III курсу факультету фізичної культури К-ПНУ ім.Огієнка, вихованець ДЮСШ №5 ФСТ «Україна», чемпіон України з бодибілдингу в категорії до 90 кг Микола IЛЬКОВИЧ. Він став бронзовим призером чемпіонату Європи, а в рейтингу кращих за останніх 10 років спортсменів Кам’янця-Подільського, які брали участь у чемпіонатах і кубках України, Європи та світу із цього виду спорту, посів II місце. Повернувшись зі змагань, Микола поділився з нами враженнями від побаченого, а також розповів про свій шлях до високих спортивних результатів.

– Спортом я захоплююся з дитинства, – розповідає чемпіон. – Декілька років ходив на вільну боротьбу, а в 14 років почав займатися бодибілдингом. Перейти на цей спорт мене спонукав старший брат Андрій, який на той час уже досяг високих результатів – став чемпіоном України з бодибілдингу. Мені також хотілося мати такі величезні та красиві м’язи, як у брата, тому почав працювати над цим.

Коли вперше прийшов у спортзал, об’єм моїх біцепсів був лише 30 сантиметрів, а грудної клітки – 105. А сьогодні, через сім років виснажливих тренувань, об’єм моєї руки став 50 сантиметрів, а грудей – 138 (!). Для порівняння, у відомого Арнольда ШВАРЦЕНЕГГЕРА в період піку його спортивної слави груди були лише на 4, а руки – на 6 сантиметрів об’ємнішими, ніж у мене (!). I це при тому, що нинішній губернатор Каліфорнії в той час був на 22 кілограми важчий, ніж я.

– Мабуть, для того, щоб досягти таких рузультатів тобі доводиться багато працювати над собою. Якого режиму дня дотримуєшся?

– Дуже суворого. Прокидаюся о 7.30, з’їдаю на сніданок 500 грамів вівсяної каші з курагою, родзинками та горіхами і 6-7 варених яєчних білків. Після цього йду на пари, під час яких випиваю два літра молока. Вдома на мене чекає серйозний обід з великим вмістом білка – 300-400 грамів м’яса (телятини чи птиці) або риби, а також рис і картопля. Пообідавши та відпочивши дві години, йду в спортзал (нині займаюся у ЛСОК «Поділля»), де проводжу по 3-4 години. Згодом вечеряю салатом зі свіжих овочів, гречкою та десятком варених яєчних білків. А коли готуюся до змагань, то тренуюся по 5-6 годин на день шість днів на тиждень (!). До того ж, аби уникнути так званого білкового голодування, доводиться з’їдати по кілограму сиру о третій годині ночі. Iноді дотримуватися такого графіка дуже важко, адже, якщо хочеш досягнути хороших результатів, мусиш відмовлятися не лише від вечірок із друзями, але й від солодощів і виробів із борошна.

– Вагу штанги, яку вперше взяв у руки, пам’ятаєш?

– Так. Моя перша штанга важила лише 40 кілограмів. Нині ж лежачи жму 210 кілограмів, в становій тязі піднімаю 320, ногами жму 850, а на біцепс беру 110 кілограмів.

– Які враження від участі в чемпіонаті Європи в Єкатеринбурзі?

– Вони були організовані на високому рівні. Але судді явно віддавали перевагу господарям чемпіонату, яких я перемагав за всіма показниками. Однак журі вирішило, що мені вистачить і бронзи.

– Миколо, наскільки мені відомо, це не перший твій виступ на змаганнях такого рівня…

– Минулого року доводилося брати участь у чемпіонаті світу в Угорщині, де я посів четверте місце. А до цього неодноразово брав участь у різноманітних змаганнях в Україні, в тому числі й у чемпіонатах України, переможцем яких ставав тричі.

– Хто тебе тренує?

– Мій тренер – багаторазовий чемпіон України Віталій ХИЖНЯК. Допомагають також президент міської та обласної федерацій бодибілдингу та фітнесу Навазір КУЧУМОВ, мій брат Андрій, директор ЛСОК «Поділля» Василь КОВАЛЬЧУК, а також тренер цього комплексу Олександр БАРАНЕЦЬКИЙ і викладач національного університету Леонід ГУРМАН.

– Які плани на майбутнє?

– У найближчих – перемогти на черговому чеміпонаті України, а згодом взяти золото на чемпіонаті світу у Швейцарії, до якого я зараз активно готуюся.