Понеділок, 18 Січня 2021 р.
15 Липня 2011

ГРОЗА ЧЕМПІОНІВ СВІТУ

Юхим ГЕЛЛЕРКам’янець-Подільський може пишатися тим, що в ньому сеанси одночасної гри проводили аж два шахісти зі світовою славою: у листопаді 1956 р. – Саломон ФЛОР, у грудні 1985 р. – Юхим ГЕЛЛЕР. Про Саломона Михайловича «ПОДОЛЯНИН» розповідав три роки тому, сьогодні ж предметніше поговоримо про Юхима Петровича.

Юхим ГЕЛЛЕР, який 1952 р. став міжнародним гросмейстером, був одним із найсильніших радянських шахістів повоєнних десятиліть. Від початку 1950-х до початку 1970-х років Юхим Петрович шість разів виступав у змаганнях претендентів на першість світу зі шахів. Його найвищими досягненнями стали поділ другого-третього місць у турнірі претендентів 1962 р. та півфінальний матч претендентів 1965 р. Він також шість разів перемагав у шахових олімпіадах у складі збірної Радянського Союзу, двічі ставав чемпіоном СРСР із шахів, виграв низку міжнародних турнірів.

Цікаво, що 1957 р. шахові дороги Юхима ГЕЛЛЕРА та Сало ФЛОРА перетнулися в Києві – в чемпіонаті Української РСР. ФЛОР і ще один гросмейстер із Москви – Андре ЛІЛІЄНТАЛЬ – виступали поза конкурсом. Їх запросили для посилення турніру: щоб уперше після війни встановити в чемпіонаті УРСР норматив майстра спорту. Набравши 12,5 очка із 17, ФЛОР і ГЕЛЛЕР поділили перше місце, але чемпіоном УРСР став тільки ГЕЛЛЕР, оскільки гість із Москви, як уже зазначалося, виступав поза конкурсом. До речі, вершину майстра спорту в цьому турнірі штурмував уродженець Кам’янця-Подільського Леонід ШТЕЙН. І хоч у ході турніру наш земляк узяв гору над майбутнім чемпіоном України Юхимом ГЕЛЛЕРОМ, усе ж на фініші він не добрав півтора очка. Зоряний час ШТЕЙНА тоді ще не прийшов.

Але повернемося до розповіді про Юхима ГЕЛЛЕРА. Він був відомий як майстер гри в гострих позиціях, зокрема з порушеною матеріальною рівновагою. Юхим Петрович був великим шаховим теоретиком, зробив великий внесок у дослідження староіндійського захисту, іспанської партії, сицилійського захисту.

Майбутній гросмейстер народився в Одесі. Це сталося 1925 р. у Міжнародний жіночий день – 

8 березня. Назвали хлопчика на честь діда. Батько Юхима Петро Юхимович ГЕЛЛЕР був любителем шахів. Він брав уроки в знаменитого Бориса ВЕРЛІНСЬКОГО, який 1929 р., вигравши чемпіонат СРСР, став першим у Радянському Союзі гросмейстером. 

У дитинстві Юхим захоплювався футболом, але вступити до футбольної секції Одеського палацу піонерів йому не вдалося. Хлопчик став ходити у шаховий гурток у тому ж Палаці піонерів і брати участь у юнацьких змаганнях.

Під час Великої Вітчизняної війни Юхим закінчив школу, а потім служив механіком на аеродромі. Після демобілізації ГЕЛЛЕР вступив на економічний факультет Одеського університету і дебютував у чемпіонаті України 1946 р., розділивши четверте-шосте місця. У наступному чемпіонаті він посів шосте місце і того ж року взяв участь у відборі в 16-й чемпіонат СРСР із шахів. ГЕЛЛЕР виграв чвертьфінальну групу, але в півфіналі поділив п’яте-шосте місце і не пройшов у фінал. Одночасно Юхим успішно грав у баскетбол і пробився до збірної Одеси. Однак коли треба було робити вибір між баскетболом і шахами, ГЕЛЛЕР віддав перевагу шахам. І, як засвідчили наведені вище його досягнення, з вибором Юхим Петрович не помилився.

