Четвер, 28 Березня 2024 р.
20 Квітня 2012

ПІДЗЕМНІ МАНДРІВКИ

ПІДЗЕМНІ МАНДРІВКИСпелеотуризм – це мандрівки печерами для екстремального відпочинку або ж зі спортивною метою. Якщо говорити про спелеотуризм як про спорт, то він полягає в проходженні печер певного рівня складності для отримання спортивного розряду. Залежно від печери, спорядження може варіюватися від ліхтарика до спецодягу, мотузок, страхувальних систем, касок тощо. Для любителів пригод – це завжди яскраві враження та відкриття таємничого світу земних надр. А Поділля, між іншим, є регіоном, який славиться своїми печерами, та й людей, які займаються спелеологією, в нашому місті вистачає.

ПРЕКРАСНА КОМОРА

Якщо запитати в пересічного кам’янчанина, яку подільську печеру він знає, то найчастіше можна почути про Кришталеву, в якій чимало наших жителів побувало ще у шкільні роки. Дійсно, екскурсії в село Кривче Борщівського району Тернопільської області, де знаходиться печера Кришталева, організовуються досить часто. По трасі вона знаходиться за 65 км від Кам’янця-Подільського, а подивитися там є на що: блискучі склепіння від­шліфованого водою гіпсу, кристали, що переливаються різними барвами, гіпсові вирости, які нагадують різноманітних істот… У печері, довжина якої складає 23 км (екскурсійна траса лише 2,5 км), підвищена іонізація повітря і, як наслідок, відсутність патогенних організмів, що додає печері лікувального значення.

Однак якщо Ви запитаєте в спелеолога, як він ставиться до Кришталевої печери, то ризикуєте отримати саркастичну відповідь, що це просто комора. Чому? Маршрут печери має електричне освітлення, ходи високі, сухі та зручні, не потрібно спеціального спорядження, просто ходиш і дивишся – жодного екстріму! В принципі, складніші ділянки у печері є, але вони закриті для відвідування.

ЕКСТРІМ КАМ’ЯНЕЧЧИНИ

ПІДЗЕМНІ МАНДРІВКИВузенькі та закручені нороподібні ходи, проповзаючи які, ти звиваєшся немов черв’як, вертикальні спуски, коли спиною притуляєшся до однієї стінки, ногами упираєшся в протилежну і таким чином обережно опускаєшся вниз, кажани, що літають у тебе перед обличчям – Вас це не жахає? Якщо ні, то відвідайте печеру Атлантида – не пожалкуєте.

Ця печера – на околиці села Завалля під Збручем, за 20 з лишнім км від Ка­м’янця-Подільського. Тут уже потрібні ліх­тарики, шапки, рукавички та бажано спе­ціальні комбінезони. Вхід до печери знаходиться у скелі

на висоті близько 8м. 

В Інтернеті можна прочитати, що це одна з небагатьох печер, які мають три яруси. Зробимо виправлення – чотири яруси! Спелеологи продовжують вивчати печеру та відкривати все нові ходи. Нині її довжина зазначається понад 3 км, однак невдовзі ця цифра, мабуть, зросте. Взагалі пече­-ри – це найменш досліджені куточки нашої планети, де ще можна зробити безліч відкриттів. Вузенькі ходи, які створюють чимало лабіринтів в Атлантиді, чергуються із просторими залами. Внутрішнє

убранство печери вражає: натічні форми гіпсу різного забарвлення, сталактити та сталагміти, які іноді утворюють фігури, схожі на квіти, кристали, перенасичені сульфатом кальцію: від мініатюрних голочок, які утворюють скупчення, до 1,5-метрових кристалічних агрегатів.

Біля Атлантиди розташовуються ще кілька невеличких гіпсових печер. Най­більша з них – Киянка, вона має довжину близько 350 м, але досить волога, простіше кажучи, з болотом, тому, маючи такого потужного сусіда, популярністю не користується.