Юхим ГЕЛЛЕРПерші значні успіхи не забарилися. На початку 1949 р. ГЕЛЛЕР розділив друге-третє місця у чемпіонаті України, який проходив у його рідній Одесі, а навесні виграв півфінал чемпіонату СРСР і здобув звання майстра. У 24 роки ГЕЛЛЕР дебютував у 17-му чемпіонаті СРСР, в якому грали майже всі найсильніші шахісти, крім Михайла БОТВИННИКА. Він програв дві перші партії, але в наступних шістнадцяти виграв у Олександра КОТОВА, Ісаака БОЛЕСЛАВСЬКОГО, Сало ФЛОРА, В’ячеслава РАГОЗІНА та інших, а програв тільки раз. Перед останнім туром ГЕЛЛЕР йшов на чистому першому місці, але поразка від молодого Ратмира ХОЛМОВА відкинула його на третє-четверте місця.

Не переповідатимемо детально шахової кар’єри Юхима Петровича. Зазначимо тільки, що він надзвичайно успішно грав проти чемпіонів світу. У партіях зі шахістами, що в різний час носили цей високий титул, він здобув 39 перемог проти 31 поразки, а 123 партії звів унічию. Юхим ГЕЛЛЕР мав позитивний баланс у зустрічах із Михайлом БОТВИННИКОМ, Василем СМИСЛОВИМ, Тиграном ПЕТРОСЯНОМ і навіть Робертом ФІШЕРОМ. Щодо останнього, то серед топ-гросмейстерів таким гарним результатом міг похвалитися тільки Михайло ТАЛЬ. 1976 р. на чемпіонаті СРСР ГЕЛЛЕР блискуче, з феєрверком жертв виграв партію в Анатолія КАРПОВА. Чому ж Юхим Петрович так і не став чемпіоном світу? На жаль, він був нестабільним матчевим бійцем, мав недостатню психологічну стійкість, що нерідко не дозволяло йому грати в повну силу після поразок.

Дружина ГЕЛЛЕРА Оксана Георгіївна була балериною в Одеському театрі опери та балету. Юхим Петрович, який був на 12 років старший за дружину, познайомився з нею наприкін-

ці 1957 р., через півроку вони 

одружилися, ще через рік народився єдиний син Олександр. У вільний час ГЕЛЛЕР любив грати в карти, доміно, більярд. ГЕЛЛЕРИ придбали будинок у підмосковному Пєрєдєлкіно, серед друзів сім’ї були письменники Аркадій АРКАНОВ і Валентин КАТАЄВ.

За спогадами міжнародного гросмейстера Геннадія СОСОНКА, ГЕЛЛЕР, хоча так і не вступив до лав КПРС, був відданий радянським цінностям, у пресі критикував західний лад і Роберта ФІШЕРА як його представника. Після турніру в Голландії, в якому ГЕЛЛЕР і СОСОНКО, що емігрував із СРСР, розділили перше місце, Юхим Петрович у статті, присвяченій турніру, свідомо не згадав Геннадія. Хоча, швидше всього, така поведінка Юхима Петровича була вимушеною.

1991 р. Юхим ГЕЛЛЕР і Василь СМИСЛОВ стали переможцями першого чемпіонату світу серед «сеньйорів» (шахістів, яким уже виповнилося 60 років). За додатковими показниками на перше місце вийшов СМИСЛОВ. Наступного, 1992 р., на аналогічному турнірі в Німеччині ГЕЛЛЕР став одноосібним переможцем і був удостоєний звання чемпіона світу серед «сеньйорів».

Останнім турніром ГЕЛЛЕ-

РА був чемпіонат Росії з шахів 1995 р. У турнірі, що проходив за швейцарською системою, 70-річний гросмейстер набрав 5 очок в 11 партіях. ГЕЛЛЕР помер 17 листопада 1998 р. в своєму будинку в Пєрєдєлкіно і був похований на місцевому кладовищі.

А тепер перенесемося в грудень 1985 р., коли Кам’янець приймав знаменитого гросмейстера. Згадує один з організаторів зустрічі з ним місцевий інтузіаст шахової гри Олег МАНЖУЛОВСЬКИЙ:

– Мало хто в місті вірив і надіявся на зустріч із ГЕЛЛЕРОМ. Голова міського спорткомітету Олександр ТКАЧУК, відомий шахіст Семен ФІНКЕЛЬ зробили все можливе для організації візиту Юхима Петровича. Упродовж трьох днів місто буквально «хворіло» на шахи. Це був справжній бум.

Кам’янець давно чекав на зустріч такого рівня. Упродовж трьох днів Юхим Петрович зустрічався з любителями шахів, розповідав про життя та стиль гри найкращих шахістів світу, відповідав на численні запитання, проводив сеанси одночасної гри.

У день приїзду перший сеанс відбувся в УТОСі. Було домовлено, що кількість учасників не перевищить 10, але за шахівниці сіли 24 гравці. Приємною несподіванкою став виграш Володимира ЛУЦИКА в гросмейстера.

Кульмінацією перебування Юхима Петровича в нашому місті став сеанс одночасної гри в міському Будинку культури на 46 дошках. Цьому сеансу передували теплі слова вітання, подарунки, величезний подільський коровай, спілкування з любителями шахів.

Величезний натовп вірних прихильників богині Каїсси повільно пересувався (з протилежного боку) услід за гросмейстером, слідкував, підказував, переживав, аналізував хід партій. Це було справжнє чудове видовище, свято шахів.

Перше досягнення кам’янчан – унічию зіграв наймолодший учасник сеансу Олександр ФІНКЕЛЬ, учень середньої школи №13 (майбутній міжнародний гросмейстер). Ще десяти учасникам сеансу вдалося досягти нічиєї, решту 35 партій гросмейстер виграв.

Шаховий марафон тривав понад шість годин. Кількість уболівальників не зменшувалася до останньої зіграної партії.

Завершальний третій день перебування ГЕЛЛЕРА в Кам’янці-Подільському завершився двома сеансами одночасної гри. В АТП-22011 Іван НІКОЛЕНКО досягнув у партії з гросмейстером нічийного результату.

У сільськогосподарському інституті проти гросмейстера грали найкращі шахісти міста. Після урочистої зустрічі Юхим Петрович провів сеанс на 14 дошках. Уболівальники – викладачі, студенти, шахісти – не могли втриматися від дружних оплесків, коли Юхим ГЕЛЛЕР поздоровив із перемогою Івана ПЕТРОВА.

Підсумовуючи результати сеансів, що в сукупності відбулися майже на ста дошках, варто відзначити також успіх Юхима ДІКШТЕЙНА, що тричі зіграв унічию, та Юрія ЗАЙЦЕВА, який зробив це двічі.

Особливо хочеться зупинитися на чисто людських якостях цієї цікавої та мудрої людини. Всі три дні спілкування з Юхимом Петровичем переконали всіх, що це проста, скромна, доброзичлива людина. Як одесит, він мав неперевершене почуття гумору.

Простота та невибагливість особливо проявилася під час харчування гросмейстера. На запитання «Що замовити? Що Ви їстимете?» Юхим Петрович відповідав: «Усе! Усе, що Ви замовите». Нам стало відомо, що гросмейстер полюбляє солодке. Дружина спекла аж два великі торти, які особливо припали йому до смаку. Під час вечері в нас удома ми весь час підливали коньяк. І тільки коли ми завершили вечерю, Юхим Петрович тихенько сказав: «А я всё-таки люблю водочку».

Під час зустрічей Юхимові Петровичу ставили чимало запитань. Наведу його відповідь про наше місто: «Прекрасный город! Замечательный, тёплый, сердечный приём! В городе очень много сильных шахматистов. Очень мне понравился Александр Финкель, из него может вырасти отличный шахматист». Тут Юхим Петрович наче у воду дивився!

Юхим Петрович мав унікальну професійну пам’ять. Після сеансу на 46 дошках він зізнався, що пам’ятає всі партії.