Ще в межах (а точніше, на межі) Кам’я­нець-Подільського району розташовуються Нігинські печери, або, як їх ще називають, Залуцькі. Власне, вони й знаходяться між селами Нігин та Залуччя. Це невеликі вапнякові печери, які здавна використовувалися місцевими жителями для проживання та захисту від ворогів. У них всередині немає дивовижних кристалів чи чогось надзвичайно цінного. Тому вхід і не охороняється. Потрапити туди може будь-хто і будь-коли, але якщо Ви з ними ще не знайомі, то лізти туди без досвідченого провідника не варто. Печер тут є три: Безіменна, Кінська та Жидівська. Дві останні зовсім невеличкі, довжиною трохи більше як 10 м, а от Безіменна варта уваги – певний заряд адреналіну тут можна одержати. У ній є декілька ходів загальною довжиною близько 110 м. Пов­зати доведеться досить вузенькими ходами із крутими спусками та підйомами, які приведуть до просторої зали.

Загалом у нашому районі невеличких печер і гротів чимало, особливо у долинах річок Тернава та Студениця. Населення з ними мало знайоме, хоча це, мабуть, і добре. Не варто порушувати спокою кажанів.

НА ЗАХІД ЧИ НА ПІВДЕНЬ?

Багато чудових великих печер є у Тернопільській області. Найдовша в Україні та друга за довжиною в світі печера Оптимістична, найпросторіша в Україні печера Озерна, популярні серед кам’янецьких туристів-любителів Млинки та Вертеба і багато інших, з яких деякі доступні лише для професійних спелеологів.

Славиться печерами і Буковина. У Новоселицькому районі Чернівецької області знаходиться третя за довжиною печера України Попелюшка (поки що розвідано понад 90 км). Цікаво, що один із входів до печери, в якій є декілька десятків озер та чимало глибоких колодязів, – на території Молдови. Чудова для занять спелео­туризмом і печера Буковинка, яка знаходиться в тому ж районі, поблизу села Стальнівці, за 50 км від нашого міста.

І все-таки, що не кажіть, а в нашій країні для занять спелеотуризмом найкраще підходять кримські печери, яких на пів­острові понад 900. З них 4 призначені для масових відвідин: Мармурова, Червона,

Еміне-Баір-Хосар та Триглазка. Є чимало печер, які потребують спеціальної підготовки та обладнання і використовуються в спор­тивних цілях. Наприклад, вертикальні печери, один спуск у які вже вимагає багато пристосувань. Чимало прекрасних печер від­криті для вільного відвідування і практично не охороняються, від чого трохи й страждають. Найвідоміші з таких – Холодна (Суук-Коба) та Тисячоголова (Бінбаш-Коба), які знаходяться біля підніжжя Чатирдагу. Це досить просторі печери із цікавими натічними формами. Взагалі внутрішній світ крим­ських печер дивовижний та унікальний, деякі з них зовсім закриті для відвідування, і лише раз у декілька років спелеологи спускаються туди, щоб зняти на фото та відео не­ймовірні кристали й знову запломбувати вхід для їх збереження.

СПЕЛЕОЛОГІЧНА ЕТИКА

Потрапивши в будь-яку печеру, не забувайте про правила поведінки. В жодному разі не відламуйте зі стін кристалів: Ви не лише руйнуватимете красу печери, а й не отримаєте жодної користі, адже на сонячному світлі ці мінерали втратять свої властивості. Взагалі не торкайтеся руками кристалів, особливо якщо у Вас вже забруднені руки. Чимало стін із кристалами втратили свій блиск через постійні дотики відвідувачів. Не паліть у печері. Дим, чи від цигарок, чи від факелів, виходитиме назовні досить довго. Крім того, обпалені факелами стіни виглядають зовсім непрезентабельно. Не залишайте після себе сміття. Не чіпайте кажанів – чимало з них занесені до Червоної книги України. Чітко виконуйте вказівки провідника, іноді один крок не туди може стати фатальним. І завжди пам’ятайте: краса печер створювалася текучими водами упродовж багатьох тисяч років, а зруйнувати її можна за одну мить. Не беріть прикладу із мадам Помпадур, нехай наші нащадки не будуть обділені природними багатствами.

Віталій ГОРБУЛЕНКО,

спец. для «ПОДОЛЯНИНА».